13 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/2960/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Мельниченко В.В.,
за участю: представника позивача - Ганенко Р.А.,
представника відповідача - Риданов С.В., Смоляр В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на військовій службі в сумі 661 761,75 грн.
Ухвалою судді від 19.02.2024 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, так як із обґрунтувань позовної заяви не можна було зробити однозначного висновку про наявність нових спірних відносин між сторонами чи про наявність продовження спірних відносин, які зумовлені затримкою виконання Відповідачем судового рішення про поновлення на військовій службі Позивача у справі №240/17154/22 та підлягали вирішенню у відповідності до вимог ст.236 КЗпП України шляхом винесення ухвали про виплату середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання судового рішення здійснюється в межах справи щодо поновлення особи на роботі (службі) шляхом подання відповідної заяви, а не шляхом подання нового позову.
Ухвалою судді від 01.03.2024 року позовна заява ОСОБА_1 була повернена Позивачу по причині не усунення вказаних її недоліків.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 року ухвала від 01.03.2024 року була скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.
Ухвалою від 26.06.2024 року справу прийнято до провадження та продовжено її судовий розгляд як самостійний спір між сторонами та за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалами суду від 22.07.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Позивача про відвід головуючому судді Нагірняк М.Ф.
Ухвалою суду від 25.07.2024 року задоволено клопотання представника про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 31.07.2024 року відкладено проведення судового засідання у справі по причині неявки в судове засідання представника Відповідача.
Ухвалою суду від 05.08.2024 року задоволено клопотання представника про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 14.08.2024 року в судовому засіданні у справі оголошено перерву за клопотанням представника Позивача про надання додаткового часу для надання відповіді на відзив. Одночасно судом встановлено строк Відповідачу для надання заперечень за відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 21.08.2024 року задоволено клопотання представника про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Судове засідання у справі, призначене на 28.08.2024року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Відповідача.
Ухвалою суду від 29.08.2024 року задоволено клопотання представника про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 06.09.2024 року в судовому засіданні частково задоволено клопотання представника Відповідача та залучено Військову частину НОМЕР_2 в якості другого Відповідача у справі та оголошено перерву в судовому засіданні.
Судове засідання у справі, призначене на 02.10.2024 року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Відповідача.
Ухвалою суду від 01.11.2024 року задоволено клопотання представника про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 06.11.2024 року відкладено проведення судового засідання у справі по причині неявки представника Військової частини НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 12.11.2024 року задоволено клопотання представника про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року у справі №240/17154/22, що набрало законної сили, Позивача поновлено на військовій службі та стягнено з Військової частини НОМЕР_1 середній заробіток в розмірі 160876,20грн. за період з 01.05.2022 року по 14.03.2023 року.
Як пояснив представник Позивача, Позивач реально був поновлений на військовій службі лише з 01.09.2023року, а тому має право на стягнення середнього заробітку за вказаний час затримки виконання судового рішення про поновлення на військовій службі в сумі 661 761,75 грн.
При цьому представник Позивача зазначив, що розмір середнього заробітку Позивача змінився і становить 3 915,75 грн.
Представники Відповідача-1, Військової частини НОМЕР_1 , в судовому засіданні проти позову заперечили і пояснили, що несвоєчасне поновлення Позивача на військовій службі мало місце за відсутності вини військової частини. Зазначили, що Позивач із рапортом про поновлення на службі звернувся лише 17.08.2023 року. Повноваження щодо призначення Позивача на відповідну посаду належить до повноважень Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (Військової частини НОМЕР_2 ).
Як пояснили представники Відповідача-1, наказ про призначення Позивача на відповідну посаду був прийнятий лише 31.08.2023 року і на його підставі Військовою частиною НОМЕР_1 Позивач був зарахований до списків особового складу частини. По цій причині, на думку Відповідача, відсутні підстави для стягнення Військової частини НОМЕР_1 середнього заробітку за несвоєчасне виконання судового рішення.
Крім того, на думку представників Відповідача-1, розмір середньоденного грошового забезпечення Позивача вже визначено в розмірі 505,90 грн. судовими рішеннями у справі №240/17154/22, а тому перегляду не підлягає.
Представник Відповідача-2, Військової частини НОМЕР_2 , в судове засідання повторно не прибув, направив до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечується. На думку представника Відповідача-2, судове рішення у справі №240/17154/22 щодо поновлення Позивача на військовій службі для виконання до військової частини надійшло лише 13.07.2023року, а відповідні служби були розосереджені по різним місцям, наказ про поновлення Позивача на службі був виданий лише 25.08.2023 року.
Заслухавши пояснення представника Позивача та представників Відповідача-1, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським, регулюються правовими нормами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII), що були чинні на день виникнення спору.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 проходив службу у складі Військової частини НОМЕР_1 і відповідним наказом Командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 29 квітня 2022 року №126 та Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30 квітня 2022 року №108 був звільнений з військової служби у відставку відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «а» (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі).
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року у справі №240/17154/22 вказані накази Відповідачів визнані протиправними та скасовані і Позивача поновлено на військовій службі на посаді ординатора евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої механізованої бригади.
Одночасно вказаним судовим рішенням з Відповідача-1, Військової частини НОМЕР_1 , на користь Позивача стягнено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по день прийняття судового рішення в розмірі 160 876,20 грн.
Вказане судове рішення набрало законної сили відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 року.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023року №250 Позивач був зарахований до списків цієї військової частини на підставі наказу Командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ) від 25.08.2023 року №551 про поновлення Позивача на військовій службі на посаді ординатора евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої механізованої бригади.
Крім того, в ході судового засідання встановлено, що дійсно Позивачем рапорт про його поновлення на військовій службі на підставі судового рішення був поданий 17.08.2023 року до командира Військової частини НОМЕР_1 . Подання про призначення (поновлення) Позивача на посаді ординатора евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої механізованої бригади Відповідачем-1 було направлено до Відповідача-2 лише 20.08.2023 року.
Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності підстав, для виплати Позивачу середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на військовій службі в сумі 661761,75 грн.
Суд зазначає, що за змістом ст.9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Разом з тим, питання виплати середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на військовій службі не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розмір виплати грошового забезпечення військовослужбовців.
Водночас такі питання врегульовано нормами загального трудового законодавства - Кодексом законів про працю України.
Безспірно, за приписами ст.236 КЗпП України ( в редакції на час спірних відносин) у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Одночасно суд зазначає про безпідставність доводів представників Відповідача-1, що стягнення такого середнього грошового забезпечення Позивача є відповідним видом відповідальності Військової частини, а тому звернення з таким позовом підлягає оплаті судовим збором.
Так, стягнення такого грошового забезпечення є поновленням судом права Позивача на виплату такого грошового забезпечення, яке не було виплачено по причині несвоєчасного виконання судового рішення.
Право Позивача на гарантоване йому грошове забезпечення з моменту незаконного звільнення по день ухвалення судового рішення у справі №240/17154/22 поновлено судовим рішенням в цій справі. Грошове забезпечення Позивача з 01.09.2023 року виплачувалося на загальних підставах, його розмір не є предметом судового розгляду в даній справі.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 прямо зазначено, що спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці.
Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі надалі звернутися до суду з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу).
Зазначене дає підстави суду зробити висновок про наявність порушеного права Позивача на виплату грошового забезпечення за спірний період, а саме з 15.03.2023 року по 31.08.2023 року, тобто за 169 календарних днів.
Враховуючи особливість призначення (поновлення) Позивача на військовій службі на посаді ординатора евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої механізованої бригади та зарахування до особового складу військової частини, суд робить висновок, що несвоєчасне виконання судового рішення про поновлення Позивача на військовій службі було зумовлено обопільною бездіяльністю Командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ) та Військової частини НОМЕР_1 .
Одночасно суд враховує, що розмір середньоденного грошового забезпечення Позивача був предметом судового розгляду у справі №240/17154/22 і судовими рішеннями суді першої та апеляційної інстанцій в цій справі вже визначено в розмірі 505,90 грн., а тому в розумінні вимог ч.4 ст.78 КАС України перегляду не підлягає.
Суд вважає безпідставними доводи представника Позивача щодо необхідності перегляду середньоденного грошового забезпечення Позивача на підставі іншої довідки Відповідача-1 про грошове забезпечення Позивача та його додаткові види №4635 від 10.09.2024 року.
Так, вказана довідка не містить інформації про розмір грошового забезпечення Позивача за березень 2022 року, що передував місяцю звільнення зі служби. Натомість вказана довідка містить сумарні визначення грошового забезпечення Позивача, що виплачувалися при звільнення Позивача зі служби в 2022 році.
Вказана довідка не узгоджується із інформацією, що міститься в іншій довідці Військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2024 року №4158 про розмір середнього заробітку Позивача за березень та квітень 2022 року.
Більш того, вказана довідка Військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2024 року №4158 повністю узгоджується із розрахунком розміру середньоденного грошового забезпечення Позивача, викладеному у судовому рішенні у справі №240/17154/22.
Таким чином, порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню виключно шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 солідарно середнє грошове забезпечення за 169 календарних днів затримки виконання судового рішення про поновлення на військовій службі в розмірі 85 497,10 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково, стягнути на користь ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 солідарно середнє грошове забезпечення за 169 календарних днів затримки виконання судового рішення про поновлення на військовій службі в розмірі 85 497,10 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 20 листопада 2024 року
13.11.24