Справа № 521/13891/23
Номер провадження:1-кп/521/947/24
21 листопада 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинувачених у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , увчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, суд, -
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження, судовий розгляд триває.
Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених, яке підтримав в судовому засіданні, оскільки строк тримання під вартою обвинувачених спливає 05.12.2024 року, посилаючись на тяжкість висунутого обвинувачення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_4 також заперечували проти клопотання прокурора, просила відмовити у його задоволенні.
Вислухавши думки сторін, вивчивши клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Під час розгляду питання доцільності продовження дії запобіжного заходу оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо продовження дії застосування запобіжного заходу стосовно обвинувачених.
ОСОБА_8 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 15 років із конфіскацією майна. ОСОБА_4 є громадянином Казахстану, проживав у м.Одеса, неодружений, відомості про наявність родини й утриманців відсутні, не працює, раніше не судимий. ОСОБА_5 громадянин України, проживає в м.Одеса, неодружений, відомості про наявність родини й утриманців відсутні, не працює, раніше не судимий. Наявність зазначених обставин у обвинувачених не може виключити ризику їх ухилення, тобто існує реальна загроза, що останні можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, тому суд відхиляє посилання сторони захисту на недоведеність ризиків стороною обвинувачення, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6 та ч.7 статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особи обвинувачених, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, їх вік, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченимм своїх обов'язків та зможе гарантувати належне виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та перешкодити зазначеним ризикам, тому суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та необхідності продовження тримання під вартою обвинувачених.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки, злочин, передбачений ч. 4 ч. 187 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_5 пов'язаний із застосуванням насильства відносно потерпілого.
Керуючись ст.ст. 331, 176,177, 183, 193,194, 196 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 19 січня 2025 року включно кожному без визначення розміру застави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1