Справа № 336/10370/24
Провадження №: 2/336/3586/2024
21 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Савеленко О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення юридичного факту,-
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від представника позивача-адвоката Чернеги І.Ф. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення юридичного факту.
Ухвалою судді від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачу роз'яснено, що всупереч вимогам ст.188 ЦПК, у позовній заяві не обґрунтовано, що позовні вимоги про розірвання шлюбу та встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком дитини пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, є основною та похідною позовними вимогами.
Між тим, 11.11.2024 від представника позивача - адвоката Чернеги І.Ф. надійшла уточнена позовна заява, у якій заявлено наступні позовні вимоги, а саме: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; малолітнього сина ОСОБА_3 , 26.12.2022 залишити для подальшого проживання, самостійного виховання та утримання разом батьком ОСОБА_1 ; встановити факт, що батько ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА_3 ..
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вимоги позивача підлягають роз'єднанню в самостійні провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Звертаючись до суду, позивач об'єднав в одне провадження вимоги про розірвання шлюбу та встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані вимоги не є основними та похідними одна до одної, тобто вирішення позовних вимог не залежить від вирішення одна від одної.
Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Аналогічні положення містяться в абзаці 4 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
Виходячи з викладеного вище, вимоги позивача підлягають роз'єднанню в самостійні провадження.
Керуючись ст. 188, 258, 260 ЦПК України, суддя -
Роз'єднати вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення юридичного факту.
Залишити на розгляд позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 встановлення юридичного факту.
Передати копію ухвали судді до канцелярії Шевченківського районного суду м. Запоріжжя для реєстрації позовної заяви в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 встановлення юридичного факту в окреме провадження відповідно до ст. 14 ЦПК України у порядку, визначеному п.2 ч.6 ст.188 ЦПК.
Копію ухвали направити позивачу у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України.
Суддя О.А. Савеленко