Справа № 544/2487/24
пров. № 1-кп/544/205/2024
Номер рядка звіту 387
20 листопада 2024 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, утриманців немає, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого:1) 23.06.2022 Октябрським районним судом м. Полтави за ч.4 ст.407 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 2) 18.08.2023 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 17000 грн,
за ч. 5 ст. 407 КК України,
06 листопада 2024 року до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшло кримінальне провадження №62024170010000654 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 . Зазначає, що 27.09.2024 о 00 год. 10 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. Аналізуючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження, сторона обвинувачення приходить до наступних висновків: ОСОБА_4 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від суду, у зв'язку чим у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у разі не застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від суду, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, у цьому ж кримінальному провадженні. Підґрунтям такого ризику є те, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих військовослужбовців, на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Враховуючи викладене, існує ризик здійснення реального тиску на вказаних осіб з боку ОСОБА_4 . Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки. Вказане також свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження, доцільно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом із цим, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Тому просив продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З'ясувавши думку учасників провадження щодо заявленого клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, вивчивши матеріали провадження у межах заявленого клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27.09.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 26.11.2024.
Відповідно до ст.199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення судом перевірялася під час обрання запобіжного заходу. При розгляді вище вказаного клопотання суд не з'ясовує обставини вчинення кримінального правопорушення та не перевіряє їх дослідженням доказів, оскільки вказане є недопустимим на даній стадії судового провадження з огляду на принципи змагальності та диспозитивності кримінального судочинства. Суд лише визначає на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) обвинуваченого (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування тощо). Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Суд погоджується з доводами прокурора, що переховуватися від суду обвинуваченого може спонукати тяжкість можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Тому суд приходить висновку, що вищезазначені обставини дають підстави вважати, що існує ризик можливості обвинуваченого переховуватись від суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З огляду на вищезазначені обставини, зважаючи на те, що прокурором обґрунтовано доведено неможливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів з огляду на положення ч. 8 ст. 176 КПК України, доведені ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, відсутність перешкод медичного характеру для перебування обвинуваченого під вартою, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Суд приходить до висновку, що тільки такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк шістдесят днів, зважаючи на складність кримінального провадження з метою надання достатньо часу для судового розгляду відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 КПК України та виконання вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, тобто до 18.01.2024 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 183, 193,199, 314 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою- задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , який утримується в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)», строком на 60 днів, який обчислюється з дня постановлення даної ухвали 20.11.2024, і діє до 18.01.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1