Справа №: 398/3902/24
провадження №: 2/398/2488/24
Іменем України
"07" листопада 2024 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючої судді Голосеніної Т.В.
за участю секретаря судових засідань Шаповал І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання та визнання прав та обов'язків забудовника житлового будинку,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , та визнання прав та обов'язків забудовника житлового будинку АДРЕСА_2 .
Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, зокрема і на права та обов'язки забудовника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який був збудований, але не був введений в експлуатацію. На момент відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 проживали та фактично прийняли спадщину його дружина та мати позивача ОСОБА_5 та син спадкодавця та брат позивача ОСОБА_3 , які порівну, по 1/2 частині кожний успадкували майно і права та обов'язки після смерті ОСОБА_4 . Але за життя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не оформили свої спадкові права.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_5 . На час смерті з нею разом проживав та був зареєстрований її син та брат позивача ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після смерті матері, але не оформив своїх спадкових прав.
У зв'язку з нестійким станом здоров'я, скрутним матеріальним становищем та неможливістю у повній мірі сплачувати комунальні послуги на пропозицію позивача ОСОБА_3 переїхав проживати у її будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де позивач здійснювала за ним догляд.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. З листопада 2013 року і до дня смерті він проживав разом з сестрою та позивачем по справі ОСОБА_1 .
Заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач не подавала, оскільки вважала, що спільне проживання є достатнім для оформлення спадкових прав.
У 2024 році позивач звернулась до нотаріуса для оформлення спадкових прав, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки право власності на житловий будинок, частка якого спадкується, за померлим ОСОБА_4 не було зареєстроване у встановленому законом порядку, акт прийняття до експлуатації житлового будинку відсутній.
Згідно рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 23.09.1955 року № 531 ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка під індивідуальне будівництво по АДРЕСА_3 . Будинок за даною адресою був побудований ОСОБА_4 , але за життя він не встиг оформити право власності на нього, тому позивач просить визнати за нею права та обов'язки забудовника у порядку спадкування за законом, а також встановити факт проживання разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.
Ухвалою від 05.08.2024 року позовну заяву залишено без руху.
19.08.2024 року ухвалою відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.09.2024 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду.
До початку розгляду по справі представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить встановити факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем ОСОБА_3 , якиц помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подав.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Згідно ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.12.1998 року.
Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.12.1966 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 15.11.1985 року.
Після його смерті відкрилася спадщина на права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Згідно договору від 09.02.1956 року, посвідченого 14.03.1956 року нотаріусом Олександрійської нотконтори, ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 23.09.1955 року № 531 надано у безстрокове користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п'яти включно.
Відповідно до архівної довідки КП «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 24.04.2024 року № 343 право забудовника житлового будинку по АДРЕСА_2 належало ОСОБА_4 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, посвідченого 14.03.1956 року нотаріусом Олександрійської нотконтори за р№ 3-1779.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 03.07.2024 року право власності на будинок АДРЕСА_2 не зареєстровано.
На момент смерті ОСОБА_4 разом з ним постійно проживали та були зареєстровані дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою квартального комітету № 40 від 12.03.2024 року № 1092.
Наявність подружніх відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 16.12.1948 року, а наявність родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 29.03.1992 року, яке видане повторно.
Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та її сестрою ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.12.1966 року, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 15.11.1985 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 26.04.1955 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 09.06.1979 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть від 13.01.2010 року).
Після її смерті відкрилася спадщина на права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Згідно довідки квартального комітету № 40 від 12.03.2024 року № 1093 на момент смерті ОСОБА_5 разом з нею постійно проживав та був зареєстрований син ОСОБА_3 . Зазначене підтверджується також домовою книгою для прописки громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_2 .
Після смерті матері ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Олександрійської міської державної нотаріальної контори № 1 із заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва. Як вказали заявники, син спадкодавця ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , оскільки проживав та був зареєстрований разом з нею.
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 .
Після його смерті відкрилася спадщина на права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Відповідно до акта від 07.06.2024 року, складеного квартальним комітетом № 41, ОСОБА_3 з листопада 2013 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 проживав по АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується також листом Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 13.06.2024 року № Б-277/11424.
З паспорта громадянки України серії НОМЕР_7 встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою державного нотаріуса Першої олександрійської державної нотаріальної контори від 23.05.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 , оскільки право власності на житловий будинок, частка якого спадкується, за померлим ОСОБА_4 не було зареєстроване у встановленому законом порядку, акт прийняття до експлуатації житлового будинку відсутній.
Рішенням Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 05.12.2023 року № 746 назву вулиці Тихомирова змінено на вулицю Українських Повстанців.
Суд звертає увагу, що прізвища батьків позивача у правовстановлюючих документах зазначено як " ОСОБА_6 ", а прізвище померлого брата та позивача зазначені як " ОСОБА_7 ", проте під час судового засідання наявними у справі документами, підтверджений факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою звернення позивача до суду є, зокрема встановлення факту її постійного проживання з братом ОСОБА_3 на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною 1 статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Наявні у матеріалах справи докази, підтверджують у повному обсязі той факт, що позивач ОСОБА_1 постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який був її братом, в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті останнього.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України2004 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року).
Визнається,що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року)).
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Частинами 1, 3, 5 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (ч. 1 ст. 1278 ЦК України).
Згідно ч.3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва ( створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використанні в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7«Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Суд керується правовим висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 4 травня 2022 року у справі № 372/4235/19, відповідно до якого, якщо об'єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов'язки. Зокрема: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт; право одержати на своє ім'я свідоцтво про право власності й зареєструвати право власності. Таким чином, спадкоємці мають право звернутися до суду з позовом про визнання за ними майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.
Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , якому згідно договору від 09.02.1956 року було надано для забудови земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , права та обов'язки спадкодавця у силу ст. 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) у рівних частинах, тобто по 1/2 частині, успадкували його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_3 , які проживали разом з ОСОБА_4 та фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
Після смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_2 звернулись до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, а брат позивача ОСОБА_3 у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактично прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем, про відмову від спадщини не заявляв. Відповідно частка майнових прав та обов'язків ОСОБА_3 на житловий будинок складала 2/3 (1/2 : 3 + 1/2 = 4/6 = 2/3). Частка майнових прав та обов'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок становила по 1/6 кожній.
На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 постійно проживала разом з ним та фактично прийняла спадщину, про відмову від спадщини не заявляла. Доказів прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 не надала та матеріали справи не містять таких доказів. Отже, частка майнових прав та обов'язків позивача ОСОБА_1 на житловий будинок становить 5/6 (1/6 + 2/3), частка майнових прав та обов'язків ОСОБА_2 - 1/6.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки позивач дійсно на час відкриття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 постійно проживала разом з ним та фактично прийняла спадщину, про відмову від спадщини не заявляла, доказів прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 сторонами та третьою особою не надано, позивач іншим шляхом реалізувати свої спадкові права щодо прав та обов'язків забудовника об'єкта незавершеного будівництва не може, а тому необхідно визнати за нею права та обов'язки забудовника об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідній частці в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Оскільки порушення прав позивача відбулось не з вини відповідача, суд вважає, що судові витрати необхідно залишити по фактично понесеним.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 259, 268, 280, 315 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання та визнання прав та обов'язків забудовника житлового будинку - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , постійно проживала з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , права та обов'язки забудовника у частці 5/6 об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Гулий Андрій Васильович, РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Поштова, 43, каб 6.
Відповідач: Олександрійська міська рада Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 33423535, адреса: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59.
Третя особа: ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Cуддя Т.В. Голосеніна