Єдиний унікальний номер №466/4350/24
Провадження № 2/943/1011/2024
08 листопада 2024 року м.Буськ, Львівська область
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Шендрікової Г.О.,
за участю секретаря судового засідання Ладиги С.В.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
встановив :
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб з відповідачем та стягувати з відповідача на її користь аліменти на неповнолітніх дітей. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.05.2009 року було укладено шлюб між нею та ОСОБА_3 . Після одруження позивачка взяла прізвище чоловіка ОСОБА_4 . У шлюбі у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 19.11.2014 року ОСОБА_3 змінив ім'я на ОСОБА_2 . Спочатку сімейне життя складалось добре. Однак, впродовж останніх двох років сторони не проживають разом та не підтримують стосунків. Шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Вважає, що примирення між ними неможливе. Крім того просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 3 200 гривень, щомісячно на кожну дитину, а разом 6 400 грн. щомісячно з дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття. Просить позов задоволити у повному обсязі.
27.08.2024 року відкрито провадження у справі.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, належно та вчасно була повідомлена про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи додала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просять позов задоволити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належно, у встановленому законом порядку, повідомлявся про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, від нього не надходила заява про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 25.05.2009 року було укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Скварявською сільською радою Золочівського району Львівської області 25.05.2009 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис№ 6. Після реєстрації шлюбу позивачка взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_4 .
У шлюбі у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19.11.2014 року ОСОБА_3 змінив ім'я на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 від 19.11.2014 року.
Частиною 2 статті 3 СК України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частиною 3, 4ст. 56 СК Українипередбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом встановлено, що сімейне життя у сторін не склалося через різні характери, погляди на сімейне життя та відносини в сім'ї, втратили почуття любові та поваги один до одного.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
У відповідності до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні проживати з відповідачем однією сім'єю. На протязі тривалого часу сторони не проживають разом та шлюбних відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть, що свідчить про тривалість і стійкість конфлікту між ними та остаточний розпад сім'ї.
Крім цього, суд враховує інтереси дітей сторін, оскільки їх повноцінний розвиток та виховання у сім'ї, у якій відсутнє взаєморозуміння та існують постійні конфлікти є неможливим.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що оскільки сторони не підтримують подружніх відносин, їхній шлюб існує формально, примирення між ними не можливе, подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому є всі підстави для розірвання шлюбу.
Згідно з вимогами ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Обов'язок утримувати дитину це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків. У разі їх ухилення від його виконання аліменти можуть стягуватись за рішенням суду. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: 3196 гривень.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності, справедливості та рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та з відповідача слід стягувати аліменти на малолітніх дітей.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити, що ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, - що не позбавляє позивачку чи відповідача права за наявності вказаних підстав та доказів звернутись до суду з таким позовом.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Частиною 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, такі судові витрати стягуються з другої сторони.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в користь держави 1 211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 180-184, 185, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 268 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов задоволити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , прізвище змінено згідно свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_2 від 19.11.2014 року) ОСОБА_9 , який зареєстровано 25 травня 2009 року, Скварявською сільською радою Золочівського району Львівської області, актовий запис № 6.
Стягувати з ОСОБА_10 - прізвище змінено згідно свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_2 від 19.11.2014 року) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: с. Побужани Золочівський район Львівська область на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 3 200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок, щомісячно на кожну дитину, разом 6400 (шість тисяч чотириста) гривень, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму, для дітей відповідного віку, починаючи з 22.04.2024 і до досягнення дітьми повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_10 - прізвище змінено згідно свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_2 від 19.11.2014 року) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: с. Побужани Золочівський район Львівська область в дохід держави 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено: 20.11.2024 року.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_12 - прізвище змінено згідно свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_2 від 19.11.2014 року) ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя: Г. О. Шендрікова