Справа №521/15097/24
Номер провадження 3/521/8565/24
20 листопада 2024 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
22.08.2024 року о 19:10 годин гр. ОСОБА_1 у громадському місці біля буд. №69 по вул.Радіальна в м.Одеси висловлювався нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_2 та штовхав її, чим порушував громадський порядок та спокій громадян.
За даним фактом працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2024 року серії ВАД №166663 відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, викликався до суду, зокрема шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену в протоколі та шляхом направлення смс-повістки на контактний номер телефону, вказаний в протоколі.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення містить підпис ОСОБА_1 , зокрема, в графі з інформацією, що розгляд справи відбудеться у Малиновському районному суді м. Одеси.
Привід, застосований постановою суду від 13.11.2024 р., не виконано. Причини невиконання суду не повідомлені.
Згідно вимог ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 розглядаються протягом доби та відповідно до вимог ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст.173 є обов'язковою.
Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття1КУпАП).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд його справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 цього Кодексу).
За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом досліджено надані докази, серед яких протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому, в матеріалах справи, як доказ вчинення правопорушення, містяться ксерокопії рапорту виклику служби 102, заяви та пояснень потерпілої ОСОБА_2 , пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , пояснень ОСОБА_1 , довідки про особу відносно ОСОБА_1 , витягу з ІПНП «Армор», що не є оригіналами письмових пояснень та рапортів, а є копіюванням з одного документу без належного їх посвідчення, що не дає можливості перевірити їх на відповідність оригіналам. Крім того копії пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_1 виготовлені таким чином, що не весь їх текст відображено,
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності її вини, оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, будь-яких інших доказів суду не надано.
Відповідно до вимог КУпАП суд не наділений повноваженнями самостійно визначати кваліфікацію адміністративного правопорушення та збирати докази.
У відповідності до практики ЄСПЛ, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Без врахування пояснень особи, стосовно якої складено протокол, наданих безпосередньо суду, суд не може прийняти до уваги лише незавірену копію пояснення потерпілої ОСОБА_2 . Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , наявними в матеріалах справи, останній свою вину не визнав, зазначив про виникнення конфлікту між сторонами під час того, як він намагався потрапити до двору приватного будинку до свого брата. Привід ОСОБА_1 органами поліції до суду не здійснений.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, органами поліції належним чином постанова суду про його привід не виконана, тому суд позбавлений можливості встановити вину останнього та приходить до висновку, що за таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю можливості встановити у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.173,247,284 КУпАП, суддя-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.І. Федоренко