Справа № 645/1334/23
Провадження № 1-кп/645/184/24
іменем України
20 листопада 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові матеріали справи за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12023221190000084 від 21.01.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Власівка, Кигичівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
-29.10.2015 року вироком Московського районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки:
-16.03.2016 року вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі;
-09.06.2017 року вироком Київського районного суду м. Харкова (вирок змінено ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22.08.2017 р.) за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч.ч. 1, 4 ст. 70, ст.. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 13.04.2018 р. за відбуттям покарання.
-14.09.2021 року вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, строк зарахов. з 04.10.2018 року, 04.11.2022 року звільнений за відбуттям покарання.
-30.03.2023 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч.4 ст.185 КК Українидо 5 років позбавлення волі.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 357 КК України.
встановив:
До Фрунзенського районного суду м.Харкова з Харківського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023221190000084 від 21.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 357 КК України.
Судом встановлено, щоОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 14.50 годині, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено., у період дії воєнного стану, який введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та продовжено на всій території України Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року , № 573 від 12 серпня 2022 року та №757/2022 від 07 листопада 2022 року ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до палати №28 КНП «Міський пренатальний центр» ХМР розташованого за адресою: м. Харків, Салтівське Шосе 264, в якій зберігались особисті речі осіб, що перебували на лікуванні. Перебуваючи у палаті № КНП «Міський пренатальний центр» ХМР розташованого за адресою: м. Харків, Салтівське Шосе 264, ОСОБА_5 , побачив на ліжку, мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 9А 2/32 GB», вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 20.02.2023 - 2150,00 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання доходу за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння у вигляді заподіяння майнової шкоди і свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, маючи на меті незаконне збагачення, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає ОСОБА_5 забрав вищезазначений телефон, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2150,00 гривень.
Таким чином, дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Окрім того, 10.02.2023 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , підійшов до раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_8 та повідомив, що йому терміново потрібно зателефонувати оскільки він залишив свій мобільний телефон вдома. Надалі ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи невідворотнє настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, під приводом тимчасового користування попросив мобільний телефон у ОСОБА_8 , не маючи наміру його повертати, та завіривши останнього у тому, що поверне його після здійснення телефонного дзвінку. Так, ОСОБА_8 на вказане прохання ОСОБА_5 погодився, та добровільно надав останньому у тимчасове користування мобільний телефон ТМ «Samsung» моделі «Galaxy S3 GT-I19200» 1/16GB, не здогадуючись про його злочинні наміри. Після цього, ОСОБА_5 відійшов трохи в бік від потерпілого імітуючи дзвінок із привласненим мобільним телефоном ТМ «Samsung» моделі «Galaxy S3 GT-I19200» 1/16GB, вартість якого згідно висновку судової-товарознавчої експертизи від 02.03.2023 становить 725 грн., та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись вищезазначеним мобільний телефоном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду, на вищевказану суму.
Також, 11.02.2023, приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , підійшов до раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_9 та повідомив, що йому терміново потрібно зателефонувати оскільки він потребує медичної допомоги. Надалі ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_9 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи невідворотнє настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, під приводом тимчасового користування попросив мобільний телефон у ОСОБА_9 , не маючи наміру його повертати, та завіривши останнього у тому, що поверне його після здійснення телефонного дзвінку. Так, ОСОБА_9 на вказане прохання ОСОБА_5 погодився, та добровільно надав останньому у тимчасове користування мобільний телефон ТМ «Apple Iphone» 6 16GB, не здогадуючись про його злочинні наміри. Після цього, ОСОБА_5 відійшов трохи в бік від потерпілого імітуючи дзвінок із привласненим мобільним телефоном ТМ «Apple Iphone» 6 16 GB, вартість якого згідно висновку судової-товарознавчої експертизи від 06.03.2023 становить 1167 грн., та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись вищезазначеним мобільний телефоном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду, на вищевказану суму.
Окрім того, 13.02.2023, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , підійшов до раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_10 та повідомив, що йому терміново потрібно зателефонувати оскільки він потребує медичної допомоги. Надалі ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи невідворотнє настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, під приводом тимчасового користування попросив мобільний телефон у ОСОБА_10 , не маючи наміру його повертати, та завіривши останнього у тому, що поверне його після здійснення телефонного дзвінку. Так, ОСОБА_10 на вказане прохання ОСОБА_5 погодився, та добровільно надав останньому у тимчасове користування мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9a 2/32 GB», не здогадуючись про його злочинні наміри. Після цього, ОСОБА_5 відійшов трохи в бік від потерпілого імітуючи дзвінок із привласненим мобільним телефоном «Xiaomi Redmi 9a 2/32 GB», вартість якого згідно висновку судової-товарознавчої експертизи від 14.03.2023 становить 1901 грн., та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись вищезазначеним мобільний телефоном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду, на вищевказану суму.
Також, 14.02.2023, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 , підійшов до раніше не знайомої йому потерпілої ОСОБА_11 та повідомив, що йому терміново потрібно зателефонувати оскільки він потребує медичної допомоги. Надалі ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_11 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи невідворотнє настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, під приводом тимчасового користування попросив мобільний телефон у ОСОБА_11 , не маючи наміру його повертати, та завіривши останню у тому, що поверне його після здійснення телефонного дзвінку. Так, ОСОБА_11 на вказане прохання ОСОБА_5 погодилася, та добровільно надала останньому у тимчасове користування мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» моделі «Redmi 5А 2/16 GB», не здогадуючись про його злочинні наміри. Після цього, ОСОБА_5 відійшов трохи в бік від потерпілого імітуючи дзвінок із привласненим мобільним телефоном торгової марки «Xiaomi» моделі «Redmi 5А 2/16 GB», вартість якого згідно висновку судової-товарознавчої експертизи від 02.03.2023 становить 1427 грн., та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись вищезазначеним мобільний телефоном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду, на вищевказану суму
Дії ОСОБА_5 за зазначеними епізодами, кваліфікуються за ч.2 ст.190 КК України, як таємне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявила клопотання про часткове звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а саме кримінальне провадження №645/1334/23 (1-кп/184/24), що зареєстроване в ЄРДР за №120023221190000084 від 21.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, в частині чотирьох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України - закрити на підставі п.4 -1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із частковою втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
ПрокурорНемишлянської окружної прокуратури м.Харкова - ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_5 в режимі відеоконференції клопотання захисника про закриття кримінального провадження в частині скоєних чотирьох епізодів за ч. 2 ст. 190, ч. 4, які мали місце 10.02.2023 року, 11.02.2023 року, 13.02.2023 року, 14.02.2023 року, за ч.4 ст. 185 КК України, яке мало місце 30.01.2023 року, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність даних діянь підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Судом роз'яснено обвинуваченому, що вказана підстава для часткового закриття кримінального провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку.
Обвинувачений зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд в частині інкримінованого йому обвинувачення за зазначеному епізодами, тому просив закрити провадження саме в цій частині.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч. 1 ст. 5 КК України. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, що набув чинності 09.08.2024, змінено максимальний розмір дрібного викрадення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, з набранням чинності вказаним Законом змінено диференціюючий критерій розмежування адміністративного проступку та кримінального правопорушення: викрадення майна крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати на суму до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на даний час утворює склад адміністративного, а не кримінального правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що неоподатковуваний мінімум щодо адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно з під. 169.1.1, п.169.1 ст. 169 ПК України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн ( 2684 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 х на 50 %) . Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х2=2684 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2024 - встановлений в розмірі 3028 грн.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.08.2024 у справі №567/507/23 (провадження №51-7110 км 23), ч.2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону України №3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 цього кодексу настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 НМДГ. Отже, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 НМДГ (3028 грн. в 2024 році),
Таким чином, розмір вартості майна за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначених ст. 51 в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 , що становило 302 грн. 80 коп. збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 3 028 грн., тобто кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 3 028 грн.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Кримінальне провадження за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.190 КК України, ч. 4 ст. 185 КК України (по епізоду таємного викрадення майна ОСОБА_6 , який мав місце 30.01.2023 року) надійшло до суду 07 квітня 2023 року, на момент розгляду цього кримінального провадження судом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, оскільки Законом України № 3886-ХІ від 18.07.2024 внесено зміни до ст.51КУпАП та збільшено розмір вартості майна, який впливає на розмежування адміністративного правопорушення та кримінального правопорушення та кваліфікацію дій особи.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положення п. 4-1 ч.1 ст.284КПК України передбачають, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
В судовому засіданні захисник завила клопотання про часткове закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, прокурор проти задоволення клопотання не заперечував, обвинувачений клопотання підтримав, тим самим надав згоду на його закриття.
Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України по епізоду таємного викрадення майна ОСОБА_6 , який мав місце 30.01.2023 року, підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Судові витрати на залучення експертів віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100КПК України.
Керуючись ст. ст. 284, 479-2 КПК України, ст.ст. 3, 4, 5 КК України,
Клопотання захисника обвинуваченого про часткове звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12023221190000084 від 21.01.2023 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України по епізоду таємного викрадення майна ОСОБА_6 , який мав місце 30.01.2023 року, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати понесені на залучення експертів: судово-товарознавчої експертизи від 20.02.2023року у розмірі 566 грн. 34 коп., двох судово-товарознавчих експертиз від 02.03.2023 року у розмірі 566 грн. 34 коп. кожна, судової-товарознавчої експертизи від 06.03.2023 року у розмірі 755 грн. 12 коп., судової-товарознавчої експертизи від 14.03.2023 року у розмірі 755 грн. 12 коп віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- Мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 9А 2/32 GB», який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_10 , після набрання ухвалою законної сили - вважати йому повернутим.
-Мобільний телефон марки ТМ «Apple Iphone» 6 16 GB, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_12 після набрання ухвалою законної сили - вважати йому повернутим.
-Мобільний телефон «Samsung» моделі «Galaxy S3 GT-I19200» 1/16GB, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 , після набрання ухвалою законної сили - вважати йому повернутим.
-Мобільний телефон «Xiaomi» моделі «Redmi 5А 2/16 GB», який знаходиться на відповідальному зберіганні в камері речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області після набрання ухвалою законної сили - повернути законному влснику.
Продовжити розгляд кримінального провадження № 12023221190000084 від 21.01.2023 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині обвинувачення ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України (по епізодам таємного викрадення майна ОСОБА_13 20 січня 2023 року, таємного викрадення майна ОСОБА_14 31 січня 2023 року, таємного викрадення майна ОСОБА_15 01 лютого 2023 року), а також в частині обвинувачення ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом семи діб з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2024 року.
Суддя