Справа № 390/741/21
Провадження № 1-кп/390/86/23
"19" листопада 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький кримінальні провадження № 12020120170000780, 12021121040000282, 12021121040000407, 12021121040000491, 12022121040000524 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоолександрівка Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого утриманців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 26.08.2005 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
- 26.12.2006 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.187, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 5 місяців;
30.04.2014 Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. 01.11.2018 звільнений умовно-достроково з невідбутим терміном 1 рік 1 місяць 4 дні на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,
На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ряду крадіжок та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
У судовому засіданні захисник заявила клопотання про закриття кримінального провадження в частині епізодів, які підпадають під дію закону № 3886-ІХ від 18.07.2024
Прокурор та обвинувачений не заперечували щодо задоволення клопотання захисника.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, про час дату та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
Так, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 3028 грн станом на 2024, до 2684 грн станом на 2023, до 2481 грн станом на 2022, до 2270 грн станом на 2021, до 2102 грн станом на 2020 ) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 278/1566/21, зробила наступний висновок у Постанові від 07.10.2024 щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки «Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, суд приймає до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Отже, з 09.08.2024 змінився розмір крадіжки, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.
Внесені зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому що скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 17.11.2020 близько 17.00 год, шляхом відкриття хвіртки проник на територію вищевказаного домоволодіння, відчинив вхідні двері будинку, які не були зачиненні на замок, проник всередину будинку, звідки таємно, повторно викрав зварювальний інвертор марки Сталь ММА-245», вартістю 864,60 грн; 10.05.2021 близько 12:00 год шляхом зловживання довірою повторно заволодів велосипедом марки «Україна», вартістю 1487,25 грн; 23.11.2021 близько 12:00 год, повторно, шляхом зловживання довірою заволодів акумуляторною батарею марки «Champion 6CT-65Ah 640А 12V Euro», вартістю 1872,00 грн; 17.01.2022 повторно, шляхом зловживання довірою заволодів зварювальним апаратом марки «Энергия НПО» вартістю 1384,50 грн.
Отже, на час вчинення ОСОБА_5 інкримінованих дій у 2020, 2021 та 2022 роках, мінімальна сума вартості викрадення чужого майна шляхом шахрайства, як ознаки злочину, передбаченого ст. 190 КК України, повинна становити не менше: 2481 грн у 2022 році, 2270 грн у 2021 році та 2102 грн у 2020 році.
В той же час, суд зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується за епізодом крадіжки у 2020 році, який має таку кваліфікуючу ознаку як «проникнення у житло», тому на даний час відсутні підстави для закриття провадження у справі за цим епізодом, оскільки згідно правових висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024, діяння, передбачені ч.3 ст. 185 КК України з кваліфікуючою ознакою «проникнення у житло» залишаються кримінально карними, оскільки можуть підпадати під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162 КК України (незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи).
Передбачені ч.1 ст.5 КК України підстави для закриття кримінального провадження не пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов'язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 в справі № 591/6379/16-ц).
Крім того, згідно п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що з 09.08.2024 втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність частини діянь, які ставляться у провину ОСОБА_5 у 2021 та 2022 роках, та останній не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього у відповідній частині обвинувачення у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження в частині обвинувачень за ч.2 ст.190 КК України на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
В решті епізодів обвинувачення продовжити судове провадження.
Цивільний позов відсутній.
Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно ст.100 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Враховуючи, що даною ухвалою закінчується розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за обвинувальми актами № 12021121040000282, 12021121040000407, 12022121040000524, тому суд відповідно до ст.124 КПК України вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 2 677,20 грн.
Керуючись ст. 284, 479-2 КПК України, суд,
Клопотання захисника задовольнити частково.
Кримінальне провадженні за обвинувальними актами № 12021121040000282, 12021121040000407, 12022121040000524 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, закрити кримінальне провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння:
в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України по епізоду від 10.05.2021 на загальну суму 1487,25 грн;
в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України по епізоду від 23.11.2021 на загальну суму 1872,00 грн;
в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України по епізоду від 17.01.2022 на загальну суму 1384,50 грн.
В решті епізодів обвинувачення продовжити судове провадження.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 2 677,20 грн.
Речові докази: зварювальний апарат «Энергия НПО» переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_6 - залишити в його розпорядженні.
Копію ухвали направити до ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП за вчинення діяннь, кримінальне провадження щодо якого закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1