21 листопада 2024 року № 320/1959/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача що не приведення штатної чисельності працівників відділу у справах дітей Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області у відповідність до вимог ч. 7 ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»;
- зобов'язати відповідача привести штатну чисельність працівників відділу у справах дітей Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області у відповідність до вимог ч. 7 ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
02.07.2022 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Харченко С.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 продовжено строк підготовчого судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 продовжено строк підготовчого судового засідання.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
06.03.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.
Ухвалою суду від 07.05.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про порушення відповідачем вимог Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», у зв'язку з чим штатна чисельність відділу у справах дітей Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області є недостатньою, що не дозволяє забезпечити на належному рівні захист дітей відповідного регіону.
За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву або будь-якого іншого документу, зі змісту якого було б можливим встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на території Гостомельської об'єднаної територіальної громади проживає 5849 дітей, з них, які перебувають на первинному обліку в відділу у справах дітей: діти - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування - 37; діти, які опинились у складних життєвих обставинах - 23; діти - сироти, та діти, позбавлені батьківського піклування, які прибули з інших територій, 'але проживають на території об'єднаної територіальної громади - 25, а також 10 дітей, які виховуються в дитячому будинку сімейного типу та 1 дитина, яка виховується в прийомній сім'ї.
Зазначаючи, що відповідний відділ у справах дітей, який має права юридичної особи, на яку покладено функції із захисту прав дітей і створено в об'єднаній територіальній громаді, проте вважаючи, що шатна чисельність працівників відділу у справах дітей Гостомельської селищної ради не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», що є порушенням вимог чинного законодавства у сфері охорони дитинства та, порушенням прав та інтересів дітей, які проживають на території об'єднаної територіальної громади, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як - стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, є Закон України «Про охорону дитинства».
Згідно з ст. 5, 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема забезпечують: - вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей; - організацію б безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя здорового розвитку дитини, формуванню навичок здорового способу життя тощо.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 23-1 Закону України «Про охорону 1дитинства» усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.
У разі якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, І влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини.
Порядок діяльності органів опіки та піклування з питань захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначається і Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства» діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Маючи свої специфічні потреби, інтереси, володіючи притаманними лише їй характеристиками, дитина потребує не тільки законодавчого і закріплення, а й дотримання своїх прав, оскільки неспроможна захистити себе самостійно.
Тому питання захисту прав дітей є частиною формування відповідної політики держави.
Держава, як гарант цього права, здійснює захист прав дітей, у тому числі через діяльність Служб у справах дітей, які безпосередньо забезпечують реалізацію на території відповідних рад державної політики з питань захисту прав дітей.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства суд доходить висновку, що територіальні громади набули повноважень щодо забезпечення та дотримання прав дитини та відповідно обов'язків з питань захисту прав дітей як орган опіки та піклування.
Отже, питання створення виконавчих органів, до складу яких входять Служби у справах дітей належить до повноважень органу місцевого самоврядування.
Відповідні функції Служб у справах дітей визначено Законом України «Про органи і служби у справах, дітей та спеціальні установи для дітей».
Зокрема, Служба у справах дітей здійснює координацію діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності, розташованих на території відповідної ради, у вирішенні питань захисту дітей; розроблення і здійснення заходів, спрямованих на поліпшення становища і соціального захисту дітей, забезпечення прав, свобод і законних інтересів дітей, усунення причин, що породжують ці явища, а також здійснення контролю за виконанням цих заходів та законодавства щодо соціального захисту дітей, попередження дитячої бездоглядності та безпритульності, запобігання вчиненню, дітьми правопорушень.
Крім того, Служба у справах дітей здійснює облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, дітей залишених без батьківського піклування та дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування; готує висновки органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьків батьківських прав, відібрання дітей, поновлення батьків у батьківських правах, визначення місця проживання дітей, участі у вихованні дітей батьків, інших родичів та з інших питань щодо соціального і правового захисту дітей; здійснює контроль за умовами утримання, виховання, захистом прав та інтересів дітей в сім'ях опікунів, піклувальників, сім'ях патронатних вихователів, проводять перевірку умов проживання і виховання дітей у цих сім'ях; збирає матеріали та готує проекти рішень виконавчого комітету ради та здійснює ведення справ щодо: відібрання дітей у батьків, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека; надання та скасування статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, встановлення та припинення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, призначення опікуна, піклувальника над цими дітьми та звільнення від повноважень опікунів, піклувальників; надання дозволу на здійснення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина діти; розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення імені, прізвища, по батькові дитини, місця проживання дитини, участі у її вихованні.
Також служба у справах дітей приймає рішення про тимчасове влаштування дітей, залишених без батьківського піклування, та готує висновок про доцільність/недоцільність повернення таких дітей батькам, або особам які їх замінюють; збирає матеріали щодо позбавлення батьківських прав, відібрання дітей у батьків з дотриманням вимог діючого законодавства України та забезпечує їх подання до суду тощо.
Як передбачено частиною першою статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.
Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління ті інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 54 України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Отже, як безпосереднє створення так і затвердження штатної чисельності працівників відділу у справах дітей перебуває у виключній компетенції Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 4 Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» визначено, що штатна чисельність працівників районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Наведені положення законодавства зобов'язують органи місцевого самоврядування створювати служби у справах дітей для виконання відповідних повноважень з врахуванням вимог законодавства до їх штатної чисельності.
Указом Президента України № 721/2019 від 30.09.2019 «Про деякі питання забезпечення прав та . законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей» зобов'язано вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об'єднаних територіальних громадах.
Всупереч вищевикладеному, Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області не виконала належним чином повноваження щодо забезпечення, дотримання та захисту прав дитини шляхом створення для цього у складі виконавчих органів Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області відділу у справах дітей зі штатною чисельність працівників відповідно до вимог ч. 7 ст. 4 Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
Так, відповідно до рішення Гостомельської селищної ради Київської області № 36-03-VIII від 10.02.2021 утворено виконавчий орган Гостомельської селищної ради - Відділ у справах дітей Гостомельської селищної ради у статусі юридичної особи публічного права.
Пунктом другим вказаного рішення ради затверджено Положення про відділ у справах дітей Гостомельської селищної ради.
Відповідно до витягу з загальної структури та чисельності апарату Гостомельської селищної ради та її виконавчого комітету штатна чисельність відділу у справах дітей Гостомельської селищної ради складає 2 одиниці.
Відповідно до відповіді наданої Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області № 03-02/5583 від 30.12.2021 фактично у відділі у справах дітей займані 2 посади, які передбачені штатним розписом.
Разом з тим, із врахуванням кількості дітей, які проживають на території Гостомельської об'єднаної територіальної громади (5849) штатна чисельність працівників відділу у справах дітей Гостомельської селищної ради відповідно до вимог ч. 7 ст. 4 Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» має становити 5 одиниць.
Отже, уповноваженим органом з метою захисту інтересів дітей, які проживають на території Гостомельської об'єднаної територіальної громади, затверджено штатну чисельність працівників відділу у справах дітей із порушенням вимог Закону, чим порушено права та інтереси жителів територіальної громади - дітей, зокрема дітей, які соціально уразливі і потребують пильної уваги держави - діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дітей які потрапили в складні життєві обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, Бучанською окружною прокуратурою Київської області 12.01.2022 скеровано відповідачу лист за № 53-112вих.-22 з викладом наведеної вище проблематики.
Відповідно до отриманої з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області відповіді за № 03-02/121 від 17.01.2022, вказано, що останнім будуть вжити заходи щодо усунення порушень вимог ч. 7 ст. 4 Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», у разі необхідності.
Наведене, на думку суду, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо приведення штатної чисельності служби у справах дітей у відповідність до вимог законодавства, внаслідок чого суд визнає обґрунтованими заявлені позовні вимоги прокурора.
При цьому, при вирішенні даної справи суд враховує таке.
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду 27.03.2023 розглянуто справу № 340/2019/22 за позовом заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області до Новомиргородської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
При цьому судом касаційної інстанції за касаційною скаргою Кіровоградської обласної прокуратури скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №340/2019/22 та ухвалено нову постанову про задоволення позову прокурора: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо приведення штатної чисельності служби у справах дітей у відповідність до законодавчо визначених нормативів та зобов'язано останнього вчинити дії, спрямовані на дотримання вимог законодавства.
Приймаючи таке рішення, Верховний Суд виходив з того, що, затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими і законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому згідно з ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України є загальнообов'язковими та однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
За висновком Верховного Суду, положення Закону України «Про органи і служби у справах дітей і та спеціальні умови для дітей» зобов'язують органи місцевого самоврядування створювати служби у справах дітей для виконання відповідних повноважень законодавства з урахуванням вимог щодо їх штатної чисельності.
Відповідно до матеріалів указаної справи у місті Новомиргороді Кіровоградської області обліковуються 6116 дітей, що свідчить про те, що в службі у справах дітей у Новомиргородській територіальній громаді згідно з наведеними нормами законодавства повинно бути встановлено чотири штатні одиниці, а не три, як помилково вважає відповідач, оскільки один працівник такої служби має здійснювати свої повноваження не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті.
Отже, Верховний Суд констатував, що бездіяльність відповідача щодо приведення штатної чисельності служби у справах дітей у відповідність до вимог законодавства є протиправною, а позовні вимоги прокурора обґрунтованими.
Крім того, Касаційним адміністративним судом у Верховному Суді зроблено висновок щодо наявності у прокурора повноважень складі на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, викладений у постанові від 29.03.2023 у справі № 460/2459/22 за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури до Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
У цій справі суди попередніх інстанцій відмовили у відкритті провадження, оскільки, на їхню думку, прокурор не може бути самостійним позивачем у спорі, предметом якого є ухилення органу місцевого самоврядування від вжиття заходів щодо приведення штатної чисельності служби у справах дітей у відповідність до вимог законодавства.
Водночас Верховний Суд зазначив, що в адміністративному процесі прокурор набуває статусу позивача в разі, якщо певними діями, рішеннями чи бездіяльністю порушено інтереси держави у публічних правовідносинах, а орган, який уповноважений реалізовувати або захищати такий інтерес, відсутній або в силу закону не наділений повноваженнями самостійно звертатися до суду.
У спірних правовідносинах обов'язок органів місцевого самоврядування полягає у створенні межах повноважень умов для комфортного та безпечного життя дитини, отримання освіти, соціального захисту, всебічного розвитку тощо, у тому числі шляхом створення у своїй структурі служб у справах дітей, які безпосередньо здійснюють вказані повноваження.
Таким чином, невиконання селищною радою вимог законодавства та створення служби у справах дітей з кількістю працівників, меншою, ніж передбачено ч. 7 ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні умови для дітей», призвело до порушення інтересів держави, що дає прокурору право на звернення до суду з такою категорією позовів.
Згідно з приписами ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, Верховним Судом підтверджено як право на звернення прокурора до суду в аналогічних спорах, так і правомірність заявлених вимог, висновки про що корелюються з встановленим судом обставинам справ та відповідним їм нормам чинного законодавства.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до вимог статті 139 КАС України, оскільки судове рішення ухвалюється на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області (08292, місто Буча, вулиця Пушкінська, будинок 61/1) в інтересах держави до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (08290, Київська область, Бучанський район, селище міського типу Гостомель, вулиця Свято-Покровська, будинок 125; код ЄДРПОУ 04360617) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області щодо не приведення штатної чисельності працівників Відділу у справах дітей Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області у відповідність до вимог частини 7 статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
Зобов'язати Гостомельську селищну раду Бучанського району Київської області привести штатну чисельність працівників Відділу у справах дітей Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області у відповідність до вимог частини 7 статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.