21 листопада 2024 року Справа № 280/9324/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
07 жовтня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування стажу роботи позивача у закладі з надання психіатричної допомоги з 24.08.2008 по 29.02.2024 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при перерахунку її пенсії 25.05.2024 відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення»;
зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи позивача у закладі з надання психіатричної допомоги з 24.08.2008 по 29.02.2024 до її загального стажу у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати та виплатити їй пенсію за віком з 01.04.2024 із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Ухвалою суду від 14.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком. При цьому, позивач зазначає, що під час призначення пенсії відповідачем протиправно не було зараховано до її стажу у подвійному розмірі періоди роботи з 24.08.2008 по 29.02.2024, оскільки позивач має право на зарахування зазначеного періоду у подвійному розмірі в силу положень статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що підстави для зарахування періоду роботи з 24.08.2008 по 29.02.2024 у подвійному розмірі відсутні. Зазначає, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідач зазначає, що з 01.01.2004 в подвійному розмірі зараховується лише стаж роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Вказує, що період роботи позивачки з 24.08.2008 по 29.02.2024 у відповідності до норм ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачем був зарахований в одинарному розмірі. Підстав для зарахування стажу роботи позивачці в подвійному розмірі з 24.08.2008 по 29.02.2024, правових підстав немає, оскільки це не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком.
28.03.2024 позивач звернулася до відповідача з питання перерахунку пенсії, а саме щодо зарахування стажу роботи позивача у закладі з надання психіатричної допомоги з 24.08.2008 по 29.02.2024 у подвійному розмірі, відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 04.04.2024 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування спірного стажу у подвійному розмірі, звернулася з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Судом встановлено, що протягом періоду позивач працювала у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької міської ради, до перейменування КУ «Обласна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради, на посаді сестри медичної дільничної у диспансерно-поліклінічному відділенні.
В свою чергу, за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у закладах з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі №214/3705/17, від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не було зараховано період роботи позивачки з 24.08.2008 по 29.02.2024 у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької міської ради, як закладі з надання психіатричної допомоги, у подвійному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування стажу роботи ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги з 24.08.2008 по 29.02.2024 у подвійному розмірі, відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при перерахунку її пенсії 25.05.2024, відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги з 24.08.2008 по 29.02.2024 до її загального стажу у подвійному розмірі, відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати та виплатити їй пенсію за віком з 01.04.2024 із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова