про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
21 листопада 2024 року Київ № 320/45969/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до1. Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області; 2. Верховної ради України; 3. Державної казначейської служби України
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Верховної ради України, Державної казначейської служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд.10), щодо відмови ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у здійсненні перерахунку та виплаті державної (основної) пенсії, згідно зі статтею 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2021 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) державну (основну) пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2021, з урахуванням вже виплачених сум;
- стягнути з держави Україна на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої державної (основної) пенсії за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2021 року включно у розмірі 700 975,64 (сімсот тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 64 коп., заподіяної прийняттям неконституційного правового акта, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету;
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З наведених норм вбачається, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд вважає за необхідне зауважити, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача та стягнення відшкодування матеріальної шкоди завданої актами і діями, що визнані неконституційними хоча і пов'язані між собою, однак обставина, що обумовлює звернення особи з позовом (момент порушеного права) є різною.
Якщо, частині вимог визнання протиправними дій та бездіяльності головного управління Пенсійного фонду України у Київські області, це прийняття рішення останнім про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, то в частині вимог щодо відшкодування шкоди завданої актами і діями, що визнані неконституційними, такою умовою є визнання Закону неконституційним.
Право позивача на відшкодування матеріальної шкоди завданої актами і діями, що визнані неконституційними виникло у позивача у зв'язку із визнанням такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч. 3 ст. 54 Закону №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи рішенням Конституційного суду України від 07.04.2021 за №1-р(II)/2021 (далі по тексту - Рішення).
Вказане рішення опубліковано у "Віснику Конституційного Суду України" №3/2021 від 11.06.2021 року.
Відтак, саме з цієї дати слід обчислювати строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
Проте, з даним позовом позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду у жовтні 2024 року, тобто із пропуском шестимісячного строку на звернення до суду з адміністративним позовом.
Щодо посилань позивача на те, що лист-відповідь відповідача від 05.08.2024 №2055-22814/П-02/8-1000/24, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Слід наголосити на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що з дати офіційного оприлюднення рішення Конституційного суду України від 07.04.2021 за № 1-р(II)/2021 у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення шкоди, завданої неконституційним актом, тому з наступної дати від цієї події розпочинає перебіг шестимісячний строк звернення до суду.
З урахуванням наведеного, отримання позивачем листа від 05.08.2024 №2055-22814/П-02/8-1000/24 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
З огляду на викладене, позовна заява в частині вимог щодо стягнення з держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої державної (основної) пенсії за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2021 року включно у розмірі 700 975,64 (сімсот тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 64 коп., заподіяної прийняттям неконституційного правового акта, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету, підлягає поверненню.
Керуючись статтею 122, частиною другою статті 123, статтями 169, 248, 294 КАС України, суд
1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо стягнення з держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої державної (основної) пенсії за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2021 року включно у розмірі 700 975,64 (сімсот тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 64 коп., заподіяної прийняттям неконституційного правового акта, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету, повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.