Справа № 304/1865/24 Провадження № 3/304/1177/2024
20 листопада 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
двадцять першого липня 2024 року о 21.15 год ОСОБА_1 , будучи протягом року за постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2024 року притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, по вулиці Новій у селі Сімер Ужгородського району Закарпатської області керував транспортним засобом марки «Фіат Пунто», р/н НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку за адресою проживання, зазначеною ним при складанні протоколу; про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Відтак, з огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Суд встановив, що вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 103247 від 22 липня 2024 року, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до протоколу серії ЕПР1 № 103247, Актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатами тестування на алкоголь № 4399 приладу «Drager» ARВL-0607 від 22 липня 2024 року, згідно з яким результат тесту склав 1,73 ‰, довідкою заступника начальника відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області О.Гондорчина від 23 липня 2024 року, копією постанови судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2024 року, а також записами відео файлів «Диск № 1 ОСОБА_1 ч. 2 ст. 130 КУпАП; Диск № 2 ОСОБА_1 ч. 2 ст. 130 КУпАП; Диск № 3 ОСОБА_1 ч. 2 ст. 130 КУпАП; Диск № 4 ОСОБА_1 ч. 2 ст. 130 КУпАП; Диск № 5 ОСОБА_1 ч. 2 ст. 130 КУпАП; Диск № 6 ОСОБА_1 ч. 2 ст. 130 КУпАП; Диск № 7 ОСОБА_1 ч. 2 ст. 130 КУпАП».
Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v. Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява № 15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).
Згідно із ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому характер вчиненого правопорушення, особа порушника його стан здоров'я, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника судом не враховуються (Глава 10 КУпАП).
Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу ОСОБА_1 суддя прийшов до висновку, що відносно нього слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КпАП України у виді штрафу, розмір якого у санкції визначено безальтернативно.
Окрім цього згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Враховуючи те, що постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2024 року у справі № 304/2948/23, яка набрала законної сили 03 червня 2024 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, він до закінчення строку дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуту частину такого стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2024 року.
При цьому, оскільки у ході розгляду справи встановлено належність транспортного засобу марки «Фіат Пунто», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про що свідчить запис у протоколі, тому суддя прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати основне стягнення у виді штрафу із застосуванням лише одного виду додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2024 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою, приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2024 року у виді 6 (шести) місяців та 13 (тринадцяти) днів і остаточно призначити ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців та 13 (тринадцять) днів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя:Ганько І. І.