20.11.2024 Справа №607/12238/20 Провадження №1-в/607/333/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_3 від 05.09.2024 про вирішення питання щодо приведення вироку про засудження ОСОБА_4 у відповідність до законодавства,
за участю: представника центру пробації ОСОБА_5 ,
Начальник Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Тернопільській області ОСОБА_6 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із поданням про вирішення питання щодо приведення вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.09.2023 №607/12238/20, яким засуджено ОСОБА_4 до покарання у виді обмеження волі із звільненням від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку, у відповідність із Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
В обґрунтування подання інспектор зазначає, що ОСОБА_4 вчинив два епізоди крадіжки майна у 14 серпня 2020 року на суму 1534 грн. і 402 грн., що менше встановленого Законом розміру викраденого майна, який утворює склад кримінального правопорушення за такі дії та який був змінений відповідно до Закону №3886-ІХ від 18.07.2024. А тому, враховуючи положення ст.ст. 5, 74 КК України особа, яка засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. При встановлених обставинах необхідно вирішити питання про приведення вироку суду від 25.09.2023 відносно ОСОБА_4 у відповідність до діючого законодавства і вирішити питання звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання при наявності необхідних правових підстав у цій частині обвинувачення і призначеного покарання.
Представник центру пробації подання підтримує і просить його задовольнити.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, хоча судом вживалися дії по їх належному повідомленні, що не є перешкодою для розгляду клопотання.
Суд, розглянувши матеріали подання та кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2023 року №607/12238/20 (1-кп/607/258/2023) ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України та призначено йому за даними кримінальними правопорушенням покарання: за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік; за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік та покладені відповідні обов'язки, передбачені в ст. 76 КК України.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 9.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1.01.2024 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 3028 грн.
Таким чином відповідно до статті 51 КУпАП (в редакції закону станом на 9.08.2024), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 3028 грн.
З викладеного вбачається, що втратила чинність норма закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, а саме розмір крадіжки 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто - 302,80 грн., яка діяла до 9.08.2024.
Таким чином, внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Як вбачається із тексту вироку суду від 25.09.2023, ОСОБА_4 вчинив крадіжку 14.08.2020 на суму викраденого майна 1534 грн., а також вчинив крадіжку 14.08.2020 на суму викраденого майна 402 грн., що менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян згідно норми кримінального законодавства у 2020 році.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Таким чином, під час судового розгляду даного подання встановлено підстави, передбачені ч. 2 ст. 74 КК України для негайного звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.
Водночас, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.09.2023 №607/12238/20 ОСОБА_4 ще засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке мало місце 27 квітня 2020 року із заподіянням матеріальних збитків розміром 2259,27 грн., до покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
Вказане кримінальне правопорушення не підпадає від декриміналізацію, враховуючи розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а тому ОСОБА_4 слід вважати засудженим згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.09.2023 за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік і на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік із покладенням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, про які вказано у вироку суду від 25.09.2023.
На підставі наведеного і керуючись ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 372, 392, 395, п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539, ст. 392, 395 Кримінального процесуального України, суд -
Подання начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_3 від 05.09.2024 про вирішення питання щодо приведення вироку про засудження ОСОБА_4 у відповідність до законодавства - задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від призначеного згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2023 року №607/12238/20 (1-кп/607/258/2023) покарання за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_4 засудженим згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2023 року №607/12238/20 (1-кп/607/258/2023) за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік і на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік із покладенням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, про які вказано у вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області суду від 25.09.2023.
Копії ухвал скерувати прокурорам, Центру пробації та ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1