справа № 619/5767/24
провадження № 2/619/1453/24
Заочне рішення
іменем України
19 листопада 2024 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/5767/24,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
вимоги позивача: про стягнення суми,
представник позивача: ОСОБА_3 .
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 , у інтересах якої діє представник - адвокат Ястребова Є.Б., 30.07.2024 в системі «Електронний суд», звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 280794,75 грн, з яких 233901,43 грн - збитки від інфляції, 46893,32 грн - 3% річних від простроченої суми. У обґрунтування позову зазначено, що 15 березня 2018 року заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області, залишеним без змін постановою від 28 листопада 2018 року Харківського апеляційного суду, у справі №619/3759/17 стягнуто з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію у розмірі 591570,00 грн. Рішенням від 01 жовтня 2019 року Дергачівського районного суду Харківської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення від 15 березня 2018 року Дергачівського районного суду Харківської області задоволено частково. Заочне рішення від 15 березня 2018 року Дергачівського районного суду Харківської області змінено. Позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 668200,00 грн, яке змінено постановою Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію у розмірі 591570,00 грн. На день звернення із даним позовом ОСОБА_2 не виконав свого зобов'язання щодо сплати грошової компенсації у розмірі 591 570 грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 справу № 619/5767/24 розподілено судді Жорняку О.М.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 02.08.2024 задоволено заяву судді Жорняка О.М. про самовідвід в цивільній справі № 619/5767/24 та передано для визначення головуючого по справі автоматизованою системою документообігу Дергачівського районного суду Харківської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 справу № 619/5767/24 розподілено судді Нечипоренко І.М.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 08.08.2024 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 15.08.2024 отримано відповідь.
Відповідно до ухвали суду від 19.08.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.10.2024.
Ухвалою суду від 15.10.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 19.11.2024.
Представник позивачки у судове засідання не з'явилася, надіславши суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, однак судова повістка повернута до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Відповідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
15.03.2018 заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області по справі № 619/3759/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 591570,00 грн (а.с. 8-11).
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01.10.2019 по справі № 619/3759/17 за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення від 15 березня 2018 року Дергачівського районного суду Харківської області, зміненого постановою Харківського апеляційного суду рішення від 01 жовтня 2019 року від 22 вересня 2020 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 591570,00 грн (а.с. 22-31).
Станом на час звернення з позовом до суду, зазначене рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 591570,00 грн не виконано, на примусовому виконанні Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №58286368, про що свідчать відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов'язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Саме такого правового висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).
Приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Аналогічні висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), а також Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 757/21050/16-ц (провадження № 61-17790св18), від 8 квітня 2020 року у справі № 339/400/16-ц (провадження № 61-14114св19), від 6 липня 2020 року у справі № 522/16531/17 (провадження № 61-16035св19) та від 12 серпня 2020 року у справі № 757/28275/17-ц (провадження № 61-42409св18).
Суд погоджується із наведеним у позовній заяві розрахунком 3% річних від простроченої суми в розмірі 46893,32 грн та розрахунком інфляційного нарахування за період з 01.12.2021 по 30.06.2024 у сумі 233901,43 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Представництво інтересів позивача у даному провадженні здійснювала адвокат Ястребова Євгенія Богданівна на підставі Договору № 27 про надання правничої допомоги від 25.07.2024, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язана сплатити гонорар АО «Ястребова і партнери» у розмірі 20000,00 грн за необхідну правничу допомогу, а саме складання та направлення до Дергачівського районного суду Харківської області позовної заяви про стягнення з ОСОБА_2 інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання та бути представником у судових засіданнях з розгляду цієї позовної заяви (а.с. 6).
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви доданий попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, у якому зазначено, що професійна правнича допомога становить 20000 грн при підписанні договору № 27 від 25 липня 2024 року про надання правничої допомоги (а.с. 32).
Суд дійшов висновку, що обсяг та розмір наданих адвокатом позивача послуг та виконаних робіт, який зазначений у договорі у повній мірі узгоджується з матеріалами справи, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2246,40 грн, які підлягають стягненню на її користь з відповідача.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 233901,43 грн - збитки від інфляції, 46893,32 грн - 3% річних від простроченої суми, а всього 280794,75 грн (двісті вісімдесят тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 75 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2246,40 грн (дві тисячі двісті сорок шість гривень 40 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок), а всього 22246,40 грн (двадцять дві тисячі двісті сорок шість гривень 40 копійок).
Надіслати представнику позивача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачу надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І. М. Нечипоренко