Справа № 308/18556/24
1-кс/308/7000/24
21 листопада 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами клопотання слідчої СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024071170000685, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів,
Слідча СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні №12024071170000685, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, згідно з яким просить надати слідчим, що проводять досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », юридична адреса: АДРЕСА_1 , а саме: копії документів щодо відкриття банківського рахунку; матеріалу відеонагляду по операціях в АТМ; інформацію про дату, час входу в систему дистанційного банківського обслуговування; інформацію про зміну паролю до онлайн кабінету та ПІН-коду картки; ІР-адреси точок входу; точні розташування місця зняття грошових коштів; інформацію виписки про рух коштів, в тому числі по всіх інших рахунках, куди були переказані грошові кошти та фінансовий номер до якого прив'язані банківські рахунки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , а також рахунки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , за період часу з 00 год. 00 хв. 01.06.2024 по 00 год. 00 хв. 01.11.2024.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
За положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і тимчасовий доступ до речей і документів, регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування, Главою 15 - тимчасовий доступ до речей і документів КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно з ч. 3 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
На підставі ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити банківську таємницю.
Згідно з ч. 5, 6 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Документи, до яких бажає отримати тимчасовий доступ слідчий, перебувають у володінні зазначеного у клопотанні банку та містять охоронювану законом таємницю, регламентовану у п. 5 ч. 1 ст. 162 КПК України.
Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк.
Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
При цьому, банки та Національний банк України зобов'язані забезпечувати збереження банківської таємниці у тому числі шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю (ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність»)
Обмеження щодо отримання інформації, що становить банківську таємницю, регламентовані статтями 62 та 62-2 згаданого закону.
За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 62 вказаного Закону підставою розкриття банками інформації щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, визначено рішення суду.
Водночас, за пунктом 3 ч.1 ст. 62 даного закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками на запити органів прокуратури України щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб-прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента, єдиний ідентифікатор Національного банку України (код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента, найменування надавача платіжних послуг контрагента.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024071170000685, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указами Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які затверджені відповідними Законами України, в Україні введено воєнний стан та продовжено строк дії такого воєнного стану.
На день звернення з клопотанням до слідчого судді в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо підвищення ефективності досудового розслідування «за гарячими слідами» та протидії кібератакам», який набрав чинності 22.03.2022, Розділ XІ «Перехідні положення» доповнено пунктом 20-7 такого змісту: «20-7. Під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у пунктах 2, 5, 7, 8 частини першої статті 162 цього Кодексу, здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури».
Слідчий суддя вважає, що п. 20-7 Перехідних положень КПК України є спеціальною тимчасовою правовою нормою, яка підлягає самостійному застосуванню у період дії воєнного стану в Україні, з огляду на таке.
Тимчасовий доступ до речей і документів є визначеним нормами кримінального процесуального законодавства заходом забезпечення кримінального провадження, який підлягає застосуванню у відповідності з вимогами ст. ст. 131, 132, 159, 166 КПК України.
Особливості режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану визначені, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України, яким передбачено: «У разі введення воєнного стану та якщо відсутня об'єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 цього Кодексу, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Рішення керівника органу прокуратури приймається у формі постанови та має містити обґрунтування правомірності здійснення ним повноважень слідчого судді».
При вирішенні питання співвідношення вимог норм п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України і п. 20-7 Перехідних положень КПК України не можна покладатися на принцип подолання колізій норм права, за яким повинна застосовуватися норма права, яка прийнята пізніше, а потрібно виходити саме зі змістовного правила подолання колізій норм права, оскільки зазначені норми різняться за змістом, а норму п. 20-7 Перехідних положень КПК України не можна розглядати, як «додаткову» або «допоміжну» норму, яка розвиває основні положення КПК України.
Зазначена норма є тимчасовою нормою, як і норма п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України, але на відміну від останньої вона підлягає застосуванню не тільки під час дії воєнного стану на території України, а й під час дії на території України надзвичайного стану.
У вказаних процесуальних нормах права зазначаються різні уповноважені особи: у п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України це «керівник відповідного органу прокуратури», а у п. 20-7 Перехідних положень КПК України це «керівник прокуратури», які не є тотожними у розумінні змісту Закону України «Про прокуратуру».
Норма п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України стосується виконання повноважень слідчого судді, передбачених ст. 163 і 164 КПК України, а норма п. 20-7 Перехідних положень КПК України стосується тимчасового доступу до речей і документів, визначених виключно у п. п. 2, 5, 7, 8 ч. 1 ст. 162 КПК України, не посилається на ст. 163 і 164 КПК України, а визначає у якості підстави здійснення тимчасового доступу у період воєнного стану в Україні постанову прокурора, погоджену з керівником прокуратури, що стосується тимчасової зміни такої правової підстави, яка встановлена ч. 2 ст. 159 КПК України.
Слідчий суддя також зважає на те, що норма п. 20-7 Перехідних положень КПК України є чинною станом на теперішній час.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що п. 20-7 Перехідних положень КПК України є спеціальною правовою нормою тимчасової дії, яка підлягає самостійному застосуванню у період дії воєнного стану на території України виключно у випадках, передбачених п. п. 2, 5, 7, 8 ч. 1 ст. 162 КПК України, а тому має бути застосована у даному випадку як правова підстава для відмови у задоволенні клопотання слідчого.
Слідчий суддя також зазначає, що відповідно до вимог ст. 160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів сторона повинна зазначити можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Тобто норми кримінального процесуального законодавства передбачають можливість тимчасового доступу лише до речей та документів, у яких містяться необхідні стороні кримінального провадження відомості, з метою їх використання як доказ обставин, що встановлюються у кримінальному проваджені.
Враховуючи те, що на день розгляду слідчим суддею клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 162 КПК України, строк дії воєнного стану було продовжено, а також з огляду на положення п. 20-7 Розділу IX «Перехідні положення» КПК України, відповідно до якого тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у п. 5 ч. 1 ст. 162 цього Кодексу, здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 26, 160, 161, 164, п. 20-7 Розділу IX «Перехідні положення» КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчої СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024071170000685, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1