Справа № 645/2040/24
Провадження № 1-кп/645/331/24
іменем України
20 листопада 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - ОСОБА_3 , прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони - ОСОБА_4 прокурора Немишлянської окреужної пркоуратури м.Харкова - ОСОБА_5 , , захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000791 від 11 липня 2023 року, про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харкова, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 306 КК України
встановив:
До Фрунзенського районного суду м.Харкова від прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000791 від 11 липня 2023 рокуза обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 306, ч.1 ст 309 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307 КК України
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 22.12.2023 відносно ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 днів - до 18 лютого 2024 року з визначенням суми застави у розмірі 140 (сто сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 375760 (триста сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 15.02.2024 року, яка була залишена без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 19 березня 2024 року, продовжений строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 21 березня 2024 року з визначенням суми застави у розмірі 140 (сто сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 375760 (триста сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 14.03.2024 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_14 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000791 від 11 липня 2023 року, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 . Продовжено відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 днів - до 12 травня 2024 року. Визначено суму застави у раніше визначеному розмірі 140 (сто сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 375760 (триста сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень.
Ухвалами суду продовжено відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» - до 22 листопада 2024 року включно.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та зазначала про існування ризиків, які були враховані слідчим суддею при обранні і продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Учасники проти продовження строку тримання під вартою не заперечували.
Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.
На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченою зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1, п.2, п.3, п. 4, п. 5 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експерта у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На теперішній час вищевказані ризики мають місце.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, суд вважає, що у цьому судовому провадженні є наявним суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 Кримінально-процесуального кодексу України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинувачених більш м'якого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Під час вирішення клопотання судом вивчена можливість застосування обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1,п.2, п.3, п. 4, п. 5 ч.1 ст.177 КПК України та оцінюючи характер та обставини справи, в тому числі, і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання винуватим у вчиненніінкримінованих кримінальних правопорушень, суд на сьогодні не вважає можливим застосувати інші запобіжні заходи.
Даних про стан здоров'я, що унеможливлюють прибування обвинуваченої в умовах ізоляції від суспільства суду не надано.
Строк тримання під вартою обвинуваченій, встановлений ухвалою слідчого судді закінчується 22 листопада 2024 року, однак, судове провадження по даному кримінальному провадженню потребує часу для розгляду, тому строк тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити, перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, на 60 днів, з визначенням розміру застави у раніше встановленому розмірі 140 (сто сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 201, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000791 від 11 липня 2023 року, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинувачуваноїу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 306 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 16 січня 2025 року включно.
Визначити суму застави у раніше визначеному розмірі 140 (сто сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 375760 (триста сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674).
Застава може бути внесена обвинуваченою або заставодавцем до сплину терміну тримання під вартою обвинуваченої.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою - до 16 січня 2025 року включно.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її проголошення а ОСОБА_6 - в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2024 року
Головуючий суддя: