Дата документу 19.11.2024
Справа № 334/9329/24
Провадження № 3/334/3809/24
19 листопада 2024 року місто Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Пологівського РВП Головного управління національної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10 листопада 2024 року приблизно о 12 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , вів себе зухвало, чіплявся до перехожих громадян з образами, висловлювався нецензурними словами, розмахував рукою, тримаючи в ній предмет, схожий на пістолет, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
Дане правопорушення зафіксоване у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 890334 від 10.11.2024 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав в повному обсязі, пояснив обставини скоєння адміністративного правопорушення
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).
На підтвердження винуватості громадянина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП суду надані докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №890334 від 10.11.2024 року, рапорт старшого ДОП СП ВП№2 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції С. Фролова від 10.11.2024 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 10.11.2024 року; письмові пояснення ОСОБА_2 від 10.11.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10.11.2024 року. Вказані докази в повній мірі узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку та узгоджуються між собою, а тому суд бере їх до уваги.
Відповідно до статті 173 «Дрібне хуліганство» Кодексу України про адміністративні правопорушення дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії,що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Тобто, з диспозиції вказаної статті вбачається, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Обов'язковою ознакою для кваліфікації дій особи, як «дрібне хуліганство» необхідна наявність такого обов'язкового елементу об'єктивної сторони складу ст. 173 КУпАП як «громадське місце».
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаю, що наведені вище докази, що містяться в матеріалах провадження,отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та допустимості.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що 10 листопада 2024 року приблизно о 12 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , вів себе зухвало, чіплявся до перехожих громадян з образами, висловлювався нецензурними словами, розмахував рукою, тримаючи в ній предмет, схожий на пістолет.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність
Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Враховуючи викладене, майновий стан правопорушника, вважаю, що адміністративне стягнення у виді штрафу, встановлений санкцією ст. 173 КУпАП, буде достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України та поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день прийняття постанови складає 605,60 гривні.
Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що ним в судовому засіданні надане відповідне посвідчення.
З огляду на викладене, з урахуванням вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 173, 221, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.13, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: Коломаренко К. А.