"19" листопада 2024 р. Справа № 363/5995/24
19 листопада 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Шубочкіна Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
Позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із даною позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 29.08.2024 року № 775 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та поновити строк на звернення до суду із даною позовною заявою.
В обґрунтування поновлення пропущеного процесуального строку позивач вказує, що вказана постанова не була йому вручена, за місцем проживання не направлялась. Текст постанови став йому відомий 18.11.2024 року при отриманні від головного державного виконавця Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 76077406 про стягнення з нього штрафу на користь держави в сумі 50 000 гривень на підставі постанови № 775 від 29.08.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважає що термін для оскарження постанови пропущений з поважних причин.
Перевіривши зміст позовної заяви, додані до неї докази, а також доводи щодо пропущеного строку на звернення до суду із даною позовною заявою, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Частиною 6 цієї ж статті встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Також, згідно з ч.9 вказаної статті строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 21 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За нормами ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як вбачається з наданих позивачем документів, 29.08.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено оскаржувану постанову № 775.
Із вказаною позовною заявою до суду позивач ОСОБА_1 звернувся 18.11.2024 року, тобто, після спливу десяти днів з дня винесення оскаржуваної постанови.
Ознайомившись з доданими позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви документами, приходжу до висновку, що доводи позивача в підтвердження причин пропуску ним строку звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови про адміністративне правопорушення не є обґрунтованими, оскільки позивач не додає письмового підтвердження отримання ним від головного державного виконавця Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 76077406 про стягнення з нього штрафу на користь держави в сумі 50 000 гривень на підставі постанови № 775 від 29.08.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти Українивід 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти Українивід 28.03.2006, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку на оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Проаналізувавши встановлені обставини, приходжу до висновку, що причини, на які посилається позивач, не можуть бути прийняті судом до уваги у зв'язку з необґрунтованістю, а тому, десятиденний строк для подання позову ОСОБА_1 був пропущений та в поновленні цього строку слід відмовити, а позов повернути позивачу.
Керуючись ст.ст.120,121,123,169,286 КАС України,
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - повернути.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Т.В. Шубочкіна