Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
21 листопада 2024 року Справа №200/7791/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року (включно) грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року (включно), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року (включно), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 12 листопада 2024 року суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, встановивши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
19 листопада 2024 року на виконання ухвали суду від 12 листопада 2024 року позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 з 11.10.2023 року, проте жодного письмового повідомлення або інших документів, які б свідчили про нараховане та виплачене йому грошове забезпечення за період проходження військової служби при виключенні зі списку особового складу військової частини відповідачем надано не було. Таким чином, позивач не був обізнаний про те, які кошти йому були виплачені на момент виключення зі списків особового складу, оскільки відповідач не ознайомив його з розрахунком грошового забезпечення за період проходження військової служби. Вже після звільнення з Лав Збройних Сил України позивачу стало відомо, що за час проходження військової служби у період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року відповідач невірно обчислював розміри його посадового окладу та окладу за військовим званням (застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року та є вищим). 25.07.2024 року позивач із запитом на отримання публічної інформації звернувся до відповідача з проханням надати інформацію про нараховане та виплачене йому грошове забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . Вказаний запит відповідач отримав 01.08.2024 року, проте у визначений законодавством термін відповідь не надана. Позивач вказує, що він намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії для реалізації свого права на звернення до суду в межах розумного строку з урахуванням умов воєнного стану, не допускаючи невиправданих зволікань. Окрім того, пропущений процесуальний строк є не значним, адже позивач одразу після того, як дізнався про порушення своїх прав на отримання належного грошового забезпечення, за першої ж можливості вчинив необхідні дії та подав позовну заяву до суду. Позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити пропущений строк.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду строк звернення до суду у справах даної категорії регулюється статтею 233 Кодексу законів про працю України. Норма статті 233 Кодексу законів про працю України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Так, відповідно до положень статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Оскільки у цій справі позовні вимоги позивача стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення саме під час проходження позивачем військової служби у період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року, на спірні правовідносини розповсюджуються приписи частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, якою тримісячний строк звернення до суду обраховується з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2024 року у справі № 500/7140/23.
Разом із цим, Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2024 року у справі № 500/7140/23 з подібними правовідносинами, скасовуючи ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, серед іншого, зазначив, що судами не було досліджено питання коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права при зверненні до суду 02 листопада 2023 року із позовними вимогами про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 грудня 2022 року.
ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом вказує, що не був обізнаний про те, які кошти йому були виплачені на момент виключення зі списків особового складу, оскільки відповідач не ознайомив його з розрахунком грошового забезпечення за період проходження військової служби.
Матеріали позовної заяви не містять доказів щодо повідомлення позивача під час проходження служби у військовій частини НОМЕР_2 про розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при обчисленні його грошового забезпечення у спірний період.
Дослідивши доводи позивача, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем такого строку, а тому заява позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд виходив з наступного.
Нормами частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 КАС України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами частини 1 статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням вищевикладеного, складу сторін та предмету доказування, суд доходить висновку, що зазначена справа є незначної складності та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/7791/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що за правилами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно правил статті 19 КАС України (предметна юрисдикція) та статей 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Донецьким окружним адміністративним судом.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Суд також зауважує, що 07 листопада 2024 року відповідачем надано клопотання, в якому останній просить залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за період проходження військової служби з 19.07.2022 по 19.05.2023, посилаючись на те, що даний позов ініційований у зв'язку з тим, що у справі № 200/6023/24 суд відмовив у визнанні поважними причини пропуску строку звернення до суду щодо нарахування і виплати грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період проходження служби з 19.07.2022 по 19.05.2023.
З цього приводу суд зазначає, що питання щодо залишення позовної заяви без руху не може бути предметом клопотання сторони у справі, оскільки питання щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відкриття провадження у справі або відмова у його відкритті є виключно компетенцією суду та вирішуються суддею після одержання позовної зави та з'ясування обставин, визначених частиною 1 статті 171 КАС України.
З огляду на викладене, відсутні підстави для вирішення клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 1 статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про витребування у Військової частини НОМЕР_2 доказів у справі, а саме: відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2022 року по 31.05.2023 року (включно) в розрізі місяців; довідку про розмір застосованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01 січня якого саме календарного року) при здійсненні розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року (включно); довідку щодо застосованих тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів при обчисленні посадових окладів за відповідними займаними ОСОБА_1 посадами за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року (включно); довідку щодо застосованих тарифних коефіцієнтів при обчисленні окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року (включно); розрахунок належного ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року (включно) із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704; докази того, що на день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 був ознайомлений з розрахунком нарахованого та виплаченого йому при звільненні грошового забезпечення.
Крім того, позивачем 19 листопада 2024 року разом із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом надано клопотання про витребування у Військової частини НОМЕР_2 доказів того, що на день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 був ознайомлений з розрахунком нарахованого та виплаченого йому при звільненні грошового забезпечення, оскільки такі докази можуть підтвердити факт обізнаності позивача про те, які кошти йому були виплачені на момент звільнення.
З метою повного та всебічного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення по справі, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про витребування доказів частково, оскільки вважає недоцільним витребування у відповідача розрахунку належного ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року (включно) із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 6 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Згідно з частиною 7 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до норм частини 8 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Керуючись статтями 19, 25-27, 80, 133, 162-163, 168, 171, 243, 248, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі № 200/7791/24.
3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
4. Задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку та поновити позивачу строк звернення до суду із даним позовом.
5. Зобов'язати відповідача надати суду належним чином засвідчені копії всіх доказів, які стали підставою для вчинення відповідачем спірних дій.
6. Витребувати у Військової частини НОМЕР_2 :
- відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2022 року по 31.05.2023 року (включно) в розрізі місяців;
- довідку про розмір застосованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01 січня якого саме календарного року) при здійсненні розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року (включно);
- довідку щодо застосованих тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів при обчисленні посадових окладів за відповідними займаними ОСОБА_1 посадами за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року (включно);
- довідку щодо застосованих тарифних коефіцієнтів при обчисленні окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року (включно);
- докази того, що на день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 був ознайомлений з розрахунком нарахованого та виплаченого йому при звільненні грошового забезпечення.
7. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статтею 162 КАС України, або заяви про визнання позову, а також витребуваних судом доказів.
8. У разі подання відзиву на позов до нього необхідно додати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
9. Відзив або заява про визнання позову, а також витребувані судом докази мають бути подані відповідачем до суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, буд. 1.
10. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
11. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до вимог статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
12. Копію даної ухвали направити сторонам. Відповідачу направити також копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
13. Попередити сторін про те, що згідно з частиною першою статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
14. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.
15. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
16. Адміністративна справа розглядатиметься суддею Смагар Світланою Володимирівною одноособово.
Суддя С.В. Смагар