20.11.2024
ЄУН № 337/3910/24
Провадження № 2/337/1708/2024
20 листопада 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Ширіної С.А.
за участю секретаря Бикової С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Представник позивача ОСОБА_1 , - адвокат Тивоненко Д.Р., звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», у якому вказав, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю., перебувають матеріали виконавчого провадження № 69532518 від 02.08.2022 року, що було відкрите на підставі виконавчого напису, зареєстрованого за № 253081 від 30.06.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.
01 липня 2024 року позивач помітив, що його банківська картка заблокована і що з неї були списані кошти (заблоковані) в рамках виконавчого провадження № 69532518.
Постановою від 02.08.2022 року відкрив ВП № 69532518 з примусового виконання виконавчого напису згідно з яким борг позивача перед відповідачем становить: 9030, 00 грн., що складається з: 3000, 00 грн. (заборгованість за тілом кредиту); 3060, 00 грн. (заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками); 540, 00 грн. (заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту); 1500, 00 грн. (заборгованість за нарахованою пенею); 930,00 грн. (заборгованість за вчинення виконавчого напису).
В рамках ВП № 69532518 приватний виконавець виніс постанову від 03.07.2023 року про арешт коштів боржника. Кошти на картках позивача заблоковані.
ОСОБА_1 , вважає виконавчий напис вчинений із порушенням норм законодавства, чинного на час вчинення напису та вважаємо його таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з наступним.
Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2024 року відкрито провадження по справі, та встановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
15.08.2024 року до суду від представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надійшло клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_1 , - адвокат Тивоненко Д.Р., в судове засідання не з'явились, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, заяв не надали.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, наданих суду, 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, було вчинено виконавчий напис, зареєстрованого в реєстрі за № 253081, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 9030,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценком Антоном Юрійовичем від 02.08.2022 року, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 253081 виданого 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценком Антоном Юрійовичем від 03.07.2023 року, накладено арешт коштів боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою 11.07.2024 року суддею Хортицького районного суду м. Запоріжжя Мурашовою Н.А., було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 253081 від 30.06.2021 року, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит-Капітал» 9030 грн.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц та від 02.07.2019 у справі №916/3006/17.
Матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення стягувачем боржника про порушення кредитних зобов'язань.
Відповідно до п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів в редакції змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, оскільки п. 2 Переліку з 22.02.2017 визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, якою визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, якими доповнено перелік новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, станом на 30.06.2021 року у приватного нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису.
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачем не подано до суду належних доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом було сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 968,96 грн.
У ч.2 ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту ч.4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст.137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч.8 ст.141 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах: від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, від 15.06.2021 року у справі № 159/5837/19, від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18. Указана судова практика є незмінною.
Відповідно до положень ст.26ЗаконуУкраїни«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону № 5076-VI).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Стороною позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу надано суду: договір про надання професійної правничої допомоги № 01/07 від 01.07.2024 р., акт № 1 надання послуг до договору №01/07 від 01.07.2024 року про надання професійної правничої допомоги від 10.07.2024р. на загальну суму 10000 гривень.
Разом з тим, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі у сумі 10 000 грн., адже судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони, і такий розмір, окрім іншого, має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
В даному випадку суд приходить до висновку про те, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи, складністю та обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом.
Отже, враховуючи, що дана цивільна справа є незначної складності, має місце усталена судова практика розгляду справ цієї категорії, адвокат участь у судових засіданнях не брав, а також виходячи з предмету спору, значення справи для сторін, часткового задоволення позовних вимог, критеріїв реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, враховуючи заперечення представника відповідача про зменшення судових витрат на правничу допомогу, суд керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, відповідно до вимог ст.137 ЦПК України вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом цієї справи до 5 000,00 грн. та стягнути їх з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 30.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстровай № 253081, за яким з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» стягнуто суму боргу в розмірі 9030 грн. 00 коп.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ( 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1 ідентифікаційний код: 35234236) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00грн., усього 5968,96 грн. (п'ять тисяч девятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Ширіна