Справа № 333/6976/20
Провадження № 1-кп/333/275/24
15.11.2024
15 листопада 20024 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області, громадянина України, одруженого, маючого трьох неповнолітніх дітей, який перебуває на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 14, ч.3 ст.368 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 пред'явлено обвинувачення у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які кваліфіковані за ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 14, ч.3 ст.368 КК України за наступних обставин.
Згідно обвинувального акту, ІНФОРМАЦІЯ_3 та є його територіальним органом.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 399-к від 18.10.2017 ОСОБА_6 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка згідно ст. 6 Закону України «Про державну службу» віднесена до посад державної служби категорії «Б».
Відповідно до п. 5 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009, за посадою начальник обласного управління лісового та мисливського господарства належить до посадових осіб держлісохорони, та згідно з Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_6 за посадою є працівником правоохоронного органу.
Наприкінці липня 2020 року у начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на особисте незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів у лісничого ОСОБА_4 , який є працівником ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», що входить до сфери управління Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, наприкінці липня 2020 року, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_4 та запросив на зустріч до свого службового кабінету, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Пізніше того ж дня, ОСОБА_4 прибув за викликом до ОСОБА_6 , який у ході розмови висунув ОСОБА_4 вимогу здійснити продаж частини урожаю ячменю вирощеного на землях ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» без належного обліку у фінансово бухгалтерських документах підприємства та передати йому ( ОСОБА_6 ) отримані за продаж грошові кошти.
Отримавши негативну відповідь ОСОБА_4 , ОСОБА_6 закінчив зустріч та наказав обміркувати план реалізації висловленої вимоги.
Через тиждень, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не вдалося, після вищезазначеної розмови ОСОБА_6 знову запросив ОСОБА_4 до свого службового кабінету та поцікавився ходом реалізації висунутої вимоги, на що ОСОБА_4 повідомив, що не знає як виконати таку вимогу.
У зв'язку з цим, ОСОБА_6 , опитавши ОСОБА_4 щодо кількості зібраного урожаю та засівних площ, описав лісничому схему, відповідно до якої останній із фактично зібраних 88,14 тон ячменю у звіті про врожай повинен відобразити лише 72 тони, а різницю у 16,14 тон ячменю продати за готівкові кошти без відображення в офіційному звіті, приблизно по 5000 гривень за тону. Повторно наголосивши, що отримані грошові кошти від продажу 16,14 тон ячменю, у сумі 80700 гривень, необхідно передати ОСОБА_6 .
Одночасно з цим, розуміючи, що ОСОБА_4 не буде добровільно виконувати висунуту вимогу, ОСОБА_6 пригрозив ОСОБА_4 подальшим звільнення з займаної посади у разі відмови від передачі йому грошових коштів.
Розуміючи негативні наслідки для себе у виді обмеження його трудових прав та реальності такої погрози, ОСОБА_4 був змушений погодитись на таку вимогу.
12.08.2020 у ході зустрічі з лісничим ОСОБА_4 у своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 продовжив вимагати надання йому 80000 гривень за не вчинення дій, спрямованих на звільнення ОСОБА_4
20.08.2020 приблизно о 09.00 год., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_6 продовжуючи вимагання у ОСОБА_4 грошових коштів, повторно висунув вимогу передачі йому 80000 гривень після реалізації урожаю ячменю, зібраного на території ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
Одночасно з цим, на підтвердження своїх погроз щодо звільнення, ОСОБА_6 повідомив, що він призначив керівником ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» віддану йому людину, на яку має вплив.
31.08.2020 приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_6 зустрівшись з ОСОБА_4 , зменшив суму грошових коштів, яку вимагав у ОСОБА_4 , до 60000 гривень.
04.09.2020 приблизно о 09 год. 35 хв. перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , бажаючи уникнути обмеження своїх трудових прав, а саме звільнення з посади лісничого ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», передав ОСОБА_6 на виконання вимоги останнього грошові кошти в сумі 60000 гривень.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України як вимагання, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища.
Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на особисте незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів у лісничого ОСОБА_4 , який є працівником ДП «Запорізьке лісова та мисливське господарства», що входить до сфери управління Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, 20.08.2020 приблизно о 09.00 год., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, начальник Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 діючи повторно висунув вимогу ОСОБА_4 щомісячно передавати йому грошові кошти у сумі 15000 гривень за збереження за ними займаної посади та не звільнення.
На запитання ОСОБА_4 звідки брати такі кошти ОСОБА_6 відповів, що лісничі можуть реалізовувати частину лісоматеріалів за готівкові кошти без відображення у звітності та оформлення офіційних документів.
На підтвердження своїх погроз щодо звільнення, ОСОБА_6 повідомив, що він призначив керівником ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» віддану йому людину, на яку має вплив.
Таким чином, ОСОБА_6 створив обстановку в якій ОСОБА_4 відчував залежність від волі ОСОБА_6 та був вимушений підкоритися його вимогам, задля запобігання шкідливих наслідків для себе.
31.08.2020 приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_6 зустрівшись з ОСОБА_4 , зменшив суму грошових коштів з 15000 до 10000 гривень, наголосивши, що очікує вказану суму у найближчий час.
01.09.2020 приблизно о 12 год. 30 хв. перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , бажаючи уникнути обмеження своїх трудових прав, а саме звільнення з посади лісничого ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», передав ОСОБА_6 на виконання вимоги останнього грошові кошти в сумі 10000 гривень.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України як вимагання, вчинене повторно службовою особою з використанням свого службового становища.
Крім того, у серпні 2020 року, точний час та місце слідством не встановлені, у начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на особисте збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки, що перебувають у власності ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», що входить до сфери управління Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства.
Усвідомлюючи, що вказаний злочинний намір ОСОБА_6 не здатний реалізувати самостійно, 31.08.2020 приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 зустрівся з лісничим ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_4 та поцікавився у останнього щодо наявності ще не відправлених до правоохоронних органів повідомлень про випадки самовільного зайняття земельних ділянок ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
На питання ОСОБА_6 лісничий ОСОБА_4 повідомив, що у разі виявлення фактів самовільного зайняття земель, ним та іншими лісничими невідкладно готуються повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення до правоохоронних органів. Разом з тим, ОСОБА_4 повідомив, що факти самовільного зайняття земель виявляються постійно.
У цей час ОСОБА_6 не знаючи, що ОСОБА_4 залучений до конфіденційного співробітництва та діє під контролем правоохоронного органу, запропонував ОСОБА_4 знайти осіб, які здійснили самовільне зайняття земельної ділянки ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» та схилити їх до надання неправомірної вигоди, шляхом вимагання, за неповідомлення до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, а отриману неправомірну вигоду ділити між собою.
Одночасно, ОСОБА_6 вказав ОСОБА_4 , що у разі встановлення особи, яка здійснила самовільне зайняття земельної ділянки, їй слід висувати вимогу надання від двох до трьох тисяч доларів США неправомірної вигоди.
Крім того, у цій розмові ОСОБА_6 також повідомив, що за отриману неправомірну вигоду від особи, яка здійснила самовільне зайняття земельної ділянки, останній додатково можливо обіцяти ненадання інформації ІНФОРМАЦІЯ_5 на запити правоохоронних органів, у випадку надходження таких.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України як готування до одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням, за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_6 під час судового розгляду не визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях у повному обсязі та пояснив, що в 2017 року перебував на посаді начальника Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства. З потерпілим ОСОБА_4 знайомий з 2018 року. ОСОБА_4 був лісничим Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ». Між ними були нормальні відносини. Періодично з ОСОБА_4 зустрічалися, оскільки управління та ДП «Запорізьке ЛМГ», якому підпорядковується потерпілим, знаходяться в одній будівлі. Було таке, що ОСОБА_4 звертався до нього з проханням особистого характеру з приводу допомоги в лікарні. З приводу інкримінованих злочинів, повідомив, що ніколи не вимагав у потерпілого ніяких грошей. Крім того, у нього як у начальника управління не було правових підстав для звільнення лісного ДП «Запорізьке ЛМГ», це не входило до його посадовими обов'язками. Накази про призначення та звільнення працівників лісгоспів видаються та підписуються директорами державних підприємств. Тобто, звільнити ОСОБА_4 міг тільки директор державного підприємства. Начальник управляння не може відповідати за те, що на нього не покладено посадовою інструкцією. Особисто ним не направлялися листи до підприємств щодо погодження кандидатів. Кадрові питання підприємства не входять до компетенції управління. Крім того, управління ніяким чином не могло впливати на господарську діяльність ДП «Запорізьке ЛМГ», всі питання щодо діяльності підприємства вирішував тільки директор, зокрема щодо сільськогосподарських земель. Також управління не проводить планові перевірки лісництв, оскільки ДП «Запорізьке ЛМГ» це структура Державного агентства лісових ресурсів. Окрім цього повідомив, що жодних не було питань з ОСОБА_4 щодо самозайнятих земель, зокрема щодо 2000-3000 доларів США. Було лише висвітлене питання на нараді, що вартість технічної документації узаконення самозйнітих земель складає приблизно 2000-3000 грн. З приводу проведення управлінням нарад, він зазначив, що мета проведення нарад - доведення до директорів підприємств питань, які розглядалися колегією Державного агентства лісових ресурсів, нарад саме з лісничими він не проводив. Також повідомив, що мало місце спільне вирішення питання з ОСОБА_4 щодо реалізації ячменя 16 тон, який попросив його реалізувати товариш ОСОБА_9 . Володіючи інформацією, що на території ДП «Запорізьке ЛМГ», а саме Новомиколаївського лісництва є сільськогосподарські землі, в якому працював ОСОБА_4 та останній має зв'язки з фермерами, він звернувся саме до ОСОБА_4 з питанням щодо реалізації зерна товариша. Довівши до відому ОСОБА_4 , що ОСОБА_9 потрібно віддати за 16 тон зерна 60000 грн., і якщо від реалізації ячменя буде більше, то вони разом зможуть заробити. Коли ОСОБА_4 в кінці серпня приніс гроші, він вирішив що, це саме його доля коштів від продажу зерна, які планували він та ОСОБА_4 разом заробити, і які він поділив, 10000 грн залишив собі, а 10000 грн віддав ОСОБА_4 Гроші в розмірі 60000 грн, які ОСОБА_4 приніс 04.09.2020 року, він розумів, що це безпосередньо для ОСОБА_9 за ячмінь, які планував віддати останньому. Саме 04.09.2020 року він перебував у відпустці, тобто не виконував обов'язки начальника управління, приблизно о 08.00-08.30 год заїхав на роботу перед поїздкою, до нього зайшов ОСОБА_4 та віддав зазначені 60000 грн. Вказані гроші поклав на особисті речі, які лежали на дивані в сусідній кімнаті. Після чого зразу в його кабінеті з'явилися правоохоронці, поклали його лицем на підлогу, один із них поклав коліно йому на голову, навіть не ознайомили з ухвалою суду про обшук, не роз'яснили права, захисник з'явився вже коли процесуальну дію завершили.
На підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 368 КК України за клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні допитані потерпілий, свідки та досліджені письмові та речові докази, а саме:
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що він працював лісничим в Михайлівському лісництві Запорізького лісомисливському господарстві та виконував обов'язки лісничого в Новомиколаївському лісництві. З ОСОБА_6 знайомий з 2018 року. Зазначив, що його безпосередніми начальниками були ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Вказав, що ОСОБА_6 викликав його до кабінету та вимагав з нього гроші за реалізацію деревини в розмірі 10000-15000 грн. щомісячно та зерна 60000 грн., погрожуючи звільненням. Оскільки саме начальник управління погоджує прийняття та звільнення працівників. Одночасно зазначив, що директор підприємства призначає та звільняє з роботи. Пояснив, що ОСОБА_6 завжди викликав його до себе і давав вказівки як працювати йому. Саме за зерно розмова з ОСОБА_6 була в липні - серпні, він прохав проконтролювати врожай, та коли зберуть врожай, віддати йому гроші за 16 тон зерна поза підприємством. Звернувшись з даним питанням до фермера в серпні місяці, останній відмовив та сказав, що всі гроші за врожай будуть перераховані до підприємства. Зазначив, що сільськогосподарські землі, на якому вирощується врожай, належать підприємству, ОСОБА_6 не має відношення до цих земель. Також пояснив, що до його обов'язків як лісничого не входить контролювати питання врожаю, контактувати з фермером з приводу посіву та збору врожаю. Обробкою землі, посівом та збором врожаю займається фермер, з яким підприємство укладає договір. Гроші за зібраний врожай мають йти безпосередньо до підприємства. Збір врожаю проходив в серпні. З приводу коштів за спиляну деревину, вказав, що це питання носило систематичний характер, я мав щомісячно передавати кошти 5000-6000 грн., інакше ОСОБА_6 його звільнив би. Про обставини щодо вимагання та погроз звільнення з боку ОСОБА_6 повідомляв ОСОБА_11 , єгера, бухгалтера. З приводу вимагання він звернувся до ДБР. В подальшому йому співробітники ДБР видали 80000 грн, спочатку 20000 грн, які він віддав ОСОБА_6 , з яких 10000 грн ОСОБА_6 повернув йому, і які він в подальшому повернув назад правоохоронцям, та 60000 грн, які 04.09.2020 він передав ОСОБА_6 в кабінеті останнього. Гроші, які видавалися ДБР, йому не належать, гроші були правоохоронних органів. Таких грошей у нього немає. Також повідомив лише один раз звертався до ДБР із заявою відносно вимагання та погроз з боку ОСОБА_6 . Зазначив, що ОСОБА_6 завжди викликав до себе та давав вказівки як працювати йому, вважав його як керівником, старшим директором.
На питання суду, чи знайомився ОСОБА_4 з матеріалами нсрд, останній відповів, що не знайомився, у зв'язку з чим судом було оглянуто відеозапис нсрд за участю ОСОБА_4 від 31.08.2020, після перегляду якого, потерпілий вказав, що не вбачає погроз (вимагання) з боку ОСОБА_6 . В подальшому при додатковому допиті ОСОБА_4 , останній відмовився оглядати відеозапис нсрд за його участю від 04.09.2020.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що з приводу з 20 серпня 2020 року перебуває на посаді керівника ДП «Запорізької ЛМГ». До цього часу працював головним спеціалістом в обласному управлінні. Знайомий із ОСОБА_6 , не є у його підпорядкуванні. На посаду директора він призначався за результатом співбесіді у державному агентстві лісових ресурсів. ОСОБА_6 ніяким чином не впливав на його призначення. Свідком означених подій не був, будь-який подробиць не знає, про дану ситуацію дізнався вже пізніше. Одночасно пояснив, що на той час до ДП «Запорізьке ЛМГ» входило 5 лісництв. ОСОБА_4 займав посаду лісничого Михайлівського лісництва, а також виконував обов'язки лісничого Новомиколаївського лісництва. ДП отримує прибуток за ведення лісогосподарства, реалізацію деревини. Повідомив, що на території підприємства є сільськогосподарські землі розміром 35,9 га, де вирощують пшеницю, ячмінь, соняшник. ДП в особі директора щороку укладає договір з фермером, який обробляє землю, проводить посівні роботи та збирає врожай. Контроль по врожаю здійснює лісничий лісництва, на якому знаходиться сільськогосподарська земля, саме за весь процес підготовка, посів, збір, доставка до місця реалізації. Лісничий ОСОБА_4 мав контролювати питання врожаю. Розрахунок з фермером за підготовку, посів та збір врожаю проходить після реалізації врожаю. Врожай належить ДП. Продаж врожаю проводиться безготівково. Фермер вибирається через пропозиції, прозоро. Моніторинг цін робить економіст та бухгалтер. Контроль щодо кількості врожаю здійснюється комісією, якщо така створена, або лісничим. Як саме тоді проходила реалізація зерна йому не відомо. ОСОБА_6 не має відношення до збору врожаю, оскільки управління є статистичним органом і ніякого відношення до діяльності підприємства не має. Кожне підприємство самостійно планує свої заходи, зокрема щодо посіву та збору врожаю. Контроль за незаконно зайняті землі входить до повноважень ДП. Державна лісова охорона має право складати адміністративні протоколи щодо фактів незаконного зайняття землі, пожеж, незаконних рубок. Якщо не встановлено винну особу, то складається акт та направляється до правоохоронних органів. У разі виявлення кримінального правопорушення, то лісничий надає матеріали до ДП, а ДП вже звертається до поліції чи прокуратури. Також пояснив, що лісний приймається та звільняється директором ДП. Накази про прийняття та звільнення підписує директор. ОСОБА_6 не погоджує питання призначення чи звільнення лісничого. Крім того зазначив, що ОСОБА_6 наради з лісничим не проводились. Наради проводились з директорами, на яких були присутні головні спеціалісти кожного відділу. На цих нарадах доводилися питання до підприємств, які були розглянуті на колегії Держлісагентства. При ньому не проводились перевірки ДП управлінням. Перевірки можуть бути проведені управлінням за дорученням Державного агентства лісових ресурсів. Вказівки для лісничих доводяться як письмово так і усно. Зазначив, що не приймав участі при зборі врожаю в серпні 2020 року, і йому не відомо, чи входило до складу комісії представники управління, одночасно зазначивши що були якість розбіжності з приводу виду зерна. З приводу погоджувальних листів йому також нічого не відомо. ОСОБА_11 , який був директором ДП до нього, не повідомляв останнього про те, що ОСОБА_6 вимагав кошти у ОСОБА_4 . З приводу реалізації деревини повідомив, що дохід міг бути як 30000 грн так і 150000 грн, залежить від пори року. Реалізацією деревини займається лісничий, а також запобігає здійсненню самозахвату землі. На території ДП було багато фактів самовільного зайняття земель. Процедура узаконення незаконно зайнятих земель складала приблизно 3000 грн. ОСОБА_6 безпосередньо не нього не звертався щодо неправомірної вигоди, також не впливав на мене з приводу прийняття та звільнення робітників. ОСОБА_4 та інші особи не зверталися до нього з приводу ОСОБА_6 щодо реалізації деревини та зерна.
Свідок ОСОБА_12 за клопотанням прокурора ознайомився з листом т.3 а.с. 146 та пояснив, що з даного листа нічого сказати не може, особисто він не звертається до ОСОБА_6 за погодженням призначення та звільнення працівників, оскільки це не передбачено законом.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що в період з серпня 2019 року по вересень 2020 року працював головним лісничим ДП «Запорізьке ЛМГ» та виконував обов'язки керівника даного підприємства. ОСОБА_4 був лісничим Михайлівського лісництва та в.о. Новомиколаївського лісництва. ОСОБА_4 один раз звертався до нього з приводу тиску з боку ОСОБА_6 щодо зниження показників зібраного врожаю, погрожуючи звільненням. Начебто ОСОБА_4 повинен був надати неправомірну вигоду, точно він не пам'ятає. На що останній відповідав, що звільнити його може тільки керівник і при наявності підстави. До означених подій подібних звернень не було. Вказав, що на території Новомиколаївського лісництва є землі сільськогосподарського призначення. Договори з фермером щодо обробки землі, посіву та збору врожаю укладає директор підприємства. Контроль по посіву та збору врожаю веде лісничий. При продажу врожаю моніторингом покупця здебільшого займається юрист. Управлінню підприємство лише надає статистичну звітність. ДП підпорядковане Державному агентству лісових ресурсів. За час його керування управління не проводило перевірки в ДП. За час його роботи приймалися та звільнялися працівники, зокрема звільнення було за згодою сторін, не було звільнень за якійсь порушення. З приводу прийняття на роботу, підприємство проводило співбесіди та керівник приймав на роботу. Управління проводило наради щодо офіційного листування та подачі звітності. Лісничі прямо не спілкувалися з начальником управління в межах роботи, можливо ОСОБА_4 з особистим питанням звертався до ОСОБА_6 , тому і був у нього в кабінеті в робочий час. Також повідомив, що врожай у 2020 році на території підприємства було зібрано при його керуванні, була створена комісія про прийому врожаю, з кого саме складається комісія не пам'ятає, зазвичай це були - лісничий, помічник лісничого, бухгалтер чи економіст, представника з управління в той рік не було в комісії. Особисто до нього ОСОБА_13 не звертався з приводу деревини, врожаю, самозайнятих земель. ОСОБА_6 немає впливу на ДП, оскільки підприємство підпорядковується Києву, а саме Державному агентству лісових ресурсів. В штаті ДП повинно бути 5 лісничих, в той час працювало 4, лише ОСОБА_4 один раз звернувся з приводу тиску з боку ОСОБА_6 , від інших працівників звернень не було. Також не чув і від інших працівників підприємств по області. ОСОБА_4 звернувся з даного приводу в літку перед збором врожаю. Також зазначив, що підстав для звільнення ОСОБА_4 не було, доган у нього не було. Стосовно самозайнятих земель пояснив, що майстри лісу виявляють незаконно зайнятті землі, оформлюють акти і направляють до підприємства, після чого вони звертаються до правоохоронних органів. Управління інформуємо щодо наявності таких самозайнятих земель. ОСОБА_6 не має відношення до цих земель та не може впливати на процес їх виявлення. Аналогічно щодо реалізації дров, управління відношення до цих питань немає. Реалізацією деревини займається підприємство.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що станом на 2020 рік працювала головним спеціалістом відділу бухобліку, економіки та кадрової роботи в Запорізькому обласному управлінні, займається кадровою роботою. ЇЇ начальник наразі ОСОБА_6 . Вона займається призначенням працівників на роботу, проведенням конкурсів, звільненням, відпустками. ДП «Запорізьке ЛМГ» підпорядковано їм з питань надання статистичної звітності. Функціями призначення та звільнення працівників в ДП управління не наділене. Відділ кадрів управління лише один раз на квартал бере звітність у ДП, яка відправляється до Державного лісового агентства. Агентством була розроблена форма звітності - біографічна довідка, яку вони заповнювали та відправляли в якості статистичного звіту. Приблизно в 2018-2019 роках Державне лісове агентство вимагало брати інформування щодо призначення на посаду в ДП для звітності., наразі це скасовано. Це було потрібно для перевірки звітності освіти, чисельності, відповідності освіти та посади. ДП «Запорізьке ЛМГ» перед призначенням на посаду осіб не погоджує дане питання з управлінням. Також кадри управління не мають права здійснювати перевірку звільнення осіб в ДП. Повідомила, що вона не здійснює нарахування будь-яких коштів ДП. Крім того, не пам'ятає, щоб складала у 2020 році погоджувальні листи. У кадрової служб управління відсутній особистий журнал вхідної кореспонденції. Директора ДП призначає голова Державного лісового агентства. ОСОБА_6 не наділений повноваженнями призначати та звільняти лісничих, зокрема і через директора, також це не передбачено його посадовою інструкцією. Вона не була свідком будь-яких подій, де б ОСОБА_6 вчиняв на когось тиск, зокрема на ОСОБА_4 . Управління не має каральної та заохочувальної функції для ДП. На теперішній час управління не займається навіть статистикою.
Свідок ОСОБА_14 за клопотанням представники потерпілого ознайомилась з листом (т.3 а.с. 166) та пояснила, що не пам'ятає, щоб нею готувалися такі листи. Наявний лист не є належною копією.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що на той час з 2018 року по 2019 рік працював лісничим у Новомиколаївському лісництві, потім в Кривоярському лісництві. З ОСОБА_4 знайомі, працювали в різних лісництвах. При призначенні на роботу лісником, він пройшов спевбесіду з директором ДП, потім заява до відділу кадрів та приступив до роботи. Будь яких інших етапів прийняття на роботу не проходив. Його призначав на посаду директор ДП ОСОБА_16 . Повідомив, що він як лісничий був в управлінні один раз на загальних зборах , оскільки по статусу не має права ходити до управління. Вказав, що він не підпорядковується управлінню, його прямий начальник - директор ДП. Відносно нього не було жодного впливу ні зі сторони управлінні, ні зі сторони директора. За період роботи ОСОБА_6 бачив нечасто, до нього в кабінет не заходив, на мене він ніяким чином не впливав. Зазначив, що йому не відомо про те, що на ОСОБА_4 було вчинено тиск, влив з боку ОСОБА_6 з приводу вимагання грошових коштів, зокрема і він інших лісничих. Також вказав, що у нього ОСОБА_6 нічого не вимагав, будь-яких задач перед ним не ставив, він не має також повноважень, зокрема щодо вартості та показників деревини, оскільки вони працювали в різних підприємствах. Повідомив, що на період його роботи, в ДП проводились тільки безготівкові розрахунки. ОСОБА_6 ніяким чином не впливає на лісництво. Він не призначає та не звільняє з посади, це повноваження директора ДП, якому підпорядковуються лісничі. Директор підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів. Управління це статистика. Факти вимагання ОСОБА_6 у когось грошових коштів йому не відомі. З приводу самозайнятих земель зазначив, що у разі їх виявлення, лісничим збираються матеріали і направляються до правоохоронних органів або прокуратури. Узаконення таких земель йде через ВРУ та КМУ. Стосовно сільськогосподарський земель повідомив, що такі землі були на території Новомиколаївського лісництва, скористатися коштами з реалізації врожаю неможливо, оскільки всі грошові процедури проходять по безготівковим розрахункам.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що на той час працював лісничим Запорізького (Олександрівського) лісництва в ДП «Запорізьке лісомисливське господарство». Селюк був начальником управління. Директором ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» був ОСОБА_11 . З ОСОБА_4 знайомий, бачилися один раз на місяць на оперативці у директора ДП. Вказав, що із ОСОБА_6 особистих питань не було, він його до кабінету не викликав, іноді бачив його на нардах, куди запрошувалися директора та лісниці. Йому не відомо з приводу тиску на ОСОБА_4 з боку ОСОБА_6 . Також зазначив, що перед ним не ставилися задачі щодо показників вирубки дерев, зокрема ОСОБА_6 , одночасно вказавши, що це не можливо, оскільки вирубка проводиться у відповідності до КПК, там кількість дерев та квадратура вже чітко затвердженні і їх не можливо змінити. З приводу самозайнятих земель, повідомив, що нових таких земель у нього не було, були тільки самозайняті землі минулих років. У разі виявлення таких земель, лісничий повинен скласти протокол та потім він відправляється юристом до прокуратури. Призначав його на посаду лісничого директор, ОСОБА_6 не мав відношення до призначення та звільнення з посади. Також не чув з приводу погоджень ОСОБА_6 призначення та звільнення лісничих, зокрема не було такого і відносно нього. ОСОБА_6 не ставив йому задачі з приводу передачі певних сум за вирубку та продаж деревини. Щодо особи ОСОБА_4 вказав, що останній, коли вип'є, веде себе неадекватно, має дві судимості.
Допитаний в судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_9 пояснив, що пояснив, що знайомий із ОСОБА_6 з 2018 року, познайомилися на риболовлі на приватному ставку в компанії, 2-3 рази були разом рибалці та полюванні. Де саме був на полюванні із ОСОБА_6 не пам'ятає. Зараз обізнаний про його посаду, на той момент думав, що віє лісничий. Повідомив, що в перших числах серпня 2020 року звернувся до ОСОБА_6 як до знайомого з питанням щодо реалізації 16 тон ячменя, який йому ОСОБА_18 віддав в рахунок боргу, який складав 60000 грн. ОСОБА_19 зберігав в ангарі, який знаходився в Більмаку. Перед першим вересня 2020 року зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що допоможе з реалізацією ячменя, домовившись, що йому потрібно за ячмінь 60000 грн., а якщо буде більше, буде його заробітком. З 3 по 5 вересня 2020 року він повинен був вже відвозити ячмінь, попередньо отримавши 50 % відсотків передоплати, але вже не зміг додзвонитися ОСОБА_6 . Потім дізнався, що сталося з ОСОБА_6 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що вона разом зі своєю сестрою була понятою при передачі коштів, це відбувалось в управлінні в кабінеті, їм показали гроші в сумі 60000 грн по 500 грн, були присутні двоє осіб у цивільному та три у формі, грошові кошти вже були, звідки ці гроші їй не повідомляли.
Письмові докази, надані стороною обвинувачення, а саме:
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №62020100000001635 від 19.08.2020 року, згідно якого Територіальним управлінням ДБР, розташованого у місті Києві, внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 368 КК України за фактом вимагання службовою особою правоохоронного органу неправомірної вигоди за не вчинення ним дій пов'язаних із звільнення особи з посади. 01.09.2020 року змінено кваліфікацію на вимагання службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення ним дій пов'язаних із звільнення особи з посади (ч.3 ст. 368 КК України).
(т.1 а.п. 85)
- рапорт старшого оперуповноваженого управління стратегічних розслідувань в Запорізької області ДСР НП України ОСОБА_21 , що зареєстрований 18.08.2020 року за №186 та скерований на ім'я начальника управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_22 , відповідно до якого ОСОБА_21 отримав відомості про те, що службова особа вимагає та планує отримати неправомірну вигоду за вирішення питань, що входять до його компетенції та просить зареєструвати рапорт в ПС ІПНП (журналі ЄО) УСР в Запорізькій області ДСР НП України. Рапорт зареєстрований 18.08.2020 року за № С-53 .
(т. 1 а.п. 86)
- заява (рукописна) громадянина ОСОБА_4 без зазначення дати, місяця та року, що зареєстрована за № С-53 від 18.08.2020 року в УСР в Запорізької області ДСР Національної поліції України, відповідно до якої останній просить притягнути до відповідальності керівника обласного управління лісового господарства та мисливського господарства ОСОБА_6 , який вимагає неправомірну вигоду за зібраний урожай, із земельної ділянки, яка розташована на території Новомиколаївського лісництва у сумі 80 тис. грн..
(т.1 а.п. 87)
- заява (рукописна) громадянина ОСОБА_4 від 26.08.2020 року, що зареєстрована за №С-58 від 26.08.2020 року в УСР в Запорізької області ДСР Національної поліції України, відповідно до якої останній просить притягнути до відповідальності начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 та директора державного підприємства «Запорізьке лісомисливського господарства» ОСОБА_12 , які вимагають від нього неправомірну вигоду. В якій також зазначає, що 20.08.2020 року близько 9.00 за адресою: АДРЕСА_3 у своєму службовому кабінеті ОСОБА_6 висунув йому вимогу надавати ОСОБА_6 щомісячно неправомірну вигоду у розмірі 15000 грн. за продаж лісу. Також ОСОБА_6 наказував йому передати вимогу від його імені лісничому ОСОБА_23 , який мусить надавати йому, у подальшій передачі ОСОБА_12 щомісячну неправомірну вигоду у розмирі 10000 грн. під загрозою його звільнення. Крім того, зазначив ОСОБА_6 , кошти які йому буде віддавати ОСОБА_17 , він буде передавати на користь ОСОБА_12 , а ті кошти, що буде надавати ОСОБА_4 , ОСОБА_6 буде залишати собі.
(т. 1 а.п. 88)
- заява (рукописна) громадянина ОСОБА_4 від 20.08.2020 року на ім'я слідчого ТУ ДБР у місті Києві ОСОБА_24 , яка не має відповідної реєстрації, згідно якої він просить долучити до матеріалів кримінального провадження 6202010000000163 папірець білого кольору, якій надав йому ОСОБА_6
(т. 1 а.п. 89)
- папірець білого кольору листа для нотаток на якому є записи, які виконані пастою синього кольору: « Показуєм 36га к 2т = 72т. 88140-72000=16140х5=80,7».
(т. 1 а.п. 90)
- постанова про визнання речовими доказами та визначення місця зберігання від 19.08.2020 року, згідно якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62020100000001635 від 19.08.2020 року папірець білого кольору із записами, які написав ОСОБА_6 , визнавши місце зберігання їх у матеріалах кримінального провадження.
(т. 1 а.п.91-92)
- заява ОСОБА_4 від 01 вересня 2020 року на ім'я слідчого ТУ ДБР розташованого у м.Києві ОСОБА_25 , відповідно до якої просить долучити добровільно наданні ним власні кошти у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, для подальшої їх передачі, для проведення заходів по отриманню фактичних даних, щодо отримання неправомірної вигоди начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , та іншими особами, яких він може залучити до вчинення вказаного злочину, за вирішення питання, щодо не звільнення його із займаної посади.
(т. 1 а.п. 93)
- протокол огляду заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 01 вересня 2020 року, відповідно до якого предметом огляду були грошові кошти в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, купюри номіналом 500 гривень у кількості 40 (сорока) штук з відповідними серіями та номерами, які добровільно виданих ОСОБА_4 , для подальшої їх передачі у якості неправомірної вигоди посадовим особам правоохоронного органу. Перед початком слідчої дії ОСОБА_4 повідомив про добровільне надання власних коштів у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, для викриття можливого вчинення неправомірних дій посадовою особою. В процесі огляду грошових коштів зроблені ксерокопії купюр та після огляду всі кошти повернути ОСОБА_4 для подальшої передачі фігуранту.
(т. 1 а.п. 94-101)
- протокол огляду заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 01 вересня 2020 року, відповідно до якого предметом огляду були грошові кошти в сумі 100000 (десять тисяч) гривень, купюри номіналом 500 гривень у кількості 20 (двадцять) штук з відповідними серіями та номерами, які добровільно видані ОСОБА_4 , що 01.09.2020 попередньо були оглянуті та у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривен отримані ОСОБА_4 для подальшої їх передачі фігуранту, з яких 10000 (десять тисяч) гривен були ОСОБА_4 передані фігуранту, а інша частина яких у сумі 10000 (десять тисяч) гривень повернуті назад фігурантом ОСОБА_4 . Перед початком слідчої дії ОСОБА_4 повідомив про добровільну видачу грошових коштів у сумі 10000 (десять тисяч) гривень, які використовувались для викриття можливого вчинення неправомірних дій посадовою особою. В процесі огляду грошових коштів зроблені ксерокопії купюр та після огляду всі кошти долучені до протоколу огляду.
(т. 1 а.п. 111-120)
- заява (надрукована) ОСОБА_4 від 04.09.2020 до слідчого ТУ ДБР розташованого у м. Києві ОСОБА_25 , відповідно до якої просить долучити добровільно наданні їм власні кошти у сумі 60000 (шістдесят тисяч) гривень, для подальшої їх передачі, для проведення заходів по отриманню фактичних даних, щодо отримання неправомірної вигоди начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , та іншими особами, яких він може залучити до вчинення вказаного злочину, за вирішення питання, щодо не звільнення його із займаної посади.
(т. 1 а.п. 121)
- протокол огляду, помітки та заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 04 вересня 2020 року, відповідно до якого проведено огляд грошових коштів в сумі 60000 (шістдесят тисяч) гривень, купюри номіналом 500 гривень у кількості 120 (сто двадцять) штук з відповідними серіями та номерами, які добровільно видані ОСОБА_4 , для подальшої їх передачі у якості неправомірної вигоди посадовим особам правоохоронного органу. Перед початком слідчої дії ОСОБА_4 повідомив про добровільне надання власних коштів у сумі 60000 (шістдесят тисяч) гривень, для викриття можливого вчинення неправомірних дій посадовою особою. У подальшому, при проведенні огляду, грошові кошті були оброблені спеціальною хімічною речовиною - Препарат «Свялячок-М» та відібраний зразок, якій упакований у конверт. Після чого повернули ОСОБА_4 для подальшої передачі. В процесі огляду грошових коштів зроблені ксерокопії купюр та після огляду всі кошти повернути ОСОБА_4 для подальшої передачі фігуранту.
(т. 1 а.п. 122-166)
- протокол обшуку від 04.09.2020 з доданим відеозаписом, оглянутого в порядку ст. 359 КПК України, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 02.09.2020 року в службовому кабінеті ОСОБА_6 , який розташований на другому поверсі адміністративної будівлі, під час якого були вилучено добровільно надані ОСОБА_6 грошові кошти 60000 грн. купюрами по 500 грн., виявлені 19000 грн. купюрами по 500 грн., мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone 10 Plus» ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; жорсткий диск «Digital video recorder» в корпусі чорного кольору «Dahua», S|N 3K012D4PAP9FD9D.
(т. 1 а.п. 167-175)
- постанова про визнання речовими доказами та визначення місця зберігання від 05.09.2020, згідно якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62020100000001635 від 19.08.2020 року купюри номіналом по 500 грн з відповідними серіями та номерами у кількості 157 шт., визнавши місце зберігання їх у службовому металевому сейфі в кабінеті № 48 слідчого ОСОБА_24 ТУ ДБР, розташованого у м. Києві; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone 10 Plus» ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; жорсткий диск «Digital video recorder» в корпусі чорного кольору «Dahua», S|N 3K012D4PAP9FD9D, флеш накопичувач сірого кольору, визнавши місце зберігання їх у камері речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Києві.
(т. 1 а.п. 176-184)
- ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2020, згідно якої накладено арешт на купюри номіналом по 500 грн з відповідними серіями та номерами у кількості 157 шт., мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone 10 Plus» ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; жорсткий диск «Digital video recorder» в корпусі чорного кольору «Dahua», S|N 3K012D4PAP9FD9D.
(т. 1 а.п. 185-191)
- постанова про визнання речовими доказами та визначення місця зберігання від 04.11.2020 року, згідно якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 року купюри номіналом по 500 грн з відповідними серіями та номерами у кількості 157 шт., експертні пакети № 3148392, № 5272423, № 5232953, визнавши місце зберігання їх у камері речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Києві.
(т. 1 а.п. 192-200)
- квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 373 від 19.11.2020 року, згідно якої речові докази флеш-накопичувач, мобільні телефони та відеореєстратор отриманні на зберігання.
(т. 1 а.п. 201)
- квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 378 від 21.11.2020 року, згідно якої речові докази накопичувач, грошові кошти, контрольні зразки змивів отриманні на зберігання.
(т. 1 а.п. 202-203)
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.09.2020, згідно якого у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 року ОСОБА_6 фактично було затримано 4 вересня 2020 року о 09 год. 50 хв. в АДРЕСА_3 .
(т. 1 а.п. 204-209)
- постанова про освідування особи від 03 вересня 2020 року, згідно якої прокурор постанови провести освідування ОСОБА_6 з метою виявлення на тілі слідів кримінального правопорушення.
(т. 1 а.п. 210)
- протокол освідування особи від 04.09.2020, згідно якого шляхом протирання правої та лівої руки відібрали змиви рук ОСОБА_6
(т. 1 а.п. 211-212)
- ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.09.2020, згідно якої частково задоволено клопотання слідчого та відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід тримання під вартою з одночасним визначенням застави.
(т. 1 а.п. 213)
- повідомлення ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 07.09.2020 року, згідно якого 07 вересня 2020 року ОСОБА_6 звільнений з-під варти під заставу.
(т. 1 а.п. 214)
Матеріали негласних слідчих (розшукових) дій:
- доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (в порядку ст.ст. 40,41 КПК України) від 28.08.2020 № 2298/02/20, згідно якого в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635 від 19.08.2020 року слідчий доручив працівникам УСР в Запорізькій області ДСР НП виконання ухвали Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.08.2020 за № 01-45/824/19453/2020; доручив виконання ухвали Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.08.2020 за № 01-45/824/19452/2020.
(т. 1 а.п. 215-216)
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи від 23.09.2020 складений старшим оперуповноваженим ОВС УСР в Запорізькій області ДСР НП України підполковником поліції ОСОБА_26 , згідно якого за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, що проводилась за матеріалами кримінального провадження № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, відносно гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_27 № 01-45/824/19453/2020 від 27.08.2020, з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 246, 252, 260, 264, 265 КПК України, перевірено інформацію, яка міститься на карті пам'яті Micro SD інв. № 875т від 31.08.2020.
(т. 1 а.п. 217-218)
Ознайомившись з матеріалами на вказаному МНСІ встановлено, що на ньому збережено відео файл з розширенням "avi" під назвою "MPEG0000", тривалістю 17.49 хвилин. На відео зафіксовано зустріч фігуранта - ОСОБА_6 із заявником по кримінальному провадженню - ОСОБА_4 , яка відбулася 04.09.2020 у службовому кабінеті фігуранта, в приміщенні будівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 в.
Увійшовши до кабінету, заявник привітався з фігурантом, після чого ОСОБА_6 розповів про те, як відпочивав 03.09.2020 року. Далі заявник повідомив, що зустрічався з лісником Олександрівського лісництва ОСОБА_17 , з яким домовився про щомісячну передачу ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 5000 гривень, які останній передаватиме директору ДП Запорізьке ЛМГ ОСОБА_12 , на що ОСОБА_6 відреагував схвально.
Потім ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_4 , чи все добре з їх питання, тобто, чи готовий він передати йому грошові кошти в сумі 60000 грн. у якості "відкату" за збір урожаю з поля, на що заявник відповів, що готовий та має при собі вказані грошові кошти. Після цього останній відкрив свою сумку, з якої дістав грошові кошти в розмірі 60000 грн. та передав ОСОБА_6 , котрий запитав чи усю суму він передає, на що той відповів, що там сума в розмірі 60000 гривень, після чого останній взяв вказані грошові кошти та поклав їх до ящика столу, за яким сидів.
Більше з приводу грошових коштів та роботи фігурант з ОСОБА_6 не розмовляли. Розмова продовжилась здебільш на побутові теми.
За результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії було зроблено висновок, що на карті пам'яті збережено матеріали, що підтверджують протиправну діяльність фігуранта, а саме - факт отримання неправомірної вигоди.
(т.1 а.п. 217-218)
- доручення в порядку ст. 36 КПК України від 02.09.2020 №31/3/3-2353т, згідно якого прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_28 доручає на підставі постанови №31/3/3- від 02.09.2020 року слідчому Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_24 проведення у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту строком 30 діб з моменту винесення постанови.
(т. 1 а.п. 219)
- постанова на проведення контролю за вчиненням злочину від 02.09.2020 №31/3/3-2352й, відповідно до якої прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу ОСОБА_29 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, постановив провести у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину щодо начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , у формі спеціального слідчого експерименту починаючи з 02.09.2020 тривалістю 30 діб. Протоколи про хід і результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) з додатками не пізніше ніж через 24 годин з моменту припинення негласної слідчої (розшукової) дії передати прокурору;
(т. 1 а.п. 220-221)
- супровідний лист від 10.11.2020 року № 1310/55/107/03-2020, згідно якого УСР в Запорізькій області ДСР НПУ направляє до Київської міської прокуратури розсекречені протоколи нсрд з картами пам'яті.
(т. 1 а.п. 222)
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину від 01 вересня 2020 року, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізької області ДСР Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_26 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів, що проводилась за матеріалами кримінального провадження № 62020100000001635 від 19.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України на підставі постанови прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_30 вих. № 11091т від 28.08.2020, з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 246, 252, 271, 273 КПК України, перевірено інформацію, яка надійшла до УСР в Запорізькій області ДСР НПУ.
В подальшому було зроблено висновок, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, було отримано інформацію, яка підтверджує протиправну діяльність фігуранта та може використовуватись, як джерело доказів у кримінальному проваджені.
(т. 1 а.п. 223-225)
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи від 01.09.2020, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізькій області ДСР НП України підполковником поліції ОСОБА_26 , за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи, що проводилась за матеріалами кримінального провадження №62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, відносно гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду №01-45/824/19453 від 27.08.2020, терміном на 60 діб, з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 246, 252, 260, 264, 265 КПК України, перевірено інформацію, яка міститься на карті пам'яті Micro SD інв. №867т від 31.08.2020.
Ознайомившись з інформацією на вказаному МИСІ встановлено, що на ньому збережено матеріали, що підтверджують протиправну діяльність фігуранта, зокрема встановлено, що він містить відео зафіксованої зустрічі фігуранта - ОСОБА_6 з заявником по кримінальному провадженню - ОСОБА_4 , яка відбулася 31.08.2020 у службовому кабінеті фігуранта, із стенограмою вказаної розмови.
(т. 1 а.п. 226-236)
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи від 01.09.2020, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізькій області ДСР НП України підполковником поліції ОСОБА_26 , за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи, що проводилась за матеріалами кримінального провадження № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відносно гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду № 01-45/824/19453 від 27.08.2020, терміном на 60 діб, з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 246, 252, 260, 264, 265 КПК України, перевірено інформацію, яка міститься на карті пам'яті Micro SD інв. №874т від 31.08.2020.
Ознайомившись з інформацією на вказаному МНСІ встановлено, що на ньому збережено матеріали, що підтверджують протиправну діяльність фігуранта, зокрема встановлено, що він містить відео зафіксованої зустрічі фігуранта - ОСОБА_6 з заявником по кримінальному провадженню - ОСОБА_4 , яка відбулася 01.09.2020 у службовому кабінеті фігуранта, із стенограмою вказаної розмови.
(т. 1 а.п. 237-241)
- доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (в порядку ст.ст. 40,41 КПК України) від 28.08.2020 № 2299/02/20, згідно якого направлено Державним бюро розслідувань Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Керівнику Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_31 , в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635 від 19.08.2020 року доручення на виконання ухвали Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.08.2020 за № 01-45/824/19453/2020; виконання ухвали Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.08.2020 за № 01-45/824/19452/2020.
(т. 1 а.п.242-243)
- супровідний лист Державного бюро розслідувань від 18.11.2020 № 10-6-25966 про направлення матеріалів слідчому першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_25 , яким було повідомлено про надсилання розсекречених матеріалів носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному проваджені, відомості про яке 19.08.2020 внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635, за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 368 КК України;
(т. 2 а.п. 1)
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи від 30.09.2020, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС першого відділу управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних проваджень, вчинених службовими особами Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань підполковником ДБР ОСОБА_32 , відповідно до вимог ч. 1 ст. 252 КПК України, складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи, передбаченої ст. 260 КПК України, яка проводилась відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_33 від 27.08.2020 № 01-45/824/19453/2020, починаючи з дня винесення ухвали терміном на 60 (шістдесят) діб, за дорученням слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_24 , від 28.08.2020 № 299/02/20т, у рамках кримінального провадженя, відомості про яке 19.08.2020 внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635, за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 368 КК України. Негласна слідча (розшукова) дія -аудіо-, відеоконтроль особи проводилась 01.09.2020. у результаті проведення якої було зроблено висновок, що в діях ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можуть міститися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, які викладено у стенограмах та зафіксовано на флеш накопичувачі, Transend 16 GB, від 28.08.2020, № 51/67, таємно.
(т. 2 а.п. 2-5)
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи від 30.09.2020, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС першого відділу управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних проваджень, вчинених службовими особами Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань підполковником ДБР ОСОБА_32 , відповідно до вимог ч. 1 ст. 252 КПК України, складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи, передбаченої ст.. 260 КПК України, яка проводилась відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_33 від 27.08.2020 № 01-45/824/19453/2020, починаючи з дня винесення ухвали терміном на 60 (шістдесят) діб, за дорученням слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_24 , від 28.08.2020 № 299/02/20т, у рамках кримінального провадженя, відомості про яке 19.08.2020 внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635, за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 368 КК України. Негласна слідча (розшукова) дія -аудіо-, відеоконтроль особи проводилась 31.08.2020. у результаті проведення якої було зроблено висновок, що в діях ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можуть міститися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, які викладено у стенограмах та зафіксовано на флешнакопичувачі, Sandisk 16GB, від 28.08.2020, інв.№51/70, таємно
(т. 2 а.п. 6-16)
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи від 19.10.2020, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС першого відділу управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних проваджень, вчинених службовими особами Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань підполковником ДБР ОСОБА_32 , відповідно до вимог ч. 1 ст. 252 КПК України, складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи, передбаченої ст.. 260 КПК України, яка проводилась відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_33 від 27.08.2020 № 01-45/824/19453/2020, у кримінальному проваджені, відомості про яке 19.08.2020 внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635, за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 368 КК України.
Негласна слідча (розшукова) дія -аудіо-, відеоконтроль особи проводилась 04.09.2020. у результаті проведення якої було зроблено висновок, що в діях ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можуть міститися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, які викладено у стенограмах та зафіксовано на карті пам'яті (micro SDHC) Kangston 16 GB, від 28.08.2020, № 51/71, таємно.
(т. 2 а.п. 17-20)
- супровідний лист від 13.10.2020 року №19/108/12-26909.2020, згідно якого направлено до ДБР висновок експерта від 12.10.2020 року № 5-197.
( т. 2 а.п. 21)
- довідка про витрати на проведення експертизи, згідно якої загальний розмір витрати на проведення експертизи від 12.10.2020 року № 5-197 складає 2942,10 грн.
(т. 2 а.п. 22)
- висновок експерта від 12.10.2020 року № 5-197, згідно якого - 1. Серед інформаційного наповнення накопичувача на жорстких магнітних дисках з наданого відеореєстратора з биркою з написом «DIGITAL VIDIO RECORDER DHI-XVR5108HS-S2 S\N 3K012D4PAP9FD9D» наявні відеодані у яких поверх відеозображення в лівому нижньому куті міститься напис «КАМ2» у кількості 27739 шт. 2. Всі виявлені серед інформаційного наповнення накопичувача на жорстких магнітних дисках з наданого відеореєстратора з биркою з написом «DIGITAL VIDIO RECORDER DHI-XVR5108HS-S2 S\N 3K012D4PAP9FD9D» файли, у яких поверх відеозображення в лівому нижньому куті міститься напис «КАМ2» у кількості 27739 шт., були записані на накопичувачах, наданий слідчим для запису виявлених даних, який додається до висновку експерта (додаток 2).
(т. 2 а.п. 23-27)
- супровідний лист від 20.10.2020 року №19/10/8/10-27490, згідно якого направлено до ДБР висновок експерта від 19.10.2020 року № 26-153.
(т. 2 а.п. 28)
- висновок експерта від 19.10.2020 року № 26-153, згідно якого - 1. Надані на дослідження 120 (сто двадцять) банкнот номіналом по 500 (п'ятсот) гривень в сумі 60000 (шістдесят тисяч) гривень із відповідними серійними номерами відповідають аналогічним зразкам банкнот Національного Банку України, які знаходяться в офіційному обігу на території України. 2. Запитання: «Якщо ні, то яким способом представлені на дослідження банкноти (купюри) були виготовлені?» не вирішували через те, що банкноти НБУ відповідають за способом друку аналогічних зразкам грошових знаків Національного Банку України, які знаходяться в офіційному обігу на території України.
Довідка про витрати на проведення експертизи, згідно якої загальний розмір витрати на проведення експертизи від 19.10.2020 року № 26-153 складає 4903,50 грн.
(т. 2 а.п. 29-40)
- супровідний лист від 20.10.2020 року №19/108/14/1-27525-2020, згідно якого направлено до ДБР висновок експерта від 19.10.2020 року № 6-394.
(т. 2 а.п. 41)
- висновок експерта від 19.10.2020 року № 6-394, згідно якого - 1. На наданих грошових коштах в сумі 60000 гривень НБУ встановлено присутність спеціальної хімічної речовини - люмінофору, що люмінесціює жовто-зеленим кольором. На змивах з обох рук ОСОБА_6 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини - люмінофору, що люмінесціює жовто-зеленим кольором. На наданому контрольному зразку марлі спеціальних хімічних речовин - люмінофорів не виявлено (в межах чутливості використовуваного методу дослідження. 2. Перелічені вище спеціальні хімічні речовини - люмінофори, виявлені на грошових коштах сумі 60000 гривень НБУ та на змовах з обох рук ОСОБА_6 мають спільну родову належність з наданим зразком спеціально хімічної речовини «Світлячок-М».
Довідка про витрати на проведення експертизи, згідно якої загальний розмір витрати на проведення експертизи від 19.10.2020 року № 6-394 складає 653,80 грн.
(т. 2 а.п. 42-50)
- супровідний лист від 08.10.2020 року, згідно якого ДБР направляє до Запорізького НДЕКЦ МВС України постанову про уточнення відомостей у матеріалах кримінального провадження.
(т. 2 а.п. 51)
- постанова про уточнення відомостей у матеріалах кримінального провадження від 08.10.2020 року, згідно якої слідчий доповнив резолютивну частину постанови про призначення комплексної експертизи від 09.09.2020 частиною 6 яка має наступний зміст: Дозволити експертом під час проведення дослідження на підставі статті 69 КПК України статті 5 Закону України «Про судову експертизу» знищення об'єкта експертизи (повне або часткове) або зміну його властивостей, в межах необхідних для проведення дослідження, використовувати руйнівні методи дослідження при проведенні експертизи використовувати дані, отримані в інших експертизах проведених в рамках кримінального провадження .
(т. 2 а.п. 52-55)
- супровідний лист від 07.10.2020 року, згідно якого ДБР направляє до Запорізького НДЕКЦ МВС України постанову про уточнення відомостей у матеріалах кримінального провадження.
(т. 2 а.п. 56)
- постанова про уточнення відомостей у матеріалах кримінального провадження від 06.10.2020 року, згідно якої слідчий постановив визначити таким який є правильний серію та номер купюри номіналом 500 гривень ЗЗ 1173769, а не ЗЗ 11737694, яка зазначена у постанові про призначення комплексної судової експертизи дослідження матеріалів, речовин, виробів за експортною спеціальністю 8 11 «Дослідження спеціальних хімічних та речовин хімічних виробництв» та судово-технічної експертизи документів платіжних засобів від 09.09.2020 у кримінальному провадженні № 62020100000001635, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
(т. 2 а.п. 57-60)
- статут ДП «Запорізьке ЛМГ» від 08.07.2016 року № 267.
(т. 2 а.п. 61-70)
- наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 399-к від 18.10.2017, згідно якого ОСОБА_6 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4
(т. 2 а.п. 73)
- наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 99-к від 01.03.2018, згідно якого начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , що займає посаду державної служби категорії «Б» присвоєно 6 ранг державного службовця.
(т. 2 а.п. 74)
- положення про Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства від 12.11.2012 року № 399 із змінами до нього від 28.03.2013 року № 84.
(т. 2 а.п. 75-83)
- службова характеристика, видана на ім'я ОСОБА_6 від 19.11.2020 року, згідно якої останній зокрема за весь період роботи в лісовій галузі Запорізького краю зарекомендував себе вмілим, грамотним, компетентним керівником-фахівцем. Цілеспрямовано і результативно здійснює управління та контроль у галузі ведення лісового та мисливського господарства Запорізької області. Має аналітичний склад мислення, володіє достатніми знаннями чинного законодавства та нормативно-правових актів. Уміє правильно організувати свою роботу, підлеглих керівників та фахівців, спрямувати її на виконання завдань, поставлених державою перед працівниками лісового господарства Запорізька області. ОСОБА_6 користується повагою у колективі та серед керівних працівників територіальних управлінь області. Йому притаманні такі риси як приязність, ввічливість, принциповість, працездатність, наполегливість вирішенні будь-яких питань тощо.
(т. 2 а.п. 88-91)
- доручення про проведення досудового розслідування від 19.08.2020 року, згідно якого доручається проведення досудового розслідування № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, слідчому ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_34 .
Постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 01 вересня 2020 року, відповідно до якої визначено у кримінальному провадженні №62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України групу прокурорів у складі прокурорів відділу міста Києва ОСОБА_29 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ОСОБА_38 , ОСОБА_39 . Старшим групи призначено прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_29 , якому доручено керувати діями інших прокурорів у вказаному кримінальному провадженні.
Постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 02 вересня 2020 року, згідно якої об'єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань по кримінальним провадженням № 62020100000001635 від 19.08.2020 та № 62020100000001736 від 01.09.2020. Об'єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер 62020100000001635.
(т. 3 а.п. 4-5)
- постанова про продовження строку досудового розслідування від 03 листопада 2020 року, згідно якої продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000001635 до трьох місяців, тобто до 05.12.2020 року.
(т. 3 а.п. 6-8)
- особова справа на ОСОБА_11 , який працював в ДП «Запрізьке ЛМГ»
(т. 3 а.п. 9-26)
- посадова інструкція Головного лісничого ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 15.07.2015 року. Відповідно до п.1.4. даної інструкції, Головний лісничий призначається на посаду та звільняється директором підприємства та за погодженням з обласним управлінням лісового та мисливського господарства. За п.1.5. посадової інструкції, головний лісничий безпосередньо підпорядковується директору підприємства
(т.3 а.п.27-28).
- згода ОСОБА_4 від 20.08.2020 р., згідно якої останній добровільно надає згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні №62020100000001635.
(т. 3 а.п. 29)
- постанова про залучення особи до проведення нсрд та використання конфіденційного співробітництва від 19.08.2020 року, згідно якої ОСОБА_4 залучений до конфіденційного співробітництва та для виконання нсрд у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
(т. 3 а.п. 30-32)
- ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.09.2020, згідно якої частково задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл групі слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, а саме: ОСОБА_40 ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 та групі прокурорів у кримінальному провадженні, на проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_6 , який розташований у адміністративній будівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на другому поверсі у кабінеті без номеру, прямо від сходів, відомості щодо якого відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, об'єкт нерухомості відсутні, з метою відшукання та вилучення речей, документів та предметів, які мають значення для кримінального провадження, а саме: документи щодо реалізації продукції лісгоспів; документи щодо розпоряджень земель лісгоспів; грошові кошти здобуті злочинним шляхом; мобільні телефони, електроні носії інформації, на яких містяться відомості щодо осіб та обставин вчинення кримінального правопорушення.
(т. 3 а.п. 33)
- особова справа ОСОБА_6 , відповідно до якої , останній наказом Держлісагенства від 18.10.2017 року № 399-К призначений на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4
(т. 3 а.п. 39-52)
- постанова про визначення групи прокурорів від 27 листопада 2020 року, відповідно до якої визначено у кримінальному провадженні № 62020100000002428 від 27.11.2020 групу прокурорів у складі прокурорів відділу Київської міської прокуратури: ОСОБА_29 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_38 ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 та ОСОБА_62 . Старшим групи призначено прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_29 , якому доручено керувати діями інших прокурорів у вказаному кримінальному провадженні.
(т. 3 а.п. 58-76)
- статут ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів України 08липня 2016 року №267, відповідно до п.1.1 якого, ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» підпорядковане Запорізькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства.
(т. 3 а.п. 58-76)
- посадова інструкція лісничого ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», затверджена наказом директора ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_12 15.07.2015 року. Відповідно до п.1.5. зазначеної посадової інструкції, лісничий призначається на посаду і звільняється директором підприємства. За п.1.6. інструкції, лісничий безпосередньо підпорядковується директору підприємства, а з питань, віднесених до компетенції головного лісничого головному лісничому.
(т. 3 а.п. 77-78)
- наказ ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» № 20-к від 01.03.2018 р., підписаний головним лісничим ОСОБА_63 , згідно якого ОСОБА_4 призначено на посаду лісничого Михайлівського лісництва з 01.03.2018 року. Підстава: лист-узгодження Запорізького ОУЛМГ від 28.02.2018 року № 01-8/232.
(т. 3 а.п. 79)
- договір про надання послуг №14 від 06.03.2020 року, укладений між ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» та ПП «АГРОФІРМА «ПЕРШЕ ТРАВНЯ» в особі директора ОСОБА_64 щодо обробки землі, посіву ярового ячменя та збиранню врожаю на загальні площі 35.9 га, яка знаходиться в кварталі 5 виділі 1-26,9 га, в кварталі 8 виділі 1-9,0 га Новомиколаївського лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ», договір б/н відповідального зберігання майна від 28.07.2020 року укладений між ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» та ПП «АГРОФІРМА «ПЕРШЕ ТРАВНЯ» в особі директора ОСОБА_64 , за яким ПП «АГРОФІРМА «ПЕРШЕ ТРАВНЯ» приймає на відповідальне зберігання 67340 кг ярового ячміня. Договір № 67 поставки ярового ячміня від 14.08.2020 року, за яким вартість 1 тони ярового ячміня врожаю 2020 року становить 5348,00 грн, загальна вартість 360134,32 грн.
(т. 3 а.п. 95-97)
Оцінюючи сукупність зібраних стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: показання потерпілого, свідків; вище перераховані письмові докази в контексті належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що останні доводять лише те, що ОСОБА_6 01.09.2020 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 10000 грн., та ОСОБА_6 04.09.2020 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 60000 грн.
Що стосується питання про наявність саме у діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 368 КК України, то суд приходить наступного.
Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до вимог ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Обов'язком суду є забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
За ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Подібне роз'яснення зазначеного принципу надає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у п.54 рішення від 06.12.2007 р. у справі «Козинець проти України», та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, висловлене у постанові від 04.07.2018 р. у справі № 688/788/15-к провадження № 51-597км17.
Судовий вирок, який проголошується ім'ям держави, має бути законним, обґрунтованим і справедливим.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
Згідно ст.9 Конституції України,ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод.(далі - Конвенція).
Таким чином, з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю.
З наведеного витікає, що рішення суду буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
У Рішенні від 6 грудня 1998 року «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб під час виконання своїх обов'язків судді не розпочинали розгляду справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов'язок доказування покладено на сторону обвинувачення.
Отже, суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.
Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого. Тобто тягар доведення винуватості обвинуваченого покладено на сторону обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України суд ухвалює виправдувальний вирок у разі, якщо не доведено, що: було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 цього Кодексу мотивувальна частина виправдувального вироку має містити підстави для виправдання обвинуваченого та мотиви, виходячи з яких, суд відкидає докази обвинувачення.
За ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, тобто з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_6 , будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище, вимагав у ОСОБА_4 грошові кошти за збереження за потерпілим займаної посади від реалізації зернових культур в розмірі 60000 грн. та від реалізації лісоматеріалів - 10000 грн щомісячно, та за ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 368 КК України - ОСОБА_6 , будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище, готувався до одержання неправомірної вигоди від 2000 до 3000 тисяч доларів за самовільно зайнятті земельні ділянки.
Проте, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів. Позиція суду обумовлена наступним.
Так, приписи ч. 1 ст. 2 КК України передбачають, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільне небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, передбачене кримінальним законом.
Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона.
При цьому, об'єктивна сторона - це сукупність зовнішніх ознак вчиненого кримінального правопорушення: діяння (дія або бездіяльність), суспільне небезпечні наслідки (певна шкода об'єкту), причинний зв'язок, спосіб, засоби, місце, час, обстановка вчинення кримінального правопорушення. Найважливішою ознакою, без якої не може бути жодного складу кримінального правопорушення, є діяння, виражене в свідомій вольовій поведінці особи - дії або бездіяльності. Щодо наслідків, то вони є обов'язковою ознакою тільки матеріальних складів кримінальних правопорушень.
За ст. 189 КК України передбачена кримінальна відповідальність за вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання).
Об'єктивна сторона - незаконна вимога щодо передачі майна або вчинення дій майнового характеру (на які винний не має права) у спосіб - погрози заподіяння шкоди потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» погроза при вимаганні може стосуватись як самого потерпілого, так і його близьких родичів. Близькими родичами відповідно до пункту 11 статті 32 Кримінально-процесуального кодексу України(1001-05) (далі - КПК) є батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
Вимагання є закінченим злочином з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети.
За ч. 3 ст. 368 КК України передбачена кримінальна відповідальність за одержання службовою особою неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Відповідно до ст.368 КК України, об'єктивна сторона цього злочину являє собою прийняття службовою особою від іншої особи в будь-якому вигляді неправомірної вигоди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду , чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року №5 ««Про судову практику у справах про хабарництво» вимаганням хабаря визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
Суб'єктивна сторона ст.368 КК України - одержання хабаря характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.
Доказуючи наявність у діях ОСОБА_6 як службової особи вимагання та готування до одержання неправомірної вигоди, прокурор наголошував на показання свідків та письмові докази сторони обвинувачення.
Разом з цим, кожний допитаний судом свідок, зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_65 , вказали, що ОСОБА_6 як начальник обласного управління не наділений правом звільняти лісничого державного підприємства з посади.
Наведене узгоджується зі Статуту ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 08.07.2016 року № 267, згідно якого заступники директора та головні спеціалісти призначаються та звільняються з посади директором за погодженням з Управлінням, інші працівники апарату і структурних підрозділів Підприємства призначаються та звільняються директором самостійно, та посадовою інструкцією лісничого від 15.07.2015 року, згідно якої лісничий призначається на посаду та звільняється директором підприємства.
Крім того, слід зауважити, що ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» станом на 2020 рік підпорядковувалось Державному агентстві лісових ресурсів.
Показання означених вище свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_66 також не підтвердили факти вимагання ОСОБА_6 у ОСОБА_4 грошових коштів та готування обвинуваченим отримання неправомірної вигоди.
Свідки не підтвердили обставини щодо втручання чи впливу ОСОБА_6 на ОСОБА_4 .
Не підтвердженим свідками також залишився факт вимагання ОСОБА_6 будь-яких матеріальних благ у будь-кого.
Надаючи оцінку показанням допитаних свідків, письмовим доказам, суд констатує невстановлення обставин, які б достовірно підтверджували вчинення будь-яких дій з боку ОСОБА_6 відносно ОСОБА_4 , спрямованих на вимагання знаходити осіб, які самовільно зайняли землі і вимагати у них неправомірну вимогу в розмірі від 2000 до 3000 тисяч доларів США.
Показання ОСОБА_20 містять дані про обставини фіксації проведеної слідчої дії, однак не містять об'єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_9 підтвердив показання ОСОБА_6 з приводу надання ним допомоги з питання реалізації ячменя об'ємом 16 тон.
З досліджених судом письмових доказів, зокрема матеріалів НСРД відносно ОСОБА_6 , не вбачається жодних погроз відносно потерпілого з боку обвинуваченого з приводу його звільнення, а навпаки у розмовах за період часу, коли згідно обвинувального акту ОСОБА_6 інкримінується вимагання, між особами відбувається товариська бесіда.
Розмова між обвинуваченим та потерпілим носить нейтральний характер без зазначення будь-яких погроз чи примусу відносно потерпілого чи його близьких родичів.
Звертає увагу також той факт, що потерпілий отримує від обвинуваченого половину суми грошових коштів.
Зі змісту розмов вбачається домовленність між ОСОБА_67 та ОСОБА_4 з приводу спільного заробітку з реалізації зернових культур.
У жодній зафіксованій розмові не простежується, що дії ОСОБА_6 носять примусовий характер, а потерпілий ОСОБА_4 в свою чергу боїться втратити свою посаду.
Крім того, під час допиту потерпілого, останній ознайомлюючись з відеозаписом передачі 10000 грн, безпосередньо сам вказав про відсутність впливу на нього з боку ОСОБА_6 .
Окрім цього, зі змісту зафіксованих зустрічей ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , не вбачається взагалі вимагання з осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, неправомірної вимогу в розмірі від 2000 до 3000 тисяч доларів США.
Суд критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_4 в частині вимагання з боку ОСОБА_6 грошових коштів з погрозою звільнення його з займаної посади у разі відмови від передачі йому грошових коштів та щодо вимагання неправомірної вигоди в розмірі від 2000 до 3000 тисяч доларів США, оскільки як вже зазначалося вище дані факти не підтвердив жодний допитаний свідок та ці обставини не знайшли свого відображення навіть в матеріалах нсрд.
Одночасно суд зауважує, що під час судового розгляду потерпілим взагалі не зазначались обставини щодо вимагання ОСОБА_6 неправомірної вигоди в розмірі від 2000 до 3000 тисяч доларів США.
Позиція обвинуваченого з приводу того, що він не вимагав грошових коштів з ОСОБА_4 за деревину, зерно, та самозайняті землі, погрожуючи звільненням, а отриманні від ОСОБА_4 грошові кошти 10000 та 60000 грн були за реалізації ячменя його товариша ОСОБА_9 , з яких 60000 грн повинен був передати ОСОБА_9 , а 20000 грн поділили між собою з ОСОБА_4 , з урахуванням вищенаведених показань свідків, письмових матеріалів, зокрема фіксації нсрд, не спростована стороною обвинувачення.
Надаючи оцінку наявності повноважень прокурора ОСОБА_68 та оперативного працівника ОСОБА_69 , суд зазначає наступне.
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду по справі № 522/11807/18 звернув увагу на те, що застосування належної процедури «fair procedure» (у європейській системі), «dut procyes» (в американській системі) є одним зі складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.
У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.
Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов'язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.
У свою чергу постанова керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, має відповідати вимогам ст. 110 КПК України, у тому числі, постанова прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Крім того, Суд зазначає, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не може замінити таку постанову, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.
Таким чином, кримінальний процесуальний закон передбачає обов'язковість винесення керівником відповідного органу прокуратури постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, її відповідність вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, щодо підписання службовою особою, яка її прийняла, та долучення постанови до матеріалів кримінального провадження для підтвердження факту наявності повноважень.
Відсутність зазначеної постанови в матеріалах кримінального провадження або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
Така позиція була викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у провадженні № 51-4584кмо18 (справа №754/7061/15).
Як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження, протокол огляду заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 01 вересня 2020 року, відповідно до якого огляд початий о 10 год. 00 хв., огляд закінчений о 11 год. 30 хв. Старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізької області ДСР Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_70 у кримінальному проваджені № 62020100000001635 від 19.08.2020, за ч. 3 ст. 368 КК України на підставі постанови ОСОБА_68 від 28.08.2020 та наданого ним доручення від 28.08.2020, у відповідності до вимог статей КПК України у службовому кабінеті у присутності понятих за участю ОСОБА_4 провів огляд грошових коштів, добровільно виданих ОСОБА_4 , для подальшої їх передачі у якості неправомірної вигоди посадовим особам правоохоронного органу. Перед початком слідчої дії ОСОБА_4 повідомив про добровільне надання власних коштів у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, для викриття можливого вчинення неправомірних дій посадовою особою.
Також, протокол огляду заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 01 вересня 2020 року, відповідно до якого огляд початий о 14 год. 20 хв., огляд закінчений о 14 год. 40 хв. Старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізької області ДСР Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_70 у кримінальному проваджені № 62020100000001635 від 19.08.2020, за ч. З ст. 368 КК України на підставі постанови прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_68 від 28.08.2020 та наданого ним доручення від 28.08.2020, у відповідності до вимог статей КПК України у службовому кабінеті у присутності понятих за участю ОСОБА_4 провів огляд грошових коштів, добровільно виданих ОСОБА_4 , що 01.09.2020 попередньо були оглянуті ті у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривен отримані ОСОБА_4 для подальшої їх передачі фігуранту з яких 10000 (десять тисяч) гривен були передані фігуранту, а інша частина яких у сумі 10000 (десять тисяч) гривень повернуті назад фігурантом ОСОБА_4 .. Перед початком слідчої дії ОСОБА_4 повідомив про добровільну видачу грошових коштів у сумі 10000 (десять тисяч) гривень, які використовувались для викриття можливого вчинення неправомірних ДІЙ посадовою особою.
Судом зазначається, що прокурор не надав до суду жодного доказу, що суб'єкт органу досудового розслідування - прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_68 включений до складу слідчої групи (має відношення до кримінального провадження) та у якого є право виносити постанову від 28.08.2020 та надавати доручення від 28.08.2020, яке виконував оперативний працівник ОСОБА_71 .
Судом також встановлено, що захист на протязі всього судового розгляду справи вказував про необхідність підтвердити повноваження прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_72 .
В той же час прокурор який приймав участь в апеляційному розгляді справи під час скарги, надав апеляційному суду копію постанови про визначення групи прокурорів від 21.08.2020 згідно якої прокурор ОСОБА_68 включений до групи прокурорів в даному кримінальному провадженні, однак суд вважає, дану постанову, як таку, що не містить доказів в розумінні ст. 110 КПК України, тобто не являється оригіналом, не завірена відповідною процесуальною особо та не надану суду першої інстанції в належний спосіб для її дослідження.
В той же час захист наполягав в наданні цього документу з боку прокурора в належний спосіб передбачений ст. 290 КПК України без порушень норм ст. 99 КПК України. Прокурор проігнорував вимоги захисту, та апеляційного суду.
Тому, суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, якими визначено повноваження прокурора ОСОБА_68 , який здійснює повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, що ставить під сумнів легітимність процесуальних дій прокурора та допустимість отриманих під час досудового розслідування доказів, а саме постанови від 28.08.2020 та доручення від 28.08.2020, яке виконував оперативний працівник ОСОБА_71 .
Вказані підстави в розумінні ст. 87 КК України є істотними порушенням та тягнуть за собою визнання таких доказів недопустимими.
Судом також досліджено папір білого кольору листа для нотаток на якому є записи, які виконані пастою синього кольору: «Показуєм 36га к 2т = 72т. 88140-72000=16140х5=80,7», та наданий потерпілим, суд не визнає його в якості доказу через невідповідність вимогам ст.ст. 85, 86, 237 КПК України, а саме не встановлено походження його, ким саме виконано записи і що ці записи означають та яке відношення маються до неправомірних, на думку обвинувачення, дій ОСОБА_6 по відношенню до потерпілого ОСОБА_4 .
Досліджені заяви (рукописні) потерпілого ОСОБА_4 про кримінальні правопорушення від 18.08.2020 та 26.08.2020 з урахуванням показань самого потерпілого, який в суді вказав, що лише тільки один раз звертався до ДБР із заявою, не приймаються судом в якості доказу вини обвинуваченого.
При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_4 при зверненні із даними заявами не попереджали про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, що в свою чергу не узгоджується з нормами КПК.
Протокол обшуку від 04.09.2020 року з доданим відеозаписом, оглянутого в порядку ст. 359 КПК України, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 02.09.2020 в службовому кабінеті ОСОБА_6 , суд визнає недопустимим доказом з підстав порушення вимог ст. 236 КПК України та порушення права ОСОБА_6 на захист.
Відповідно до вимог ст. 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов'язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу (ч.1).
Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред'явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність. Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов'язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення (ч.3).
В порушення означених норм, слідчий перед початком обшуку не пред'явив ухвалу та не надав її копію ОСОБА_6 . Обшук почався з повалення ОСОБА_6 на підлогу, лицем вниз, та подальшим його утриманням у такому стані правоохоронцем.
Слід звернути увагу, що згідно протоколу затримання від 04.09.2020 року, ОСОБА_6 фактично було затримано 4 вересня 2020 року о 09 год. 50 хв. в АДРЕСА_3 , тобто з початку проведення обшуку.
Між тим, обвинуваченому не були роз'ясненні його права, як того вимагає закон (ст. 208 КПК України).
Зі змісту доданого до протоколу відеозапису вбачається, що фактично здійснюється допит ОСОБА_6 співробітниками правоохоронних органів, не роз'яснивши йому зокрема право на відмову від дачі пояснень.
Оскільки ОСОБА_73 був затриманий, то уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, повинна була негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 КПК України, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Проте, цього не було зроблено і не було своєчасно складено протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, як того вимагає ч. 5 ст. 208 КПК України.
Крім того, з оглянутого відеозапису обшуку неможливо встановити весь обсяг проведеного обшуку та хронологію дій працівників поліції, що в свою чергу вказує на порушення вимог ст. 104 КПК України.
Також, слід звернути увагу, ухвалою слідчого судді від 02.09.2020 року (провадження 757/37547/20-к) частково задоволено клопотання слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_24 про проведення обшуку та надано дозвіл групі слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, а саме: ОСОБА_40 ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 та групі прокурорів у кримінальному провадженні, на проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_6 .
Проте, обшук службового приміщення 04.09.2020 року провів ОСОБА_24 , який згідно означеної вище ухвали не уповноважений проводити даний обшук.
Одночасно суд зауважує на відсутність письмового доручення слідчого на залучення до відповідної слідчої дії інших осіб (ст.ст. 40, 41 КПК України).
Оскільки обшук був проведений з істотним порушенням норм КПК України та із порушенням права ОСОБА_6 на захист, тому отримані дані за результатом проведення даної процесуальної дії відповідно до п.3 ч.2 та п.3 ч.3 та ст. 87 КПК України судом визнаються недопустимими доказами.
Суд також визнає недопустимими доказами висновки експертів від 12.10.2020 року №5-197, від 19.10.2020 року № 26-153, від 19.10.2020 року № 6-394, протокол освідування особи від 04.09.2020 року з урахуванням вимог ч.5 ст. 101 КПК України.
Частиною 5 статті 7 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, погоджуючись з судами нижчих інстанцій, якими визнано недопустимим доказом висновки експертиз, Верховний Суд у своїй постанові від 30.10.2019 (справа № 455/2/17) зазначив, що у рішенні «Гефген проти Німеччини» ЄСПЛ для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
Ухвала слідчого судді від 29.09.2020 про накладення арешту на майно посвідчують виключно факт накладення арешту, винуватість ОСОБА_6 не доводить.
Постанови про визнання речовими доказами та визначення місця зберігання від 04.11.2020, квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження винуватість ОСОБА_74 не доводять.
Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5 від 12.11.2012 року № 399 із змінами до нього від 28.03.2013 року № 84, ОСОБА_6 не неділений будь-якими прямими чи непрямими повноваженнями, які б надавали йому право звільняти, чи впливати на прийняття рішення про звільнення лісничих.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 18.10.2017 № 399-к ОСОБА_6 з 01.11.2017 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , який пройшов конкурсний відбір, спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, а також перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», з випробувальним строком чотири місяці.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 01.03.2018 № 99-к начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , що займає посаду державної служби категорії «Б», присвоєно 6 ранг державного службовця.
Отриманні на запит 43 документи від Державного агентства лісових ресурсів України ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.09.2020 №01-08/1145, у якій на підставі запиту начальника УСР в Запорізькій області ДСР Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_75 від 04.09.2020 № 4230/55/107/03-2020, в контексті вимог 84 КПК України судом не приймаються до уваги, оскільки вони не мають доказового значення по провадженню та не доводять вину ОСОБА_6 .
Версія сторони захисту з приводу надання ОСОБА_6 допомоги своєму товаришу ОСОБА_9 щодо реалізації зерна, яке останньому відділи в рахунок боргу, не спростована стороною обвинувачення.
Отже, враховуючи у сукупності показання свідків, письмових доказів, а саме Положення про Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства, Статут ДП «Запорізьке ЛМГ», посадової інструкції лісничого, що підтвердили, що ОСОБА_4 , як лісничий лише підпорядковується своєму директору лісомисливського господарства, а не обласного управління, суд дійшов висновку, що між обвинувачений ОСОБА_6 ніяким чином не міг впливати на потерпілого з приводу звільнення із займаної посади.
Зважаючи на відсутність достатніх, належних, допустимих доказів винуватості ОСОБА_6 , суд констатує недоведення стороною обвинувачення наявність в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого злочину за ч.2 ст.189 КК України, що має наслідком виправдання ОСОБА_6 у зв'язку з не доведенням в діянні обвинувачених складу кримінального правопорушення.
Аналогічно стосовно пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 368 КК України, в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами обвинувачення в частині надання ОСОБА_6 вказівок ОСОБА_4 на виявлення осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, та отримання від них неправомірної вигоду у розмірі 2000-3000 доларів США.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189 , ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 368 КК України, побудовано на припущеннях, без наявності достатньої кількості належних, допустимих, неспростованих доказів, які з достовірністю б свідчили про його винуватість поза розумним сумнівом, що в силу ч. 3 ст. 373 КПК України не може бути покладено в основу обвинувального вироку суду.
Стосовно доводів захисту про допустимість доказів
В судовому засіданні, так і в судових дебатах захисник надаючи оцінку матеріалам нсрд, зазначав наступне.
Згода ОСОБА_4 від 20.08.2020 на добровільне залучення його до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні №62020100000001635, постанова про залучення особи до проведення нсрд та використання конфіденційного співробітництва від 19.08.2020, доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (в порядку ст.ст. 40,41 КПК України) постанова на проведення контролю за вчиненням злочину від 02.09.2020 №31/3/3-2352й, супровідні листи у розумінні ст. 84 КК України не є доказами винуватості ОСОБА_6
Протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи - два протоколи від 01.09.2020, протокол від 23.09.2020, два протоколи від 30.09.2020 та протокол від 19.10.2020, через порушення вимог ч.1 ст. 252, ч.1 ст. 104 КПК України є недопустимими доказами.
Крім того протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи зокрема від 23.09.2020, два протоколи від 30.09.2020 та протокол від 19.10.2020, є недопустимими через порушення вимог ст.252 КПК України, оскільки з урахуванням дати їх складання, вони не були направлені прокурору не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових), як того вимагають норми КПК.
Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 271 КПК України, якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол в присутності такої особи.
З огляду на матеріали кримінального провадження вбачається, що контроль за вчиненням злочину 04.09.2020 року закінчився відкритим фіксуванням - затриманням та освідуванням ОСОБА_6 , проведенням обшуку його службового кабінету із вилученням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 60 000 гривень, що підтверджується вищезазначеними протоколами затримання та обшуку від 04.09.2020 року із долученим відеозаписом та протоколами затримання та освідування.
За результатами проведення контролю за вчиненням злочину, слідчим було складено відповідний протокол лише 30.09.2020 року, тобто лише через 29 днів з дня закінчення негласної слідчої (розшукової) дії, що є порушенням вимог ч. 3ст. 252 КПК України.
Крім того, незважаючи на те що негласна слідча дія закінчилась відкритим фіксуванням, вказаний протокол складено у відсутність особи, відносно якої здійснювався контроль за вчиненням злочину - ОСОБА_6 , чим грубо порушено право на захист обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1ст. 106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. Відповідно до ч. 2ст. 106 КПК України, до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
Отже, протокол про хід і результати НСРД, оскільки він є негласною слідчою дією, а відповідно не може бути складений під час цієї дії, повинен бути складеним безпосередньо після закінчення процесуальної дії. У даному випадку такий було складено слідчим через 10 днів після проведення слідчої дії. Крім того, внаслідок проведення негласної слідчої (розшукової) дії, було проведено аудіо-, відео контроль особи, відтак, безпосередньо після закінчення даної процесуальної дії, слідчий, прокурор (оперативний працівник, якщо він виконує дану процесуальну дію за дорученням слідчого, прокурора), мав належним чином упакувати карту пам'яті з відеозаписом негласної слідчої (розшукової) дії та долучити до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії. В даному випадку не видається можливим встановити, в якому вигляді та де зберігались носії інформації, отримані за результатами проведення НСРД. Долучені такі були до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи без будь-якої фіксації того, що вони є оригінальними, тобто тими, на які безпосередньо здійснювався запис, а не їх копіями.
За приписами ч. 6 ст. 246 КПК України за рішенням прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, крім осіб, які її проводять, можуть залучатись інші особи.
Отже протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, відеоконтроль особи зокрема від 23.09.2020 є недопустимим, оскільки він отриманий не в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Тобто захист вважає, що на етапі досудового розслідування порушені фундаментальні права і свободи ОСОБА_6 в аспекті його захисту та допустимості доказів.
Однак, суд вважає, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів.
Відповідно до частини 1 статті 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а саме відомості (фактичні дані), які отримані саме завдяки такому порушенню.
Для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес, характер отримання доказів та співвіднести такі обставини з правами і свободами обвинуваченого.
Тобто закон вимагає встановити прямий причинний зв'язок між порушенням прав людини і отриманими доказами, внаслідок певних порушень.
Вказане корелюється з висновками Верховного суду у справах №334/2995/15-к, 204/6541/16-к.
Суд зазначає, що ці процесуальні дії вчиненні слідчими та іншими уповноваженими особами під час отримання вище перелічених доказів відбувалося у двох правових режимах: у межах здійснення оперативно-розшукової справи та у межах кримінального провадження.
Здійснення даних слідчих заходів, зокрема, і негласних відбувалося за відповідними дозволами слідчих суддів у передбаченому законом порядку. Зазначені обставини перевірені судом та не викликають сумніву щодо їх законності.
Тому твердження захисника трактування вище перелічених норм закону є хибними та на підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що протягом всього часу судового розгляду кримінального провадження сторонам були створені необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Вони мали рівні права на збирання та надання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, зокрема, що, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КК України, ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно частин 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, у зв'язку із наведеним вище, виходячи із загальних засад кримінального провадження: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов'язків, оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення під час судового розгляду не надано достатніх, допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів, а саме ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України.
Можливості їх отримання відповідно до ст. 6 Конвенції, рішень Європейського суду з прав людини, Конституції України, вимог КПК України вичерпані, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 необхідно визнати невинуватим на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю в його діях складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати.
Відповідно до ч. 4ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
Цивільний позов потерпілим в даному кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід у виді застави відносно ОСОБА_6 слід скасувати, а заставу повернути заставодавцю.
Відповідно дост.124 КПК України, у разі ухвалення виправдувального вироку, судові витрати на залучення експертів з обвинуваченого не стягуються.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532,615 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 14 ч. 3 ст. 368 КК України.
Запобіжний захід у виді застави відносно ОСОБА_6 скасувати, а заставу у розмірі 175760 грн. повернути заставодавцю.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2020 року, згідно якої накладено арешт на купюри номіналом по 500 грн з відповідними серіями та номерами у кількості 157 шт., мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone 10 Plus» ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; жорсткий диск «Digital video recorder» в корпусі чорного кольору «Dahua», S|N 3K012D4PAP9FD9D, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Речові докази:
- грошові кошти, купюри номіналом по 500 грн з відповідними серіями та номерами у кількості 157 шт., а саме:
1. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФГ 6971901
2.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФБ 4738742
3.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, JIA 1035949
4.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЦБ 1205191
5.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АА 3871207
6.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АИ 0755477
7.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АЕ 9730890
8.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АЗ 4956065
9.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АИ 7734752
10.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АГ 4271225
11.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АГ 4271229
12.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень , АГ 4271228
13.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АЗ 8442892
14.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ББ 2379569
15.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ЦА 5398648
16.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, БВ 4298627
17.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, БВ 4957985
18.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, БВ 2401851
19.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ЦА 5887534
20.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АБ 7656043
21.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХЖ 3830433
22.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АЄ 9524288
23.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АБ 2676357
24.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХВ 6111848
25.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХЕ 4365409
26.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, АЄ 8565643
27.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, БА 0017114
28.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, БА 4231478
29.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, АИ 3006379
30.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, БА 3252116
31.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, АИ 8552808
32.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, АГ 0032922
33.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, АБ 4171595
34.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АЗ 2084574
35.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ЦА 1309014
36.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, БВ 0761463
37.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, БВ 6805418
38.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ЦА 0757316
39.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ХЕ 4586089
40.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ХГ 9351503
41.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, АД 0370680
42.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, АИ 5133012
43.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХЄ 7467567
44.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХД 5351760
45.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗЗ 1173769
46.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛГ 6286674
47.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ФД 1091045
48.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ЗГ 1592858
49.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, СЗ 2773856
50.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФД 9945074
51.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ВФ 1481576
52.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ЗД 7621268
53.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛГ 7047549
54.купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, УД 1854885
55.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВХ 8040132
56.купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФЗ 9385195
57. купюра номіналом500(п'ятсот)гривень, ФГ 0476791
58. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, УЗ 0024534
59. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СЖ 1736580
60. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ГТ 2755151
61. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, МА 3764230
62. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВЖ 6155018
63. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВД 3890707
64. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СГ 6699695
65. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, МГ 8734907
66. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФЖ 0487013
67. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗГ 9591827
68. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛИ 5516387
69. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФЖ 2983801
70. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФД 8650233
71. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛГ 1023375
72. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, БТ 4210384
73. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛЗ 8877580
74. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗБ 2560132
75. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФБ 2524895
76. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛВ 9919073
77. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛИ 7592401
78. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛА 3293150
79. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СБ 8874051
80. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, УЖ 7155005
81. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВД 4619643
82. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, УД 0694262
83. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, МА 6655476
84. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, В А 4820948
85. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛИ 4506196
86. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛБ 9031947
87. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФД 7195115
88. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛБ 8044805
89. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗИ 3867317
90. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛА 7452877
91. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, 33 4170327
92. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СБ 9827384
93. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХГ 4248121
94. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХА 0136004
95. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФД 0176187
96. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛБ 3308473
97. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, БТ 3802459
98. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СБ 1880165
99. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛА 1858468
100. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗИ 6188173
101. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СЗ 5083183
102. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗИ 3818335
103. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФД 6109338
104. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗБ 5406414
105. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СЖ 0579017;
106. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗИ 2279303;
107. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СБ 0910118;
108. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВИ 0649379;
109. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗГ 9016198;
110. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФГ 3552092;
111. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, 33 2517880;
112. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, УГ 7287806;
113. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, УИ 4380840;
114. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, MB 7222070;
115. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АИ 1314901;
116. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХЄ 2939509;
117. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АИ 0917919;
118. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АЗ 5924729;
119. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХЄ 7817593;
120. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, БГ 0856763;
121. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВХ 6547501;
122. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВЗ 2162733;
123. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, МА 6003119;
124. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, УЖ 9265152;
125. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СЗ 5571903;
126. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЛД 3660545;
127. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФГ 4395160;
128. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, УГ 0720703;
129. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВГ 8036043;
130. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ГК 0471659;
131. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СД 7972101;
132. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗИ 9251286;
133. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ФБ 2768907;
134. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СД 2986403;
135. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, УИ 0489084;
136. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, УЗ 7196130;
137. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВХ 3669575;
138. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АГ 8748121;
139. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АИ 3052718;
140. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХД 8531874;
141. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АД 4974310;
142. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АА 1034788;
143. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХВ 0067081;
144. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень АС 2511349;
145. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АЗ 2651267;
146. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, АЗ 2249792;
147. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХЕ2350503;
148. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХБ 2383672;
149. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ХЄ 1372364;
150. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, УЗ 8403149
151. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗГ 7195159;
152. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВА 8484505;
153. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗД 2971547;
154. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВГ 1305835;
155. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ВЗ 5539517;
156. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, ЗГ 2835925;
157. купюра номіналом 500 (п'ятсот) гривень, СБ 2180132,
які передані на зберігання до камери речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Києві, після набрання вироком законної сили - звернути в дохід держави;
- мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone 10 Plus» ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; флеш накопичувач сірого кольру, які передані на зберігання до камери речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Києві, після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_6 за належністю;
- експертний пакет №5272423, в якому знаходяться змиви з обох рук обвинуваченого ОСОБА_6 , переданий на зберігання до камери речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Києві, після набрання вироком законної сили - знищити;
- експертний пакет№523253, в якому знаходяться жорсткий диск «Digital video recorder» в корпусі чорного кольору «Dahua», S|N 3K012D4PAP9FD9D, переданий на зберігання до камери речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Києві, після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1