20 листопада 2024 року № 320/14670/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Наталії Миколаївни, Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання дій та рішень протиправними, скасування рішень, -
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Наталії Миколаївни, Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі також - Комісія), Міністерства юстиції України (далі також - Міністерство), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції Ткаченко Наталії Миколаївни, які полягають у внесенні подання №1105-6.3/22/22 від 12.10.2022 до Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за скаргою на дії експерта від 13.09.2022 вихідний №13/09/2022 (вхідний №106371-33-22 від 15.09.2022 Міністерства юстиції України) адвоката Яковчука Івана Володимировича, в інтересах ОСОБА_2 , щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1.;
- визнати протиправним та скасувати Рішення №7 від 26.10.2022 Дисциплінарної плати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким порушено дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_1., призначено аналіз висновку судового експерта ОСОБА_1. №129/21 від 27.10.2021 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021, проведення якого доручено фахівцям Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса», та витребувано пояснення у судового експерта ОСОБА_1. щодо фактів, викладених у скарзі на дії експерта від 13.09.2022 вихідний №13/09/2022-Х (вхідний №106371-33-22 від 15.09.2022 Міністерства юстиції України) адвоката Яковчука Івана Володимировича, в інтересах ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним і скасувати Рішення № 4 від 08.12.2022 Дисциплінарної палати Центаральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким притягнуто судового експерта ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до судового експерта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Ухвалою від 03.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного рішення та порядку його прийняття.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі, у наданому суду відзиві, наголошують, що оскаржуване рішення та дії прийняте (вчинені) відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є атестованим судовим експертом за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання» (актуальна назва на даний час - «Визначення вартості обладнання, сировини, машин та споживчих товарів») та не є працівником державних спеціалізованих установ, що підтверджується свідоцтвом № 1834 від 28.10.2016, листами № 124608/159322-33-22/6.3 від 30.12.2022, № 123795/159322-33-22/6.3 від 28.12.2022 Міністерства юстиції України з копіями витягу з державного Реєстру атестованих судових експертів.
У зв'язку зі скаргою на дії експерта від 13.09.2022 вих. № 13/09/2022-X адвоката Яковчука Івана Володимировича, в інтересах ОСОБА_2 , щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1. через можливі порушення під час проведення судової експертизи на підставі постанови від 30.08.2021 старшого детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Самойленка М.В. та складення висновку експерта ОСОБА_1 № 129/21 від 27.10.2021 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021, Дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі також - Дисциплінарна палата ЦЕКК) розглянула подання № 1105-6.3/22/22 від 12.10.2022 Директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Наталії Миколаївни та прийняла Рішення № 7 від 26.10.2022, а саме:
- порушити дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 ;
- з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз провести його аналіз, проведення якого доручити фахівцям Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»;
- витребувати пояснення у ОСОБА_1 щодо фактів, викладених у зверненні.
За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності позивача Дисциплінарна палата ЦЕКК прийняла Рішення № 4 від 08.12.2022, яким вирішено:
- притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Не погоджуючись з такими рішеннями та відповідними діями відповідачів, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, вказує, що звернення Яковчука І.В. не відповідає вимогам пункту 5 розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції.
Так, відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» (далі також - Закон) судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Порядок та процедура розгляду Дисциплінарною палатою ЦЕКК питань дисциплінарної відповідальності встановлені розділом VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів затверджено наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, зареєстрованим в Міністерстві 04.03.2015 за № 249/26694 (далі - Положення).
Відповідно до вимог пунктів 3, 4 розділу VI Положення підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства, на який покладено функції організаційно- управлінського та науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності до якого додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово- експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.
Пункт 5 розділу VI Положення визначає такі вимоги до звернення:
повне найменування (власне ім'я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для
юридичних осіб), а також найменування (власне ім'я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;
викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, а також власне ім'я та прізвище судового експерта; дату і номер висновку експерта; суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (сторінка, абзац) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом,-
інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані та надані без порушення чинного законодавства.
Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов'язково додається якісна копія цього висновку.
Так, до Міністерства надійшло звернення адвоката Яковчука І.В. від 13.09.2022 №13/09/2022-Х (вх. № 106371-33-22 від 15.09.2022) щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності Експерта, у зв'язку з можливими допущеними нею порушеннями вимог нормативно-правових актів з питань судово- експертної діяльності під час складання висновку експертів за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 27.10.2021 № 129/21.
Як вбачається з матеріалів справи, вказане звернення містило інформацію щодо особи-заявника, суті порушень із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів з питань судової експертизи, які на думку заявника, порушено експертом під час проведення експертизи та складанні висновку, а також те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані та надані без порушення чинного законодавства.
Тобто, вказане звернення було таким, що відповідало вимогам пункту 5 розділу VI Положення.
Щодо доводів позивача щодо невідповідності звернення вимогам пункту 5 розділу VI Положення, зокрема, відсутності у ньому відомостей про обставини і джерела отриманих даних (відомостей) кримінального провадження № 52021000000000164 від 01.04.2021, у тому числі самого Висновку, суд звертає увагу на таке.
На сторінці 9 звернення адвокатом Яковчуком І.В. зазначено, що інформація про дані стосовно яких йдеться у ньому і самі документи отримані та надані без порушення чинного законодавства.
У даному випадку діє принцип презумпції правдивості повідомленої та наданої інформації заявником і відсутністю підстав вважати, що документи додані до звернення отриманні протиправним шляхом. Крім того, Міністерство, як і Комісія, не наділені повноваженнями для перевірки законності шляхів отримання доданих до звернення документів.
Отже, звернення відповідало вимогам пункту 5 розділу VI Положення, як наслідок, дії Міністерства щодо внесення на розгляд ЦЕКК подання відносно позивача були вчинені згідно з приписам статті 19 Конституції України, тобто в межах повноважень та у спосіб, визначений чинними нормами законодавства.
В обґрунтуванні позовних вимог вказується, що Комісія прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження без дотримання вимог пункту 6 розділу VI Положення.
З цього приводу суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 6 Розділу VI Положення за результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; порушити дисциплінарне провадження.
Дисциплінарне провадження не порушується у разі, зокрема якщо: на момент розгляду подання стосовно судового експерта порушено або розглянуто дисциплінарне провадження з приводу тих самих фактів порушень, про які зазначено у документах, доданих до подання; дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла до висновку, що зазначена у зверненні інформація про можливі допущення судовим експертом дисциплінарного проступку не підтверджується документами, доданими до подання.
Позивач вказує, що Дисциплінарною палатою ЦЕКК розглядалось аналогічне звернення з приводу можливих порушень під час складання висновку та згідно з рішенням від 07.09.2022 № 6 Дисциплінарна палата ЦЕКК вирішила не порушувати дисциплінарне провадження стосовно позивача.
Водночас, відповідно до пунктів 12, 14 розділу II Положення засідання палати ЦЕКК є правоможним, якщо в ньому беруть участь не менше половини постійного складу палати ЦЕКК (в обов'язковому порядку за участі фахівця з процесуальних питань судової 5 експертизи) та не менше двох фахівців зі змінного складу палат ЦЕКК з тієї експертної спеціальності, з якої палата розглядає питання про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта або питання щодо дисциплінарної відповідальності, якщо таких фахівців немає у постійному складі палати ЦЕКК.
Палата ЦЕКК за результатами розгляду питань, які віднесені до її компетенції, приймає рішення простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів без права утримання. У разі рівного розподілу голосів голос голови палати (його заступника, якщо він виконує обов'язки голови) є вирішальним.
Згідно абзацу 3 пункту 9 розділу VI Положення дисциплінарна палата ЦЕКК розглядає питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта в межах порушень, зазначених у документах, доданих до подання.
До Міністерства надходило раніше звернення іншої особи, на яке посилається позивач у позовній заяві, щодо порушення дисциплінарного провадження відносно неї, у зв'язку з можливими допущеними нею порушеннями вимог нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз під час складання висновку.
Членами дисциплінарної палати ЦЕКК були розглянуті матеріали справи, порушенні питання в зверненні обговорювались членами комісії та простою більшістю голосів прийнято рішення від 07.09.2022 № 6 не порушувати дисциплінарне провадження стосовно судового експерта ОСОБА_1 .
При цьому, після надходження та аналізу звернення адвоката Яковчука І.В. від 13.09.2022 і долучених до нього підтверджуючих документів, Комісією встановлено необхідність проведення перевірки зазначених у ньому порушень допущенних позивачем при складенні висновку.
Враховуючи зазначене, вищенаведене твердження позивача є таким, що зроблено при помилковому трактуванні пункту 6 розділу VI Положення та самого змісту Звернення і доданих до нього документів.
Пунктом 9 розділу VI Положення передбачено, що дисциплінарна палата ЦЕКК розглядає питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта в межах порушень, зазначених у документах, доданих до подання.
При цьому, підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Мін'юсту. Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення (пункт 3 розділу VI Положення).
До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово- експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз (пункт 4 розділу VI Положення).
Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов'язково додається якісна копія цього висновку (пункт 5 розділу VI Положення).
Таким чином, одним із документів, в якому можуть міститися порушення, допущені судовим експертом, і який подається на розгляд дисциплінарної палати ЦЕКК, є висновок експерта.
Крім цього, у разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/ або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) постійного чи змінного складів палат ЦЕКК або НДУСЕ (пункт 6 розділу VI Положення).
Як було зазначено вище, за результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення (пункт 7 Положення). При цьому зразок довідки передбачає проведення аналізу всіх структурних елементів висновку (вступної, дослідницької та заключної частин) щодо відповідності вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності, відповідності методикам проведення судових експертиз, застосованим експертом під час проведення дослідження.
Так, на розгляд Дисциплінарної палати ЦЕКК, засідання якої відбулось 26.10.2022, винесено подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. від 12.10.2022 і додані до нього документи (звернення та додатки до нього) для розгляду питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно Експерта та на підставі якого прийнято рішення від 26.10.2022 № 7 про порушення дисциплінарного провадження, яким витребувано пояснення у позивача щодо фактів, викладених у зверненні, а також встановлено необхідність здійснення аналізу висновку з метою перевірки відповідності вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства від 08.10.1998№ 53/5, зареєстрованою в Мін'юсті 03.11.1998 № 705/3145 (далі - Інструкція № 53/5), призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.
Проведення експертизи позивач здійснювала на підставі постанови від 30.08.2021 старшого детектива Головного підрозділу детективів НАБУ у кримінальному провадженні про призначення судової товарознавчої експертизи експерту (експертам) ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива».
Статтею 7 Закону визначено суб'єкти судово-експертної діяльності, зокрема судово- експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до підпункту 6 пункту 4 розділу II Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5, судовому експерту забороняється приймати до виконання проведення експертизи, якщо її проведення не доручено йому особисто.
ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» у розумінні статті 7 Закону не є суб'єктом судово-експертної діяльності.
Таким чином, позивача не було уповноважено на проведення судової товарознавчої експертизи, водночас така була нею проведена у порушення підпункту 6 пункту 4 розділу II Інструкції № 3505/5.
Відповідно до частини 4 статті 69 Кримінального процесуального кодексу України експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи.
Згідно із статтею 20 Закону підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим установам, а також, за згодою, натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення й оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 53/5 експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.
Таким чином, позивач, всупереч вищевказаним вимогам положень законодавства, самостійно направила листи-запити про ціни на досліджуваний вид послуг до відповідних організацій при цьому не повідомивши орган, що призначив експертизу про те, що для проведення експертизи необхідно експерту відповідні додаткові матеріали та не отримавши дозвіл на самостійне здійснення вказаних дій.
Крім того, з висновку не зрозуміло використання експертом лише частини отриманої інформації з чотирьох листів-відповідей. Такі дії експерта дали можливість не описуючі всі відповіді покласти в основу висновку одну інформацію, не скориставшись іншою і не описавши у висновку причини не приймання до уваги інформацію, наведену у інших листах.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 69 Кримінального процесуального кодексу України експерт зобов'язаний особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його.
Таке саме положення міститься також у пункті 2.2 Інструкції № 53/5.
Всі вищезазначені зауваження, які були встановлені під час дисциплінарного провадження свідчать про неповноту проведеного дослідження. Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивачем порушено вимоги пункту 2.2 Інструкції № 53/5, яким встановлено, що на експерта покладається обов'язок провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання.
Як вбачається з рішення Комісії від 08.12.2022 № 4, визначаючи вид стягнення, яке повинно бути застосоване до позивача, Дисциплінарна палата ЦЕКК врахувала допущені нею порушення, їх очевидний характер, що свідчить про грубу та очевидну недбалість Експерта.
Крім того, при обранні виду дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна палата ЦЕКК врахувала: досвід роботи позивача з 1998 року; відсутність у неї дисциплінарного стягнення та невизнання вини у вчиненні встановлених порушень; результати висновку можуть впливати на оцінку обставин справи під час провадження, в якому він наданий.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на допущену позивачем очевидну недбалість, Дисциплінарна палата ЦЕКК прийняла обґрунтоване та правомірне рішення від 08.12.2022 № 4, яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді попередження, що є найм'якішим дисциплінарним стягненням.
Отже, Комісією було здійснено відповідну оцінку виявлених в діяльності позивача правопорушень та при визначені дисциплінарного стягнення враховано такі критерії, як очевидність порушення, досвід роботи, відсутність попередніх дисциплінарних стягнень, а також інші обставини. Відповідно, твердження позивача про упередженість та необґрунтованість рішення Комісії не знайшли свого підтвердження.
Позивач також вказує, що до неї застосовано вид дисциплінарної відповідальності, який не було встановлено законом на час вчинення нею дій за які застосовано санкції. Крім того, Комісією її дії визнанні дисциплінарним правопорушенням, при цьому такі дії не були визначені порушенням згідно з законом на момент їх вчинення.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 22 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Згідно із вимогами статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до пункту 3 рішення Конституційного суду України від 09.07.1998 № 12-рп/98 (справа про тлумачення терміну «законодавство) термін «законодавство» досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права.
У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття «законодавство» включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.
Так, Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Згідно із статтею 2 Закону законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.
У статті 14 Закону вказується, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Разом з тим, за статтею 17 Закону порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством.
Поряд з цим, підзаконний нормативно-правовий акт - нормативно-правовий акт суб'єкта нормотворення, який приймається (видається) на основі Конституції і законів України, міжнародних договорів України та спрямований на їх реалізацію.
Статтею 117 Конституції України закріплено, що нормативно - правові акти міністерств підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законом.
Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.1996 № 468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.
Враховуючи, що законодавцем делеговано Міністерству встановлювати повноваження Комісії, такий нормативно-правовий акт, в даному випадку Положення (у редакції на момент прийняття рішення Комісії), яким, зокрема, визначено організаційні засади, завдання та порядок діяльності Комісії та порядок розгляду її дисциплінарною палатою питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, є законним, та підлягає обов'язковому застосуванню.
Поряд з правовим регулюванням питань гарантій незалежності судового експерта та правильності його висновку, підстав проведення судової експертизи, прав та обов'язків, відповідальності та атестації судового експерта, Закон виокремлює правовий статус експертно-кваліфікаційних комісій.
З цією метою при Міністерстві була утворена Комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Мін'юстом.
Так, порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів визначений Положенням.
Пунктом 1 розділу VI Положення передбачено, що відповідно до статті 14 Закону атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності (пункт 10 розділу VI Положення).
Згідно пункту 12 розділу VI Положення до судових експертів можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) призупинення дії свідоцтва (на строк до одного року); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України).
Отже, розділ VI Положення чітко та однозначно визначає, що до дисциплінарної відповідальності судові експерти можуть бути притягнуті у разі порушення останніми вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень.
Вказане спростовує твердження позивача, що до неї застосовано вид дисциплінарної відповідальності, який не встановлений законодавством.
У даному контексті суд звертає увагу на ухвалу Верховного Суду від 05.07.2016 у справі № 826/26767/15, під час постановлення якої суд касаційної інстанції вказав, що «за змістом пунктів 5.1, 5.2, 5.4-5.10, 5.16, 5.17 Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року N° 301/15, та відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності».
Отже, доводи позивача про відсутність законодавчо визначених повноважень на притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності підлягають є безпідставними.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачами, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність оскаржуваних рішень та дій.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень та дій на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення та дії відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Наталії Миколаївни (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13), Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13), Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; код ЄДРПОУ 00015622) про визнання дій та рішень протиправними, скасування рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.