Справа №: 148/2373/24
Провадження № 3/148/1122/24
18 листопада 2024 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, розведеного, непрацюючого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст.173-2 ч. 1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01.10.2024 серії ВАД № 032080 встановлено, що 18.09.2024 близько 12:33 години, ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання, в мережі Інтернет ображав нецензурною лайкою та погрожував своїй колишній дружині ОСОБА_2 , тим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що він розведений, від шлюбу мають спільну дитину, яка проживає з матір'ю. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не дозволяє йому спілкуватись з дитиною, у зв'язку з чим він був змушений звернутись до виконавчого комітету Тульчинської міської ради та 21.02.2024 рішенням виконкому було визначено дні систематичних побачень щонеділі (неділя та четвер). Однак ОСОБА_2 постійно перешкоджає у його побаченнях із донькою. В середу 18.09.2024 перед черговим днем побачення він написав колишній дружині про його бажання на наступний день забрати дитину, але йому знов відмовили та він дійсно написав їй та пообіцяв судову тяганину.
У судовому засіданні захисниця особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Стоян А.С. просила долучити до матеріалів справи про адміністративне правопорушення копію рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є ОСОБА_1 ; копію рішення виконавчого комітету Тульчинської міської ради про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною її батька та просила провадження в справі закрити оскільки в діях ОСОБА_3 був відсутній склад адміністративного правопорушення.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. На адресу суду від останньої 06.11.2024 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності за наявними документами, що містяться у матеріалах справи, оскільки з'явитись у судове засідання не може за станом здоров'я (перебуває на 8 місяці вагітності), на підтвердження чого надала фотокопії календаря вагітності та обхідного листа вагітної.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності притягується особа за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Тобто відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пунктом 15 розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої наказом МВСУ від 06.11.2015 № 1376 передбачено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Виходячи з граматичного тлумачення зазначених вище норм КУпАП та Інструкції, вбачається, що орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно, в чому саме полягало психологічне насильство, а також вказати яка шкода заподіяна або могла бути заподіяна фізичному чи психологічному здоров'ю, що прямо витікає з диспозиції статті ст. 173-2 КУпАП (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) та долучити докази і це є обов'язковим.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, умисел.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Водночас, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, за які встановлена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Хоч у поясненнях від 18.09.2024 наданих ОСОБА_2 зазначається про додання до пояснення скріншотів, однак такі до матеріалів справи не долучені, а в інший спосіб їх дослідити відсутня можливість.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
У справі «Малофєєва проти Росії» ЄСПЛ серед іншого зазначено, що суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Викладене свідчить про те, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч.1 та ч.2 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначене, не вбачаю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріалами справи не доведено вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто відсутні докази того, що ОСОБА_1 у спілкуванні з колишньою дружиною, через мережу Інтернет, застосовує нецензурну лайку та погрози.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 38, 173-2 ч.2, 221, 245, 247 п.1, 251-252, 256, 268, 284, 287 КУпАП КУпАП, суддя,
Провадження у справі № 148/2373/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КпАП України закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя О.О. Дамчук