21.11.2024
Справа № 331/5042/24
Провадження № 2/331/2413/2024
21 листопада 2024 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Антоненко М.В.
при секретарі: Байрамовій Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.04.2002 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 126.
Від спільного шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Спільне життя з відповідачем не склалося, внаслідок чого були втрачені почуття любові, поваги та взаєморозуміння. Збереження сім'ї і подальше спільне життя неможливо, шлюбні відносини припинені, сім'я розпалась остаточно і не може бути відновлена, тому позивачка просить позов задовольнити та розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2024 року відкрито провадження по справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. Від її представника адвоката Вельможко А.І. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності Позов просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про визнання позовних вимог. Не заперечує проти розірвання шлюбу.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06 квітня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 126.
Від спільного шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Як вбачається з матеріалів справи, сторони остаточно припинили шлюбні відносини, взаємини подружжя не підтримують, взаємних прав та обов'язків не виконують, що на думку суду свідчить про відсутність ознак сім'ї, примирення між ними до цього часу не відбулося і позивач проти нього заперечує. Вищевикладені обставини свідчать про те, що сторони не мають наміру відновити шлюбні відносини, відповідачем не наведено жодного доказу про те, що він намагався зберегти сім'ю та докладав для цього будь-яких зусиль.
Відповідно до ст. 111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Але позивач по справі вважає неможливим з моральної точки зору продовжувати шлюбні відносини, оскільки вони суперечать її особистим інтересам, і тому суд не може зобов'язати позивача прийняти заходи до примирення.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. І з цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд приходить висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, встановлені у справі, свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивача та порушує її особисті інтереси, що мають істотне значення.
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12. 19, 81, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 квітня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 126 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкаючій за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , 50% відсотків сплаченої суми судового збору за квитанцією № 0485-4060-6542-0560 від 15.08.2024 року у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя: М.В. Антоненко