308/15048/24
20.11.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши адміністративну справу що надійшла з УПП в Закарпатській області відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ст.124 та ст. 122-4 КУпАП,-
До суду надійшли справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП (справа №308/15049/24 провадження 3/308/7814/24) та ст. 122-4 КУпАП (справа № №308/15048/24 провадження №3/308/7813/24).
За наведеного відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, вважаю за доцільне проводити спільний розгляд вказаних справ.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №124706 від 07.09.2024 року вбачається, що 06.09.2024 21:15:00 м. Ужгород, вул. Тімірязева, 5, 06.09.2024 о 21 год. 15 хв. в м. Ужгород, вул. Тімірязева, 5 водій ОСОБА_1 , керував ТЗ КІА Соренто днз НОМЕР_1 виїхав на зустрічну смугу руху створивши аварійну ситуацію, внаслідок чого водій ОСОБА_2 який керував ТЗ Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_2 ,який рухався в зустрічному напрямку змушений був уникнути зіткнення та виїхати за межі проїзної частини де зіткнувся із деревом, що привело до дтп з механічними пошкодженнями та матеріальними збитками чим порушив п. 11.4 ПДР: На дорозі з двостороннім рухом, щонайменше 2 смуги в одному напрямку, забор. виїжджати на визначений для зустріч. руху бік дороги; п. 1.3 ПДР - Порушення виїзду на смугу зустрічного руху на дорогах із двохстороннім рухом за відсутності, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№564369 від 07.09.2024 вбачається, що 06.09.2024 року о 21 год. 15 хв. в м. Ужгород, вул. Тімірязева , 5 гр. ОСОБА_1 , керував ТЗ КІА СЕО87Е, створив аварійну ситуацію, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, ТЗ SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , після чого місце пригоди покинув, чим порушив п. 2.10 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та його адвокат Готра В.В. на розгляд справи за викликом суду не з'явилися повторно, про дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином, інформацію щодо розгляду справи, було розміщено на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, веб-порталі судової влади України, за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/, також sms повідомлення - електронна повістка, направлялась судом на належний представнику особи, адвокату Готрі В.В. мобільний номер телефону (доставлено в додатку «Viber»). Про причини неявки в судове засідання ні ОСОБА_1 , ні його адвокат Готра В.В. суд не повідомляли, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Слід зазначити, що від адвоката Готри В.В. 28.10.2024 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його неможливістю з'явитися в судове засідання, оскільки ОСОБА_1 не має змоги з'явитися в судове засідання тому, що перебуває під вартою. Однак вказане жодними доказами не підтверджено. Разом з тим, розгляд справи було відкладено на 20.11.2024.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Суд, приймаючи до уваги неодноразову неявку особи, що притягається до відповідальності, яку розцінює як штучне затягування процесу, з метою уникнути відповідальність за скоєне правопорушення, враховуючи достатність зібраних матеріалів по справі, у відповідності до ст. 268 КУпАП, розглядає справу за відсутності особи, участь якої відповідно до положень частини 2 зазначеної статті не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП доведена та підтверджується зібраними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
відповідно до вимог п. 1.3 ПДР на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Згідно вимог 11.4 ПДР на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Як вбачається з матеріалів справи вказаних вимог не дотримався ОСОБА_1 що призвело до настання ДТП, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, схемою місця ДТП що додана до протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, рапортом поліцейського В. Радич, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 .
Згідно з письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 06.09.2024 року, згідно яких 06.09.2024 року о 21 год.15 хв. йому на зустріч виїхав КІА, сірого кольору. У зв'язку з тим, що в салоні його автомобіля були діти, він був змушений, уникаючи зіткнення виїхати за межі проїзної частини, де зіткнувся із деревом. Водій КІА не зупинився, продовжив рух та поїхав з місяця події.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно наявного в матеріалах справи рапорту поліцейського водій транспортного засобу ТЗ КІА СЕО87Е, покинув місце ДТП та поїхав по вул. Стрільнична, де здійснив наїзд на вул. Другетів на пішохода, після чого здійснив розворот та почав рух у зворотному напрямку по вул. Тімірязева. Пізніше транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 , було виявлено пізніше за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно вимог п. 2.10 а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
З матеріалів справи вбачається, що водій - винуватець ДТП, місце пригоди залишив.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, схемою місця ДТП що додана до протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, рапортом поліцейського В. Радич, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , згідно яких 06.09.2024 року о 21 год.15 хв. йому на зустріч виїхав КІА, сірого кольору. У зв'язку з тим, що в салоні його автомобіля були діти, він був змушений, уникаючи зіткнення виїхати за межі проїзної частини, де зіткнувся із деревом. Водій КІА не зупинився, продовжив рух та поїхав з місяця події.
За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, приходжу до висновку, що такі здобуті уповноваженими особами, у спосіб та у порядку визначеному законом і безпосередньо стосуються обставин правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Крім того, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
За наведених вище обставин, на підставі ст. 36 КУпАП шляхом поглинення менш серйозного адміністративного стягнення більш серйозним, слід призначити адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до ст.. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 62 Конституції України та ст.. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст.. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.
Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 245, 283-285, 287-291 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП (справа №308/15049/24 провадження 3/308/7814/24) та ст. 122-4 КУпАП (справа № №308/15048/24 провадження №3/308/7813/24) та присвоїти об'єднаному провадженню єдиний унікальний номер справи №308/15048/24 провадження №3/308/7813/24.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у межах санкції передбаченої ст. 122-4 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош