Справа № 752/18842/24
Провадження №: 3/752/7502/24
15 листопада 2024 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Токман Ю.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина США, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 11 серпня 2024 року о 23:00, керуючи транспортним засобом «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві на вул. Антоновича, 110, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник Конюшко Д.Б. просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вказав, що при складанні протоколу, працівниками поліції допустили порушення Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». ОСОБА_1 є громадянином США, не розуміє українську мову. Працівниками патрульної поліції не було забезпечено участь перекладача під час проведення процесуальних дій, а тому відсутні докази щодо свідомої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
В судовому засіданні досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 964302 від 11.08.2024, відповідно до якого водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, при цьому на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копію постанови серії БАД № 438419 від 11.08.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП; копію посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 ; витяг з бази «Армор» з інформацією щодо транспортного засобу «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського на підтвердження зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, порядок огляду осіб, які керують транспортними засобами, на стан сп'яніння регламентований статтею 266 КУпАП, положеннями Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВСУ та МОЗУ від 09.11.2015р. № 1452/735 (далі «Інструкція №1452/735»), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р. (далі «Порядок № 1103»).
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані, зокрема алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан сп'яніння.
За результатами перегляду судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 , котрий є громадянином США, відбувалось на англійській мові, яку ОСОБА_1 розумів. Під час спілкування ОСОБА_1 підтвердив, що керував транспортним засобом без посвідчення водія, при цьому випив одне пиво. Працівник поліції повідомив, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння, а тому повинен пройти відповідний огляд. Після доставки ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проведення огляду, на пропозицію лікаря пройти медичний огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер чи шляхом здачі зразків біологічного середовища ОСОБА_1 відмовився, повідомивши що може виключно здати кров. Поліцейський на англійські мові доступно пояснив ОСОБА_1 про його обов'язок як особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками сп'яніння, пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку, а саме шляхом тесту на приладі Драгер чи шляхом здачі біологічного середовища, на що ОСОБА_1 повторно відмовився. Поліцейський пояснив ОСОБА_1 , що за відмову від медичного огляду у законодавством України передбаченого відповідальність та у випадку відмови будуть складені матеріали про адміністративне правопорушення, на що ОСОБА_1 своєї позиції не змінив, натомість свідомо відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Спілкування поліцейського на англійській мові з ОСОБА_1 без залучення перекладача під час зупинки та під час здійснення процесуальних дій хоча й носило певні обмеження прав ОСОБА_1 за мовними ознаками , однак в даному випадку такі обмеження не вплинули на правильність встановлення факту свідомого невиконання ОСОБА_1 , як особою, яка керувала транспортним засобом, вимог п. 2.5 ПДР України щодо обов'язку пройти огляд на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
Суд враховує, що ОСОБА_1 проживає на території України, має посвідку на постійне місце проживання в Україні, керував транспортним засобом по території України з реєстраційними номерами держави України, а отже мав обов'язок знати та дотримуватися вимог ПДР України, які також викладені українською мовою. Сівши за кермо автомобіля, ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави України.
Крім того, після вказаних подій ОСОБА_1 не вчиняв дії на з'ясування ситуації щодо складання стосовно нього протоколу, самостійно огляд на стан сп'яніння не проходив.
За таких обставин, підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд не вбачає.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
Відмовити у задоволенні клопотань захисника Конюшка Д.Б. про закриття провадження у справі.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю.Ф. Токман