243/5145/23
1-кп/243/321/2024
21 листопада 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
законного представника особи, стосовно
якої вирішується питання про
застосування примусових
заходів медичного характеру - ОСОБА_5 ,
особи, стосовно якої вирішується
питання про застосування примусових
заходів медичного характеру - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні за підозрою:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодська Кіровоградської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом на час мобілізації на особливий період водія-радіотелефоніста 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, -
В провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
До підозрюваного ОСОБА_6 застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання у закладі з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку до 23.11.2024 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання у закладі з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку строком на 60 діб, оскільки наявні ризики переховування підозрюваного від суду, оскільки він вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, що може спонукати ОСОБА_6 на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. При чому, наслідки і ризик втечі для обвинуваченого може бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання. Крім того, достатніми є підстави вважати, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, або втекти, скориставшись воєнним станом в Україні під загрозою тягаря відповідальності за скоєне.
Законний представник особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання у закладі з надання психіатричної допомоги, а саме у Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», та просив змінити запобіжний захід ОСОБА_6 з поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку на передання на піклування законному представнику, оскільки запобіжний захід не відповідає меті його обрання та є занадто суворим. Також зазначає, що у ОСОБА_6 є міцні соціальні зв'язки за місцем проживання, є дружина, батьки та двоє малолітніх дітей на утриманні.
Захисник ОСОБА_4 підтримав думку законного представника особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання свого законного представника про зміну запобіжного заходу.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора не підлягають задоволенню, а клопотання законного представника підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Відповідно до ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до Висновку судово-психіатричної експертизи № 458 від 13.10.2024 року Запорізької філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», ОСОБА_6 на теперішній час розладів психічної діяльності не виявляє. За своїм психічним станом на теперішній час він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Загрозу до суспільства не становить. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Отже, враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи, що ОСОБА_6 за своїм психічним станом на теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, загрозу до суспільства не становить та застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, а стороною обвинувачення клопотання про застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання у закладі з надання психіатричної допомоги, заявлено не було, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання у закладі з надання психіатричної допомоги.
Натомість суд вважає за необхідне задовольнити клопотання законного представника про передання ОСОБА_6 на піклування законному представнику, оскільки, відповідно до ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосований судом такий запобіжний захід як передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом. І оскільки на даний час судом розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи № 458 від 13.10.2024 року, суд вважає за необхідне застосувати саме такий запобіжний захід.
Отже, на підставі вищезазначеного, суд вважає за необхідне змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання у закладі з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме у Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» на запобіжний захід у вигляді передання ОСОБА_6 на піклування законному представнику (батькові) - ОСОБА_5 з обов'язковим лікарським наглядом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 314-317, 331, 395, 508 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання у закладі з надання психіатричної допомоги - відмовити.
Клопотання законного представника про передання ОСОБА_6 на піклування законному представнику - задовольнити.
Змінити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання у закладі з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме у Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» на запобіжний захід у вигляді передання ОСОБА_6 на піклування законному представнику (батькові) - ОСОБА_5 з обов'язковим лікарським наглядом.
Звільнити ОСОБА_6 з закладу з надання психіатричної допомоги Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» - негайно.
Копію ухвали направити до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її отримання.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1