Справа № 405/7418/24
1-в/405/500/24
19 листопада 2024 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку стосовно нього у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024,
встановив:
до Ленінського районного суду міста Кіровограда від засудженого ОСОБА_5 , 25.06.1991 надійшло клопотання про приведення вироку стосовно нього у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив його задовольнити.
В судовому засіданні представник ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» залишив розгляд клопотання на розсуд суду.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого ОСОБА_5 № 147-Б-24, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про зміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 132 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 11.05.2022 ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. При цьому, остаточне покарання за даним вироком йому призначено відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.09.2021, у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Зазначений вирок набрав законної сили 11.06.2022.
Згідно вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.09.2021 ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. При цьому, остаточне покарання за даним вироком йому призначено відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та призначеного покарання за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.08.2020, який змінено ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20.10.2020, у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Зазначений вирок набрав законної сили 29.11.2021.
Згідно вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.08.2020 (з урахуванням ухвали Вінницького апеляційного суду від 20.10.2020) ОСОБА_5 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. При цьому, остаточне покарання призначено відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів з урахуванням покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2020 шляхом часткового складання призначених покарань у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі.
Зазначений вирок набрав законної сили 20.10.2020 (змінений ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20.10.2020).
Згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2020 ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 369 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. При цьому, остаточне покарання призначено відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням призначеним вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.03.2020 у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Зазначений вирок набрав законної сили 20.06.2020.
Згідно вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.03.2020 ОСОБА_5 засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. При цьому, остаточне покарання призначено відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднавши не відбуту частину покарання за попереднім вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.01.2018 у виді 4 років позбавлення волі.
Зазначений вирок набрав законної сили 22.04.2020.
Згідно вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.01.2018 ОСОБА_5 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Зазначений вирок набрав законної сили 19.02.2018.
На теперішній час ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)».
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на вказане кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Отже, Законом № 3886-ІХ фактично були внесені зміни і до законодавства України про кримінальну відповідальність, зокрема в частині визначення розміру викраденого майна, за наявності якого (розміру) настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 11.05.2022 вартість викраденого ОСОБА_5 майна: за епізодом від 18.09.2019 становила 354 гривні.
Згідно вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.09.2021 вартість викраденого ОСОБА_5 майна: за епізодом від 24.12.2018 становила 2408,33 гривень.
Згідно вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.08.2020 (з урахуванням ухвали Вінницького апеляційного суду від 20.10.2020) вартість викраденого ОСОБА_5 майна: за епізодом від 16.08.2018 становила 5481гривень.
Згідно вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.03.2020 вартість викраденого ОСОБА_5 майна: за епізодом від 19.10.2019 становила 1548,12 гривень.
Згідно вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.01.2018 вартість викраденого ОСОБА_5 майна: за епізодом від 07.05.2017 становила 923 гривні.
Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 800 гривень.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 881 гривень.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 960,50 гривень.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1051 гривень.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, за вироком від 17.01.2018 за епізодом від 07.05.2017 становив 1600 гривень (800х2=1600), за вироками від 14.08.2020 та 30.09.2021 за епізодами від 16.08.2018 та 24.12.2018 становив 1762 гривень, за вироками від 11.05.2022 та 20.03.2020 за епізодами від 18.09.2019 та 19.10.2019 становив 1921 гривень (960,50х2=1921).
Отже, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України у 2017 році - 1600 гривень, у 2018 році - 1762 гривень, у 2019 році - 1921 гривень, та у 2020 році - 2102 гривень.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_5 майна за епізодом від 11.05.2022 за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 11.05.2022, який набрав законної сили, становила 354 гривні, що є меншим за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, судом встановлено наявність підстав для приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 11.05.2022 у відношенні ОСОБА_5 , за яким останньому призначено остаточне покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.09.2021, у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Засуджений ОСОБА_5 , який вчинив діяння, караність якого усунена Законом № 3886-ІХ, відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України підлягає звільненню від призначеного йому судом остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Одночасно станом на 19.11.2024 засудженим ОСОБА_5 не відбуто повністю покарання, призначене йому за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.09.2021, яким він засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. Згідно даного вироку вартість викраденого ОСОБА_5 майна за епізодом від 24.12.2018 становила 2408,33 гривень (за даним вироком), та за епізодом від 16.08.2018 - 5481 гривень (за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.08.2020 (з урахуванням ухвали Вінницького апеляційного суду від 20.10.2020)), що становить більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадянина момент вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Отже, ОСОБА_5 слід вважати засудженим за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.09.2021, яким він засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, який підлягає самостійному виконанню. Строк відбуття покарання за даним вироком ОСОБА_5 слід обчислювати з 30 вересня 2021 року.
Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.01.2018 у відношенні ОСОБА_5 , за яким останнього засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з урахуванням положень ч. 1 ст. 165 КВК України, відповідно до яких іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, слід вважати фактично виконаним.
Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.03.2020 у відношенні ОСОБА_5 , за яким останнього засудженого за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, слід вважати фактично виконаним, оскільки ОСОБА_5 , фактично відбув покарання за даним вироком.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 3, 5, 74 КК України, суд -
постановив:
клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку стосовно нього у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного йому вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 11.05.2022 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком 5 років - у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчинених ним діянь.
Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.09.2021 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі - виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.09.2021 - обчислювати з 30.09.2021.
Копію ухвали направити до ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» для виконання та вручення копії даної ухвали засудженому ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_6