Справа № 569/9275/24
1-кс/569/7320/24
20 жовтня 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 (далі - слідчий), погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42024180000000035 від 02.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024182490000060 від 12.06.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.05.2024 ОСОБА_5 будуючи Володимирецьким селищним головою висловив директору ТОВ «Хиночі-БМЗ» ОСОБА_6 прохання надати йому неправомірну вигоду в сумі 5000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на вказану дату становить 198 399,5 грн.), що є значним розміром, за невчинення дій із використанням наданої йому влади та свого службового становища, а саме не ініціювання на сесії Володимирецької селищної ради питання щодо розірвання укладених між Володимирецькою селищною радою та ТОВ «ХИНОЧІ БМЗ» договорів від 01.03.2024 оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Володимирецької територіальної громади (територія колишньої Хиноцької сільської ради) орієнтовною площею 344,3 гектара та 15.05.2024 вчинив закінчений замах на одержання вказаної неправомірної вигоди для себе.
Окрім того, 10.05.2024 ОСОБА_5 , запропонував директору ТОВ «Хиночі-БМЗ» ОСОБА_6 надати для депутата Сарненської міської ради ОСОБА_7 , неправомірну вигоду в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США (що згідно курсу НБУ станом на вказану дату становить 395 518 грн.), за здійснення останнім впливу на депутатів Володимирецької селищної ради з метою не ініціювання питання перед селищною радою щодо розірвання укладених між Володимирецькою селищною радою та ТОВ «ХИНОЧІ БМЗ» договорів від 01.03.2024 оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Володимирецької територіальної громади (територія колишньої Хиноцької сільської ради) орієнтовною площею 344,3 гектара, чим вчинив підбурення до надання неправомірної вигоди особі, яка обіцяє(погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що депутат Сарненської міської ради ОСОБА_7 15.05.2024 одержав неправомірну вигоду в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США (що згідно курсу НБУ станом на вказану дату становить 395 518 грн.), та пообіцяв, за надання йому вказаної неправомірної вигоди здійснити вплив на прийняття рішення депутатами Володимирецької селищної ради, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, з метою не ініціювання перед селищною радою питання розірвання укладених між Володимирецькою селищною радою та ТОВ «ХИНОЧІ БМЗ» договорів від 01.03.2024 оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Володимирецької територіальної громади (територія колишньої Хиноцької сільської ради) орієнтовною площею 344,3 гектара.
08.10.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Так, в ході проведення досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області 08.10.2024 був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою АДРЕСА_1 , в ході чого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Iphone.
Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
В ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане вилучене майно, яке є предметом кримінального правопорушення та одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України. Постановою слідчого вказане майно було визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вилучені під час обшуку речі, грошові кошти, документи відповідають критеріям, зазначеним ст. 98 КПК України, зокрема є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування факту кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна у вигляді вилучених у ході обшуку речей є збереження речових доказів: запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.
Окрім того, у ході проведення досудового розслідування є необхідність у проведенні оглядів і відповідних судових експертиз з метою отримання і підтвердження відомостей, які свідчать про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
У разі відсутності вказаних документів і речей при матеріалах відповідного кримінального провадження, це істотно ускладнить забезпечення швидкого, повного, всебічного та неупередженого розслідування даного кримінального правопорушення, що має на меті законне та своєчасне притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили вищевказані кримінальні правопорушення.
Крім того, враховуючи вищенаведені обставини вчинення кримінального правопорушення наявні достатні підстави для розгляду зазначеного клопотання без виклику особи (її представників), у володінні якої перебували такі речі і документи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт на майно, яке було виявлене та вилучене 08.10.2024в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою АДРЕСА_1 ,а саме: мобільний телефон марки Iphone та позбавити будь-кого можливості розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8