Справа № 557/112/24
Провадження № 1-в/557/43/2024
12 листопада 2024 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гоща подання фахівця з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації Рівненського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 , про приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ,
відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1 , засудженого 26.03.2024 року Гощанським районним судом Рівненської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки із покладеними, на підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, судом обов'язків.
Представник Рівненського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням про приведення вироку Гощанського районного суду Рівненської обл. від 26.03.2024 відносно ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року (далі за текстом Закон № 3886-ІХ).
В обґрунтування подання зазначено, що вирок Гощанського районного суду Рівненської області 26.03.2024 (розпорядження від 13.05.2024 №557/112/24) відносно ОСОБА_5 надійшов до Рівненського районного сектору №2 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській обл. від 17.05.2024 року і був прийнятий до виконання.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, яким збільшені межі застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, зокрема, викрадення чужого майна.
Зокрема, ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної на 01 січня 2023 року становить 2 684, 00 грн., тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1342 грн. на 01.01.2023 року, відповідно 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становить 2684 грн.
Відповідно до вироку Гощанського районного суду Рівненської області від 26.03.2024 року ОСОБА_5 заподіяв потерпілому майнову шкоду на суму 2000 грн. 00 коп.
Отже, крадіжка майна вартістю до 2684 грн. становить склад адміністративного правопорушення.
Тому, представник Рівненського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській обл. просить, з урахуванням ст. 5 КК України, вирішити питання щодо приведення вироку суду у відповідність до вимог вказаного Закону.
Представник Рівненського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області подав заяву, в якій просив розглядати подання у його відсутність, яке підтримував повністю.
Засуджений в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що у Рівненському районному секторі № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненської області на виконанні знаходиться вирок Гощанського районного суду Рівненської області від 26.03.2024 відносно ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 26 березня 2024 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 3 (три) роки із покладеннями, на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, судом обов'язків.
У мотивувальній частині вироку вказано, що ОСОБА_5 перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_2 , під час спільного відпочинку з власником домоволодіння, скориставшись його неуважністю, таємно викрав з під матрацу грошові кошти в сумі 2000 грн., чим заподіяв для потерпілого ОСОБА_6 майнової шкоди на вказану суму.
09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі за текстом - Закон 3886-IX),відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна» викладена в новій редакції, та передбачає, що дрібним є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку із прийняттям даного закону з 09.08.2024 року втратив чинність Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна», відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна» була викладена в новій редакції, та передбачала, що дрібним є викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Так пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2684 грн.
Отже, для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2023 році складає 1342 грн. (2684 / 2).
Починаючи з 09.08.2024 року майновим критерієм відмежування дрібної крадіжки, за яку передбачено адміністративну відповідальність, від крадіжки як кримінального правопорушення, є два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що для діянь, вчинених у 2023 році, що становить 2684 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На підставі ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Таким чином Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» належить до закону, яким можуть вноситися зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.
Оскільки, з набранням чинності Законом 3886-IX втратив чинність Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна», який встановлював, що кримінальним правопорушенням визнавалась крадіжка майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (в 2024 році становить - 302,8 грн.), то саме Закон 3886-IX скасовує кримінальну протиправність діяння - крадіжки, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в 2024 році становить - 3028 грн.), тому відповідно до вимог ст. 5 КК України має зворотну дію в часі.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX, з урахуванням положень ст. 5 КК України, на теперішній час кримінально караним є крадіжки, шахрайство, привласнення чи розтрата майна, які мали місце у 2023 році, якщо вартість майна - предмету кримінальних правопорушень становить більше 2684 (1342*2).
Водночас, як зазначалось вище, вартість майна, за крадіжку якого ОСОБА_5 засуджений вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 26.03.2024, становить менше двох розмірів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, які встановлені на моменти вчинення відповідних діянь.
Таким чином вказане діяння не може вважатися кримінально караними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення якого ОСОБА_5 засуджений зазначеним вироком, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність, 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку з зазначеним, суд приходить до висновку, що, оскільки ОСОБА_5 засуджений за вчинення діяння, кримінальна караність якого усунута за ч. 4 ст. 185 КК України, та на теперішній час не відбув призначене покарання, не звільнений від нього в порядку ч. 1 ст. 78 КК України, подання підлягає задоволенню, а засуджений ОСОБА_5 звільненню від призначеного покарання призначеного ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Подання фахівця з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації Рівненського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання за вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 26 березня 2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України,
Вважати ОСОБА_5 засудженим вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 26 березня 2024, за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 (один) рік, згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_5 такі обов'язки: повідомляти органи з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи з питань пробації. Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України додатково покладено на ОСОБА_5 обов'язки: - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На ухвалу може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляції через Гощанський районний суд Рівненської області.
Суддя ОСОБА_1