21 листопада 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/21032/24
Провадження № 22-ц/4820/2017/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 вересня 2024 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину.
ОСОБА_1 зазначила, що з 6 липня 2022 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, а з січня 2024 року ОСОБА_2 залишив сім'ю. За судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дочку ОСОБА_3 у розмірі частки всіх видів доходів. Позивачка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трьох років і потребує матеріальної допомоги, натомість ОСОБА_4 не надає їй утримання. Відповідач є здоровою та працездатною особою, перебуває на військовій службі та на повному державному забезпеченні, відтак він спроможний сплачувати аліменти і на дитину, і на дружину.
За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на своє утримання у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі частини усіх його видів заробітку (доходів), починаючи з 31 липня 2024 року та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Суд керувався тим, що ОСОБА_1 проживає разом дочкою ОСОБА_3 , яка не досягла трьох років, а відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дружини, хоча за своїм матеріальним становищем він спроможний сплачувати позивачці аліменти у такому розмірі.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не проживає разом із дочкою та не має права на отримання аліментів на дружину. ОСОБА_2 виконує свої обов'язки щодо утримання дитини, несе витрати на винаймання житла та погашення кредиту, а тому він за своїм матеріальним становищем не може надавати дружині матеріальну допомогу. В той же час, позивачка працює та має дохід. Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про часткову обґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.
Щодо додаткових доказів
Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За змістом частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_2 подав апеляційному суду додаткові письмові докази (в копіях), а саме: довідку Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 24 вересня 2024 року №081730; відповідь Територіального сервісного центру №3245 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях від 5 липня 2024 року №31/10-3245-95; квитанції від 15 серпня 2024 року №1778336005 і від 14 вересня 2024 року №2110967012.
Водночас ОСОБА_1 додала до відзиву на апеляційну скаргу: витяги з наказів начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 27 квітня 2023 року №247-ОС, від 31 серпня 2023 року №514-ОС, від 26 вересня 2023 року №579-ОС, від 3 квітня 2024 року №295-ОС; відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) від 25 вересня 2024 року №09.01/8967-24; довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23 вересня 2024 року №081725.
Оскільки сторони не подали додаткові письмові докази в порядку та строки, передбачені процесуальним законом, а також не навели поважних причин їх несвоєчасного подання, то суд апеляційної інстанції відмовляє у поновленні процесуального строку для подання додаткових доказів і не приймає ці докази до розгляду.
До того ж, деякі із поданих доказів були здобуті після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, а тому ці докази не є допустимими.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично проживає разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 проживає окремо від сім'ї.
Судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року у справі №686/14929/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів доходів заробітку, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24 травня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття. З червня 2024 року ОСОБА_2 сплачує аліменти на дитину.
ОСОБА_2 є військовослужбовцем. За період з 1 липня 2023 року до 30 червня 2024 року його дохід у виді грошового забезпечення склав 290 115 грн 10 коп. Згідно договору найму від 1 липня 2024 року ОСОБА_2 винаймає житло (розмір орендної плати на місяць становить 7 000 грн). Також за кредитним договором від 24 травня 2024 року ОСОБА_2 має кредитні зобов'язання перед Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк».
ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом. Її сукупний дохід за 2023 рік склав 259 747 грн.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право на утримання виникає у дружини, з якою проживає дитина, що не досягла трьох років, за наявності у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 травня 2020 року (справа №712/4702/19) зазначив, що можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку допомогу.
Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 проживає з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , яка не досягла трирічного віку, та має право на утримання від ОСОБА_2 як батька дитини. Періодична відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання у зв'язку з особливостями проходження військової служби не спростовує цю обставину.
Доводи ОСОБА_5 про непроживання ОСОБА_1 з дитиною та ненабуття нею права на отримання аліментів на дружину суперечать фактичним обставинам справи.
Встановивши, що ОСОБА_5 не надає ОСОБА_1 матеріальної допомоги, хоча за своїм матеріальним становищем він спроможний надавати позивачці таке утримання, суд першої інстанції правомірно керувався тим, що з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на дружину.
Суд першої інстанції врахував матеріальне становище відповідача, зокрема, що він сплачує аліменти на дитину, винаймає житло, має кредитні зобов'язання, та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення цих аліментів у розмірі частини його заробітку (доходу).
Посилання ОСОБА_5 на відсутність підстав для стягнення з нього аліментів на дружину не відповідають закону.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Дем'янов Ю.М.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 50