Справа № 307/4990/24
Провадження № 1-кс/307/841/24
Закарпатської області
21 листопада 2024 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , на постанову слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 19 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024071160000366 від 28 квітня 2024 року,
адвокат ОСОБА_3 , в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , звернулася в суд з скаргою на постанову слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 19 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12022071160000366 від 28 квітня 2024 року.
Скаргу мотивує тим, що постановою слідчого СВ Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 19 жовтня 2024 року вирішено кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024071160000366 від 28 квітня 2024 року, закрити у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, на підставі п.2 ч. 1 ст.284 КПК України.
ОСОБА_4 знаходиться за межами України, в Україну приїжджає на короткий проміжок часу. Про хід розслідування по даній справі ОСОБА_4 не повідомлялась, а лише після неодноразових звернень в ІНФОРМАЦІЯ_1 , Департамент документообігу та контролю МВД України ГУНП в Закарпатській області, Тячівський РВП ГУНП в Закарпатській області та в/ч 2142, слідчим було визнано ОСОБА_4 потерпілою по справі та надано копію постанови від 29 квітня 2024 року про визнання її потерпілою.
Про існування постанови про закриття кримінального провадження від 19 жовтня 2024 року ОСОБА_4 стало відомо зі слів слідчого, в телефонному режимі. Копія постанови про закриття кримінального провадження від 19 жовтня 2024 року на ім'я ОСОБА_4 слідчим не направлялась, а тому вважає, що не пропустила строк звернення до суду для оскарження постанови про закриття кримінального провадження.
Вважає, що постанова слідчого СВ Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 19 жовтня 2024 року є незаконною та такою, що підлягає до скасування в зв'язку з неповнотою досудового розслідування, поверхневого дослідження обставин та доказів по справі, без дійсного наміру встановити об'єктивну істину, упередженим ставленням слідства та надання можливості винним особам ухилитись від кримінальної відповідальності, а також в зв'язку з істотним порушенням слідчим вимог КПК України.
Зазначає, що слідчий, викладаючи в тексті постанови обставини виявлення трупів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в руслі річки "Тиса" 27 квітня 2024 року вказав, що в ході розслідування наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України встановлено не було, так як згідно лікарського свідоцтва про смерть № 78 від 29 квітня 2024 року смерть ОСОБА_6 настала від механічної асфіксії внаслідок аспірації рідини з послідуючою аноксією мозку в результаті розвитку асфіктичної форми утоплення. Разом з тим, такі висновки слідчого є повнимабсурдом та свідченням того, що під час досудового слідства не була дана оцінка всім доказам по справі, не були усунені протиріччя, які мали суттєве значення по справі та можливості вирішення питання щодо можливого закриття кримінального провадження.
Вказує на те, що встановленими є наступні факти:
- ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не були знайомі та ніколи не пересікались;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був призваний 21 жовтня 2020 року на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 , службу проходив в Державній прикордонній службі України, у в/ч НОМЕР_1 , на посаді інспектора прикордонної служби І категорії - водія групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип В) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_5 " (тип Б) в/ч НОМЕР_1 ;
- ОСОБА_8 , маючи намір ухилитись від проходження військової служби під час мобілізації та в незаконний спосіб перетнути кордон України в Закарпатській області, 25 квітня 2024 року вирушив із свого постійного місця проживання - АДРЕСА_1 ;
- 27 квітня 2024 року, о 19 год. 40 хв., трупи обох чоловіків були виявлені в руслі річки " ОСОБА_9 ".
При прийнятті рішення про закриття даного кримінального провадження слідчий вказав, що при огляді тіла трупів візуальних ознак насильницької смерті не виявлено, а тому вважав, що в даному випадку має місце нещасний випадок.
Натомість, при огляді трупа ОСОБА_6 , згідно висновку судмедексперта Тячівського відділення СМЕ № 78 від 28 квітня 2024 року, серед іншого встановлено, що " ОСОБА_10 звичайної форми, симетрична. Наявна косо-висхідна борозна на шиї, що проходить під підборіддям, підіймається вгору та не замикається в ділянці потилиці".
Наявність вказаної борозни свідчить, що при житті до ОСОБА_6 застосовували силу, можливо шляхом удушення з подальшим утопленням.
Вказані обставини не знайшли оцінки слідчого в матеріалах справи, не з'ясовувалось питання, чи вказані тілесні ушкодження є прижиттєвими чи посмертними, судово-медична експертиза з цього приводу слідчим не призначалась та не проводилась.
Слідчим також не дана оцінка тому факту, що на тілі ОСОБА_8 виявлені численні тілесні ушкодження.
Як вбачається з тексту постанови про закриття кримінального провадження від 19 жовтня 2024 року, ОСОБА_6 перебував у відпустці.
Натомість, слідчим детально не з'ясовано місце знаходження ОСОБА_6 в період квітня-травня 2024 року під час так званої відпустки, не з'ясовано коло спілкування ОСОБА_6 з товаришами по службі та сторонніми особами у вказаний період, необхідність виходу на контрольний зв'язок з командиром прикордонного загону, як це вбачається з матеріалів справи, не досліджена та не оглянута документація щодо проходження служби ОСОБА_6 у в/ч НОМЕР_1 та отримання ним в цей період грошових виплат.
Вказані обставини є суттєвими, оскільки в цій же постанові як і в матеріалах справи містяться суттєві протиріччя, а саме:
- труп ОСОБА_6 виявлено 27 квітня 2024 року; особу ОСОБА_6 встановлено під час огляду;
- із показів матері ОСОБА_6 - ОСОБА_4 вбачається, як вказано в постанові, вона останній раз спілкувалась із сином 22 травня 2024 року;
- 28 травня 2024 року ОСОБА_6 розшукували співробітники в/ч НОМЕР_1 , телефонували батькам;
Зазначає, що відносно ОСОБА_8 слідчим взагалі не досліджувалось його коло знайомств, коло осіб, з якими ОСОБА_8 спілкувався у вказаний період та його місце знаходження в період з 25 квітня 2024 року по 27 квітня 2024 року (дати виїзду з дому та дати виявлення трупа), та обставини ймовірного знаходження раніше незнайомих чоловіків в один і той самий період і в одному місці.
Місцезнаходження як ОСОБА_6 так і ОСОБА_8 можливо встановити по геолокації за номерами їх мобільних телефонів, що не було зроблено слідчим.
Вказує на те, що із тексту постанови незрозуміло, в діях яких саме осіб відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Просить поновити строк на оскарження постанови слідчого СВ Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 19 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024071160000366 від 28 квітня 2024 року; постанову від 19 жовтня 2024 року скасувати, а справу направити до Тячівського РВ ГУНП в Закарпатській області для продовження досудового розслідування.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує.
Прокурор та слідчий в судове засіданні не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Вивчивши матеріали скарги, дослідивши матеріали провадження додані до скарги, приходжу до наступного висновку.
За змістом ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, параграф №1, ст.ст. 303 - 308.
Так, ч.1 ст.303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження є вичерпним.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК, з урахуванням відповідних положень глави 26 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, 19 жовтня 2024 року постановою слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 кримінальне провадження № 12024071160000366 від 28 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Із даної постанови відомо, що 27 квітня 2024 року, о 19 год. 40 хв., в руслі річки "Тиса", в м. Тячів Тячівського району Закарпатської області, було виявлено два тіла, без ознак життя, чоловічої статті, яких 28 квітня 2024 року, о 08 год. 40 хв., було витягнуто на берег із русла річки "Тиса", за координатами автомобільної дороги міжнародного значення сполучення "Мукачево-Рогатин-Львів" Н-09, на 94 кілометрі, в АДРЕСА_2 . В ході проведення огляду було встановлено особу померлого - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Крименець Тернопільської області, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , який працював на посаді інспектора групи моніторингу обстановки, звання: сержант відділення інспекторів прикордонної служби (ВІПС) Грушово, перебував у щорічній відпустці, особу іншого померлого встановлено не було. При огляді тіла трупів візуально ознак насильницької смерті не виявлено. При огляді тіла трупів жодних документів не виявлено. Трупи було направлено до патологоанатомічного відділення КНП Тячівської РЛ для проведення розтину. В ході проведення досудового розслідування було встановлено особу іншої невстановленої особи чоловічої статі, ким виявився ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований в АДРЕСА_3 та фактично проживаючий в АДРЕСА_4 . Згідно проведених допитів в якості свідків матері ОСОБА_11 та батька ОСОБА_7 , останні зазначили, що 25 квітня 2024 року їх син ОСОБА_12 повідомив, що має намір в незаконний спосіб перетнути кордон України в Закарпатській області, та цього ж дня вирушив до Закарпатської області. Після чого, 27 квітня 2024 року, біля 11 год. 00 хв., ОСОБА_8 зателефонував та повідомив що, направляється на місце, яке ближче до кордону. Після вказаної розмови на зв'язок більше не виходив та знаходився поза зоною досяжності мережі. Надалі, через знайомих, які працюють в правоохоронних органах, отримали фото невпізнаного тіла чоловічої статі, якого виявили 28 квітня 2024 року в руслі АДРЕСА_2 , де вони у вказаній особі впізнали свого сина ОСОБА_8 . Після чого, 09 травня 2024 року, приїхавши до м. Тячів Закарпатської області, в приміщенні моргу, впізнали свого сина за рисами обличчя, зачіскою, шрамом нижче поясу, внаслідок операції, срібним ланцюжком, який вони спільно придбали йому на день народження. Допитана в якості свідка матір ОСОБА_4 зазначила, що 27 квітня 2024 року до неї зателефонувала дівчина з прикордонної служби та спитала в неї про те, чи син ОСОБА_13 , який працював прикордонником у прикордонному загоні, випадково не знаходиться вдома, так як її син не вийшов на контрольний зв'язок з командиром, на що вона відповіла, що востаннє з ним розмовляла у понеділок (22 травня 2024 року) ввечері. Після чого, в суботу (28 травня 2024 року), близько 22 год. до неї зателефонували з прикордонної служби та знову спитали, чи не знає де її син, на що вона відповіла, що він з нею на зв'язок не виходив. Надалі, до неї знову зателефонували та повідомили про те, що виявили тіло її сина на березі річки "Тиса", вона спитала, чи не помиляється чоловік, який з нею розмовляв, можливо то не її син, на що він відповів, що він ОСОБА_6 добре знає, так як є його командиром. Надалі, прибувши до м. Тячів Закарпатської області, в приміщенні моргу, вона впізнала свого сина по рисах обличчя, так як воно нормально зберіглося, по зросту, по кольору волосся та по татуюваннях, які знаходяться на обидвох руках від кистей до ліктів. В матеріалах кримінального провадження наявне лікарське свідоцтво про смерть від 29 квітня 2024 року за № 79, згідно якого, причиною смерті ОСОБА_7 стала механічна асфіксія внаслідок утоплення у відкритій водоймі. Також, наявне лікарське свідоцтво про смерть від 29 квітня 2024 року за № 78, згідно якого, причиною смерті ОСОБА_6 також стала механічна асфіксія внаслідок утоплення у відкритій водоймі. В ході проведення досудового розслідування, наявність складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України встановлено не було, так як згідно лікарського свідоцтва про смерть № 79 від 29 квітня 2024 року смерть ОСОБА_7 настала через механічну асфіксію внаслідок утоплення, а смерть ОСОБА_6 , згідно висновку експерта № 78 від 28 травня 2024 року, настала від механічної асфіксії внаслідок аспірації рідини з послідуючою аноксією мозку, в результаті розвитку асфіктичної форми утоплення.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. У відповідності до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК.
У відповідності до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених КПК випадках - потерпілого.
Разом з тим, відповідно до положень ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим, в порушення вимог ч.2 ст.9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не було надано аналізу тих обставин, на які посилається скаржник, не проведено всього обсягу слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, слідчим:
-детально не з'ясовано місце знаходження ОСОБА_6 , в період квітня-травня 2024 року, під час відпустки;
-не з'ясовано коло спілкування ОСОБА_6 з товаришами по службі та сторонніми особами у вказаний період;
-не з'ясовано необхідність виходу ОСОБА_6 на контрольний зв'язок з командиром прикордонного загону;
-не досліджено та не оглянуто документацію щодо проходження служби ОСОБА_6 у в/ч НОМЕР_1 та отримання ним в цей період грошових виплат;
-не усунуто розбіжності в частині того, що труп ОСОБА_6 виявлено 27 квітня 2024 року, а із показів матері ОСОБА_4 , вона останній раз спілкувалась із сином 22 травня 2024 року;
-не з'ясовано, чи тілесне ушкодження в ОСОБА_6 у вигляді косо-висхідної борозни на шиї, що проходить під підборіддям, підіймається вгору та не замикається в ділянці потилиці, є прижиттєвим чи посмертним, та механізм виникнення даного тілесного ушкодження;
-не встановлено коло знайомств ОСОБА_8 , коло осіб, з якими він спілкувався та його місце знаходження в період з 25 квітня 2024 року по 27 квітня 2024 року (дати виїзду з дому та дати виявлення трупа);
-не встановлено обставини ймовірного знаходження раніше незнайомих чоловіків ( ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ) в один і той самий період і в одному місці;
-не встановлено місцезнаходження ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вищезазначений період по геолокації за номерами їх мобільних телефонів,
а тому прийняте рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, є передчасним.
Прокурором жодних доказів, які б спростовували доводи скарги та підтверджували обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження, до суду не надано.
Тому, суд бере до уваги твердження представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 про те, що досудове розслідування було проведено не в повному обсязі і вважає необхідним постанову про закриття кримінального провадження скасувати.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням викладеного приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , на постанову слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 19 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12022071160000366 від 28 квітня 2024 року, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
В частині вимоги про направлення справи до Тячівського РВ ГУНП в Закарпатській області для продовження досудового розслідування слід відмовити, оскільки скасування постанови про закриття кримінального провадження є підставою для продовження досудового розслідування, і чинним КПК України не передбачено повноваження слідчого судді, після скасування постанови про закриття кримінального провадження, направляти справу для продовження досудового розслідування до конкретного органу.
На думку слідчого судді, скаржником не пропущено десятиденний строк для звернення з даного скаргою до слідчого судді, оскільки слідчим не подано доказів, що він надсилав оскаржувану постанову потерпілій ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309, 369 КПК України слідчий суддя,
Скаргу - задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 19 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024071160000366 від 28 квітня 2024 року - скасувати.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1