Справа № 304/2852/24 Провадження № 1-кс/304/876/2024
15 листопада 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071130000292 від 07 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
12 листопада 2024 року прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , та деревину породи «Бук» і «Граб» загальною кубомасою близько 6 метрів кубічних, навантажену на цей автомобіль, шляхом заборони користуватись, відчужувати та розпоряджатися вказаним майном.
Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України, здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділом відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024071130000292 від 07 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, в формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 листопада 2024 року близько 17.30 год працівниками УКР ГУ НП в Закарпатській області у с. Порошково по вул. Центральній, а саме між будинками 60-58, було зупинено вантажний автомобіль марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який перевозив на вказаному автомобілі ймовірно незаконно зрубану деревину. Цього ж дня під час проведення огляду місця події у АДРЕСА_2 , а саме між будинками 60-58, виявлено вказаний вище автомобіль, у вантажному відділі якого виявлено деревину породи «Бук» та «Граб» загальною кубомасою 6 метрів кубічних, після чого цей автомобіль та деревину оглянуто, вилучено та поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів ВП № 1 Ужгородського РУП, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Прокурор зазначає, що вилучений транспортний засіб марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 , є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки використовувався для перевезення незаконно зрізаної деревини, а деревина породи «Бук» і «Граб» загальною кубомасою близько 6 метрів кубічних, яка навантажена на кузов вказаного автомобіля, є предметом, що був набутий злочинним шляхом. У зв'язку з наведеним 07 листопада 2024 року перераховане вище майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Отже, враховуючи те, що вказане у прохальній частині клопотання майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, таке може містити на собі сліди вчинення злочину, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою забезпечення проведення судових експертиз, прокурор просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.
Власник майна ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили проти накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні прокурора, при цьому зазначили, що у разі якщо слідчий суддя дійде висновку про накладення арешту на таке, то просили відмовити у частині заборони користуватися автомобілем марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 .
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи, викладені у клопотанні, приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як установлено з наданих прокурором матеріалів, 06 листопада 2024 року близько 17.30 год працівниками УКР ГУ НП в Закарпатській області у с. Порошково по вул. Центральній, а саме між будинками 60-58, було зупинено вантажний автомобіль марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який перевозив на такому ймовірно незаконно зрубану деревину.
За цим фактом органом досудового розслідування - слідчим відділом відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області 07 листопада 2024 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер 12024071130000292 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 246 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1 від 07 листопада 2024 року.
Встановлено, що органом досудового розслідування 06 листопада 2024 року було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме між будинками 60-58, у ході якого виявлено та вилучено майно, а саме: автомобіль марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 , та деревину породи «Бук» і «Граб» загальною кубомасою близько 6 метрів кубічних, навантажену на вказаний автомобіль.
Вказане підтверджується протоколом огляду місця події від 06 листопада 2024 року.
При цьому, вказане вище майно постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 ОСОБА_7 визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12024071130000292.
Отже, враховуючи те, що це майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, та з метою їх збереження, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про арешт майна є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Разом із цим, слідчий суддя враховує принцип пропорційності (ч. 2 ст. 170 КПК) Арешт транспортного засобу має бути співмірним із завданими державі збитками. Верховний Суд у постановах, зокрема у справі № 761/45584/18 від 13.06.2019, вказує, що мета арешту не може суперечити принципу пропорційності.
Водночас, з урахуванням вимог частини 2 статті 173 КПК розумним та співрозмірним обмеженням права власності на автомобіль марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 (який може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом), є арешт цього автомобіля із позбавленням права його відчуження і розпорядження, однак без позбавлення права користування цим автомобілем.
На підставі викладеного та керуючись статтями 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071130000292 від 07 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме деревину породи «Бук» та «Граб» загальною кубомасою близько 6 метрів кубічних, навантажену на автомобіль марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 , шляхом заборони користуватись, відчужувати та розпоряджатися вказаною деревиною.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися вказаним автомобілем.
В іншій частині клопотання відмовити.
Передати власнику ОСОБА_4 автомобіль марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 , з правом користування та без права відчуження і розпорядження вказаним автомобілем.
Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 388 КК України.
Зобов'язати ОСОБА_4 в разі необхідності проведення у кримінальному провадженні № 12024071130000292 процесуальних дій, об'єктом яких є автомобіль марки «ЗІЛ-130», номерний знак НОМЕР_1 , негайно надати цей автомобіль для проведення відповідних процесуальних дій за першою вимогою слідчого.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору та фактичному володільцю майна.
Слідчий, прокурор у кримінальному провадженні № 12024071130000292 від 07 листопада 2024 року після отримання копії ухвали повинні негайно вжити заходів щодо виконання ухвали та направити слідчому судді повідомлення про його виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 19 листопада 2024 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1