Справа № 304/2611/24 Провадження № 3/304/1561/2024
20 листопада 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , плиточника ФОП ОСОБА_2 , громадянина України,
за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 144827 від 27 вересня 2024 року видно, що 27 вересня 2024 року о 20.00 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Сімер Ужгородського району Закарпатської області на відстані 7 000 м до державного кордону у напрямку 201 прикордонного знаку за спробу незаконного перетину державного кордону у пішому порядку з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, у складі групи осіб, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Зазначені дії ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби 2 категорії ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » молодшим сержантом ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП як ті самі дії (перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади), вчинені групою осіб.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що наразі працює та тимчасово перебуває у Закарпатській області, а саме у селі Т.Ремета Ужгородського району на будівництві. Оскільки проживають у місті Ужгород, тому кожного дня проїжджають прикордонний пост у селі Сімер, де відносно них неодноразово вже було складено протокол про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.
Заслухавши його пояснення, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 144827 від 27 вересня 2024 року, громадянин України ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме о 20.00 год того ж дня був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Сімер Ужгородського району на відстані 7 000 м до державного кордону у напрямку 201 прикордонного знаку за спробу незаконного перетину державного кордону у пішому порядку з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб.
Згідно з вказаним вище протоколом, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», однак не вказано, які саме положення порядку перетинання державного кордону порушено та які конкретні дії ним вчинено в порушення цих статей.
За таких обставин, неконкретизованість у цьому протоколі є неприпустимою та вказує на те, що цей протокол є цілком необґрунтованим з точки зору юридичної визначеності.
Із пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні також не вбачається, якими саме діями він вчинив незаконну спробу перетину державного кордону.
На думку суду, ані протокол про адміністративне затримання, ані рапорт інспектора прикордонної служби самі по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовними та беззаперечними доказами на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інших беззаперечних доказів, в тому числі відео чи фото доказів, або ж пояснення інших осіб, які, на думку особи, яка склала протокол, були у складі групи осіб та які б вказували на причетність ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, яке ставиться йому у провину, суду не надано.
Той факт, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками прикордонної служби на відстані 7 000 метрів від лінії державного кордону України, сам по собі не свідчить про його намір незаконно перетнути кордон України.
Згідно з ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Виходячи з положень частини 2 статті 204-1 КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону даного правопорушення складає перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України; перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів; перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади - вчинене групою осіб.
Так згідно з протоколом, ОСОБА_1 у складі групи осіб, був затриманий інспектором групи моніторингу обстановки на околиці населеного пункту Сімер за намір незаконно перетнути державний кордон України в Словацьку Республіку на напрямку 201 п/зн на відстані 7 000 м до Державного кордону України.
На підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення додано протокол про адміністративне затримання від 27 вересня 2024 року, рапорт інспектора прикордонної служби ОСОБА_4 від 28 вересня 2024 року, а також схему затримання громадянина України.
У той же час у судовому засіданні встановлено, що наміру перетинати державний кордон поза встановленим пунктом пропуску у ОСОБА_1 не було, він кожного дня проїжджає контрольний пост у селі Сімер Ужгородського району, оскільки їздить із міста Ужгорода до села Т.Ремети на будівництво.
Така позиція ОСОБА_1 не спростована наданими інспектором ОСОБА_3 доказами.
З огляду на викладене суддя вважає, що доказів того, що дії ОСОБА_1 яким-небудь чином були спрямовані на спробу незаконного перетину Державного кордону України матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
З врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.