про відмову у задоволенні заяви за нововиявленими обставинами
20 листопада 2024 року Київ № 640/16323/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у м. Києві, де позивач просив суд:
- визнати неправомірним та скасувати пункт 3 наказу в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві Равлюка А.Г. від 24 липня 2019 року № 906/8, яким відсторонено головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чернишова Сергія Володимировича від посадових обов'язків;
- стягнути з Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чернишова Сергія Володимировича середньомісячний заробіток за весь час відсторонення від посадових обов'язків, а саме з 24 липня 2019 року до моменту вирішення справи по суті.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року замінено Головне територіальне управління юстиції у м. Києві правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Києві).
Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі №640/16323/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
21.04.2023 позивачем направлено до Київського окружного адміністративного суду заяву про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 по справі №640/16323/19 за нововиявленими обставинами, у якій просить суд:
- рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 №640/16323/19 за позовом Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії (правонаступник - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
21.04.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.06.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 адміністративну справу №640/16323/19 прийнято до провадження для розгляду заяви представника позивача за нововиявленими обставинами, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів, призначено судове засідання.
Зі змісту заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами вбачається, що нововиявленою обставиною визначено, що Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Києві) листом від 11.07.2022 №ПІ-Ч-10-51/226 у порядку доступу до публічної інформації надало ОСОБА_1 засвідчені копії першого, останнього та відповідного аркушів журналу реєстрації дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про запис дисциплінарної справи №37/2019. У журналі наявний запис від номером 37 (графа 1), з якого випливає, що до Головного територіального управління юстиції у місті Києві 23.07.2019 №2/39/9411 надійшло клопотання щодо відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за результатами розгляду якого суб'єкт призначення видав наказ від 24.07.2019 №906/8 «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 із від відстороненням державного службовця від посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
Вважає, що нововиявленими обставинами про які позивач дізнався 14.07.2022 є те, що відповідно до відомостей Журналу реєстрації дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у місті Києві підставою для прийняття наказу від 24.07.2019 №906/8 слугувала не доповідна записка начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенка О.М. від 23.07.2019 №2/36/9411 про відкриття та притягнення до дисциплінарної відповідальності, на яку наявне посилання в наказі, а клопотання від 23.07.2019 №2/39/9411 щодо відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , яке в силу ч. 3 ст. 63 Закону України «Про державну службу» мав право внести керівнику державної служби в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві виключно безпосередній керівник позивача - начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Крім того, вказує, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Києві) заперечує факт реєстрації в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві службового документа 23.07.2019 за вхідним номером 2/39/9411, що відображено в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2022 у справі №640/31738/20.
Суд зазначає, що в силу ч. 2 ст. 368 КАС України, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, додані до неї документи, а також інші матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно п.1 ч.2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно п.3 ч.3 ст. 364 КАС України до заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами додаються докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Верховний Суд у Постанові від 26.12.2022, справа № 460/801/20, зауважує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 у справі №303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі №809/824/17, від 22.11.2018 у справі №826/14224/15, від 06.02.2019 у справі №822/862/15, від 10.07.2020 у справі №823/1440/17.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
На думку суду, наведена заявником обставина про те, що відповідно до відомостей Журналу реєстрації дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у місті Києві підставою для прийняття наказу від 24.07.2019 №906/8 слугувала не доповідна записка начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенка О.М. від 23.07.2019 №2/36/9411 про відкриття та притягнення до дисциплінарної відповідальності, на яку наявне посилання в наказі, а клопотання від 23.07.2019 №2/39/9411 щодо відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 про яке він, за його твердженням, дізнався про це лише 14.07.2022 року, не відповідає вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Разом з тим, позивачем не надано до суду жодних доказів відносно того, що у позивача був відсутній доступ до вказаної інформації або її було обмежено.
Суд зауважує, що рішення по справі було прийнято Окружним адміністративним судом міста Києва 02.11.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021, при цьому з запитом в порядку доступу до публічної інформації позивач звернувся лише в липні 2022.
Про що йому було данино відповідь листом від 11.07.2022 №ПІ-Ч- 10-51/226 разом з засвідченими копіями документів.
Отже, відповідач мав можливість отримати відповідні документи, на які покликається.
Будь-яких доказів відсутності у відповідача доступу до вказаної інформації та документів, у період до 28.08.2019, тобто моменту звернення до суду, позивачем не надано.
Разом з тим, як вказано позивачем, під час розгляду справи №640/31738/20 Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Києві) заперечувало факт реєстрації в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві службового документа 23.07.2019 за вхідним номером 2/39/9411, що відображено в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2022.
Як встановлено судом, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі №640/31738/20 вказані обставини були предметом дослідження та розгляду.
Наведене свідчить про те, що позивач мав можливість та повинен був дізнатись про обставини, які стали підставою ініціювання перегляду справи за нововиявленими обставинами, своєчасно, тобто до або під час розгляду справи по суті, та, за наявності підстав, мав повідомити про них суд у заявах по суті справи.
Такими чином, наведена відповідачем обставина не є нововиявленою та не може бути підставою для скасування судового рішення у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 369 КАС України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись статтями 241-243, 248, 250, 368, 369 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Я.В. Горобцова