Справа № 639/6983/24
Провадження № 2/639/2039/24
21 листопада 2024 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Борисенка О.О.,
секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/6983/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
23.10.2024 до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 686142140 від 01.02.2022 у розмірі 17274,67 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» 22.10.2024 та підписані представником позивача адвокатом Тараненком Артемом Ігоровичем, який діє на підставі довіреності (а.с.78).
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 01.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Кредитний договір № 686142140 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора № MNV24TY8, який 01.02.2022 відповідач ввела у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одночасно з підписанням договору Товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту. Відразу після вчинених дій відповідача ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало 01.02.2022 грошові кошти в сумі 13900,00 гривень на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що в свою чергу є доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, строк дії якого закінчується 28.11.2019.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2021.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.
Позивач зазначив, що договір № 28/1118-01 від 28.11.2018 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу з 28.11.2018 по 31.12.2024.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 16120,97 грн.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку договору (п.4.1). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 17274,67 грн.
30.09.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 3009/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачу Реєстру боржників згідно з Додатком № 2. Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 17274,67 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 13900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику (п.1.1.). Кредитна лінія надається строком на 24 дні від дати отримання кредиту, а саме по 25.02.2022 (п.1.7). За користування кредитом здійснюється нарахування процентів, розмір яких становить 233,60% річних, що становить 0,64% в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка) (п.1.9.1) та 586,96% річних, що становить 1,61% в день від суми кредиту за час користування ним (індивідуальна процентна ставка) (п.1.9.2); та 766,50% річних, що становить 2,10% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (базова процентна ставка) (п.1.9.3).
Станом на момент подання позовної заяви загальна сума заборгованості за кредитним договором № 686142140 від 01.02.2022 становить 17274,67 грн, яка складається з: 13900,00 грн - заборгованість по кредиту, 3374,67 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується випискою з особового рахунку на період 30.09.2024 - 04.10.2024.
24.10.2024 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.85).
Представник позивача адвокат Тараненко А.І., який діє на підставі довіреності, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутністю представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у судове засідання не з'явилася, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не подавала.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
21.11.2024 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.
Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 01.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису укладено договір кредитної лінії № 686142140, відповідно до умов якого Кредитодавець - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 13900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила). Кредитна лінія надається строком на 24 дні від дати отримання позичальником (дисконтний період), а саме до 25.02.2022. Сторони погодили, що строк дисконтного періоду та, відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінету чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. За користування кредитом здійснюється нарахування процентів, розмір яких становить 233,60% річних, що становить 0,64% в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка) (п.1.9.1) та 586,96% річних, що становить 1,61% в день від суми кредиту за час користування ним (індивідуальна процентна ставка) (п.1.9.2); та 766,50% річних, що становить 2,10% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (а.с.13-16).
Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора № MNV24TY8, який 01.02.2022 о 23:27:21 год відповідач ввела у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи.
До матеріалів позовної заяви долучена Заявка на отримання грошових коштів в кредит від 01.02.2022, яка містить інформацію про анкетні та персональні дані позичальника ОСОБА_1 , та номер картки - НОМЕР_1 (а.с.23).
Відповідно до платіжного доручення від 01.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 13900,00 грн на картку 5168-74ХХ-ХХХХ0522, призначення платежу: згідно договору № 686142140 від 01.02.2022, отримувач ОСОБА_1 , що також підтверджується електронним повідомленням АТ «Таскомбанк» від 08.08.2024 (а.с.34,35).
Паспорт споживчого кредиту продукту "Смарт" до Договору № 686142140 від 01.02.2022 містить інформацію про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. Інформація зберігає чинність та є актуальною до 04.02.2022 (а.с.12-13).
Також матеріали справи містять Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.17-22).
Проте, вказані паспорт та Правила не містять підпису відповідача, тобто не містять ані алфавітно-цифрової послідовності, передбаченої законом для одноразового ідентифікатора, ані електронного цифрового підпису, ані аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) відповідача.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01. Пунктом 2.1 договору факторингу передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2). (а.с.37-40).
Відповідно до укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» додаткових угод до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року: № 19 від 28 листопада 2019 року; № 26 від 31.12.2020 року; № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, строк дії договору факторингу продовжувався, останній раз до 31.12.2024. За додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 сторони визначили, що «право вимоги» - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (а.с.43-51).
На підтвердження переходу права вимоги позивач надав бланки додатків до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, а саме: форми реєстру прав вимоги; форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акта повернення прав вимоги, у яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників (а.с.41-42).
05.05.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за яким передані (відступлені) права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 686142140 від 01.02.2022 на загальну суму заборгованості 16120,97 грн, де 13900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2220,97 грн - заборгованість по відсоткам. Сума фінансування - 528,20 грн (а.с.52-53).
Відповідно до довідки від 02.10.2024, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджує, що 05.05.2022 здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 686142140 від 01.02.2022, укладеного з ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», згідно з укладеним договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.80).
Відповідно до складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості за період з 01.02.2022 по 05.05.2022, за кредитним договором № 686142140 від 01.02.2022 у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 16120,97 грн, де 13900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2220,97 грн - заборгованість за відсотками (а.с.69).
30.10.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) уклали Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до п.8.2 якого строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору, та закінчується 31.12.2024, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором. Предметом цього Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку (п.4.1. ) (а.с.54-56).
На підтвердження переходу права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» позивач надав бланки додатків до договору факторингу № 30/1023-01, а саме: форми реєстру прав вимоги; форму акта повернення прав вимоги, у яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників (а.с.57).
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» складено та підписано Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, за яким передані (відступлені) права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 686142140 від 01.02.2022 на загальну суму заборгованості 17274,67 грн, де 13900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3374,67 грн - заборгованість по відсоткам. Сума фінансування - 305,80 грн (а.с.59-60).
Відповідно до складеного ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку заборгованості за період з 05.05.2022 по 30.10.2023, за кредитним договором № 686142140 від 01.02.2022 у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 17274,67 грн, з яких: 13900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3374,67 грн - заборгованість по відсоткам. (а.с.70).
30.09.2024 ТОВ «Юніт Капітал» (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Клієнт) уклали Договір факторингу № 3009/24, відповідно до п. 1.1 якого Фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту). Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід'ємною частиною Договору Відповідно до п.1.2. цього договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. За змістом п.3.1, 3.2, 3.3. договору загальна сума Прав Вимоги, що відступаються за цим Договором, Ціна Продажу та Одинична Ціна визначаються в день передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, який складається та підписується в день укладання даного Договору. Загальна сума Прав Вимоги, що відступаються за Договором, становить 55947679,30 грн. Ціна продажу за Договором становить 233153,94 грн, без ПДВ. (а.с.61-64).
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024, який складено та підписано ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників в кількості 1664 (а.с.68).
30.09.2024 між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» складено та підписано Реєстр боржників до договору факторингу № 3009/24 від 30.09.2024, за яким передані (відступлені) права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 686142140 від 01.02.2022 на загальну суму заборгованості 17274,67 грн, де 13900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3374,67 грн - заборгованість по відсоткам. Сума фінансування - 152,90 грн (а.с.66-67).
Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором № 686142140 від 01.02.2022 позичальника ОСОБА_1 за період 30.09.2024 - 04.10.2024, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 17274,67 грн, де 13900,00 грн - прострочене тіло, 3374,67 грн - прострочені відсотки (а.с.71).
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Отже, суд встановив, що договір кредитної лінії № 686142140 від 01.02.2022 укладений у формі електронного документу з електронними підписами сторін між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позичальником ОСОБА_1 , є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять повідомлення відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення останньому такого повідомлення за договорами факторингу.
За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦПК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Тобто із системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Наведені норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим, положення ч. 1 ст.203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12).
Позивачем на підтвердження оплати сум фінансування за договорами факторингу не надано жодних доказів.
Так, розділом 3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 визначено «Фінансування та порядок розрахунків». Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений в пункті 13 цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Розділом 3 Договору факторингу № 30/1023-01 визначено «Фінансування та порядок розрахунків». Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений в пункті 12 цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Розділом 3 Договору факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 визначено «Порядок розрахунків». Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим договором, ціна продажу та одинична ціна визначаються в день передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, який складається та підписується в день укладення даного договору. Згідно з п.3.3. ціна продажу за договором становить 233153,94 грн, без ПДВ. Відповідно до пунктів 3.4, 3.5 договору, фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п.3.3. цього договору не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання Акта прийому-передачі Реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта. За сплачені фактором грошові кошти у вигляді ціни продажу клієнт сплачує фактору плату в розмірі 100, 00 грн без ПДВ шляхом перерахування протягом трьох робочих днів з моменту проведення фактором оплати, передбаченої п.3.3. даного договору. У пункті 3.6 визначено, що моментом виконання фактором грошового зобов'язання сторони визначають момент надходження ціни продажу за цим договором на рахунок клієнта, зазначений в п.3.4. даного договору.
У справі, що розглядається, позивачем зазначено, що право вимоги до відповідача переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».
Водночас, на момент укладення Договору факторингу від 28 листопада 2018 року, а так саме на час укладення додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою сторони визначили, що «право вимоги» - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, боргові зобов'язання ОСОБА_1 за договором №686142140 від 01.02.2022 ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором.
Оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
Отже, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення Договору факторингу 28 листопада 2018 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача ОСОБА_1 , які виникли після укладення цього договору.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності. Тобто, на момент відступлення права вимоги, необхідною умовою є існування можливості заявити в майбутньому таку вимогу (існування кредитного договору тощо).
ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за договором №686142140 від 01.02.2022, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати на відповідача не покладаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №686142140 від 01.02.2022 у розмірі 17274 грн 67 коп. - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 21.11.2024.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО