"21" листопада 2024 р. Справа № 363/5615/24
21 листопада 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
25.10.2024 року о 10 год. 50 хв. в с. Старі Петрівці по вул. Князя Святослава, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Nissan Navara, д/н НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє праве положення на проїжджій частині та скоїв зіткнення з автомобілем марки Toyota Camry, д/н НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку прямо. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 10.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. А відтак, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно п. 10.4 ПДР України - перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Зі змісту письмових пояснень водія ОСОБА_1 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він дійсно керував зазначеним в протоколі автомобілем та в населеному пункті с. Старі Петрівці, на перехресті до маркету АТБ, з крайньої лівої смуги повертав праворуч, оскільки в правій смузі стояв автобус. При повороті до маркету почув сигнал з крайньої правої смуги і натиснув на гальма, внаслідок чого відбулось зіткнення.
Так, вина ОСОБА_1 в порушенні ним п. 10.4 ПДР України підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №680530, що був складений у його присутності та підписаний останнім, схемою місця ДТП від 25.10.2024 року, поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , листом інспектора відділу превенції Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ст. лейтенанта поліції Т. Щіпкової, згідно якого ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, вину останнього вважаю доведеною.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин вчинення правопорушення, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 , у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.П. Дьоміна