ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9824/24
провадження № 2-др/753/198/24
"18" листопада 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сирбул О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «13-й квартал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
24 вересня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі № 753/9824/24 за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «13-й квартал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
18 жовтня 2024 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу у якій просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 200,00 грн.
Дослідивши матеріали справи та заяву, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а згідно п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат представником позивача до позовної заяви додано наступні документи: копія договору № 04/04 про надання послуг з правової допомоги від 04.04.2024, укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та ОСББ «13-й квартал», згідно п. 8 вказаного договору замовником зазначено ОСББ «ЕНТУЗІАСТІВ 31/1», акт задчі-приймання виконаних робіт (послуг) від 04.04.2024, вартість послуг зазначена у розмірі 6 000,00 грн, платіжна інструкція № 1493 від 04.04.2024, в якій платник зазначено ОСББ «13-й квартал», а отримувачем ОСОБА_4 та Партнери АБ на суму 4 200,00 грн, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Золотоступа Сергія Васильовича.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд повинен урахувати наступні обставини, а саме: 1) складність справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 04 березня 2021 року по справі № 280/429/19.
Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2023 року по справі № 686/31892/19 провадження № 61-4683св23, в якій колегія суддів КЦС нагадала критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про наданні правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц(постанова від 19.02.2020).
Так, до заяви про про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не долучено жодних документів.
Документи які додатні представником позивача до поозвної заяви на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу різняться між собою, отже є неналежними доказами.
Інших доказів на підтвердження понесених витрат заявник не додає, що підтверджується копією заяви про винесення додаткового рішення з додатками.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України, Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у - зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі доданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які необхідні для компенсації витрат на правничу допомогу: «На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги,(договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку(квитанція до прибуткового касового ордера,платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року. «Гімайдуліна і інші проти України» (пункт 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року та інші. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином підстав для ухвалення додаткового рішення за заявою представника позивача суд не вбачає, оскільки представник не надав належні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,
Відмовити в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «13-й квартал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Суддя: