Справа № 366/3399/24
Провадження № 2-а/366/33/24
про залишення позовної заяви без руху
20 листопада 2024 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України ДОП ВП №1 Вишгородського РУП в Київській області, третя особа: лейтенант поліції ДОП ВП №1 Вишгородського РУП в Київській області, Єрко Сергій Русланович про скасування постанови серія ГВА № 134150 від 30.10.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
15.11.2024 позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ч. 2 ст. 286 КАС України передбачає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідні за змістом положення, наведені також у ст. 289 КУпАП.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, оскаржувана позивачем постанова ГВА № 134150 по справі про адміністративне правопорушення, винесена 30.10.2024 ДОП ВП №1 Вишгородського РУП в Київській області, лейтенантом поліції Єрко Сергієм Руслановичем відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та вручена останньому 30.10.2024.
Позивач звернувся із зазначеним позовом до суду 15.11.2024, тобто з порушенням строків звернення до адміністративного суду, передбачених ч. 2 ст. 286 КАС України (10 днів).
У позовних вимогах позивачем заявлено про поновлення строку оскарження, оскільки він хворів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123. КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби .
Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Така правова позиція щодо поважності причин пропуску строку неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 320/3307/21, від 19.10.2021 у справі № 380/2968/20, від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19, 28.04.2020 у справі № 460/2864/18.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна із сторін повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відтак, хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, поряд з тим, обов'язок доказування поважності причин пропущення процесуального строку покладається саме на сторону позивача.
Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем, до клопотання про поновлення строків на оскарження вищезазначеної постанови не додано жодних належних доказів, які б підтверджували те, що він пропустив процесуальний строк на звернення до адміністративного суду з поважних причин, зокрема не долучено медичних довідок, які б підтверджували, що він дійсно хворів та не мав змоги звернутись вчасно з даним позовом до суду.
Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у справах.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 605 грн 60 коп. (3028*0,2) та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату чи зазначити докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (при їх наявності).
Крім того, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем у своїй позовній заяві зазначено відповідачем Національну поліцію України ДОП ВП №1 Вишгородського РУП в Київській області, проте, не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд зауважує, що такий структурний підрозділ як ДОП ВП №1 Вишгородського РУП в Київській області у структурі Національної поліції України, розміщеній на офіційному веб-сайті за адресою: https://www.npu.gov.ua/pro-policiyu/struktura-nacionalnoyi-policiyi, відсутній.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам КАСУ.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 161, 169, ст.ст. 248, 294-295 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України ДОП ВП №1 Вишгородського РУП в Київській області, третя особа: лейтенант поліції ДОП ВП №1 Вишгородського РУП в Київській області, Єрко Сергій Русланович про скасування постанови серія ГВА № 134150 від 30.10.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п'ятиднів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Судовий збір сплатити на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Іванківська сел/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО)899998; Рахунок отримувача UA578999980313191206000010812, Код класифікації доходів бюджету:22030101, у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснити, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: inbox@iv.ko.court.gov.ua.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ