21.11.2024
Провадження № 3/389/432/24
ЄУН 389/996/24
21 листопада 2024 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Богданова Олена Едуардівна, розглянувши в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ААД №544231 від 23.03.2024, ОСОБА_1 23.03.2024 о 13.20 год., в м.Знам'янка по вул.Переможців, 19 керував транспортним засобом - Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражений запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я КНП «Знам'янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. За даним фактом складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №544231 від 23.03.2024.
ОСОБА_1 до суду не з'явився. У минулому судовому засіданні свою вину не визнав у повному обсязі, зазначив, що не він перебував за кермом автомобіля Opel Vectra, а керувала транспортним засобом його дружина ОСОБА_2 та здійснила наїзд на колодязь. Потерпілих не було. Просив закрити провадження по справі.
Його представник - адвокат Урсаленко О.М. у минулому судовому засіданні також підтримав пояснення ОСОБА_1 , просив закрити провадження по справі відносно останнього у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, оскільки дійсно не він перебував за кермом автомобіля, а його дружина. Крім того, відсутній відеозапис та свідки, які б підтверджували керування саме ОСОБА_1 автомобілем Opel Vectra. Вважає, що всі подальші дії поліцейських є незаконними, а долучені до протоколу матеріали справи є неналежними та недопустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 у минулому судовому засіданні пояснила та підтвердила, що дійсно вона 23.03.2024 о 13.20 год., в м.Знам'янка по вул.Переможців керувала транспортним засобом - Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_3 , не врахувала дорожньої обстановки та наїхала на колодязь, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Потерпілих не було.
Інспектор ОСОБА_3 у минулому судовому засіданні пояснив, що 23.03.2024 патрульний автомобіль проїжджав по вул.Переможців у м.Знам'янка та виявили транспортний засібOpel Vectra, який в'їхав на огорожу колодязя та мав пошкодження покришки переднього лівого колеса. Зазначив, що самого факту керування, наїзду на колодязь та хто керував транспортним засобомOpel Vectra - працівники поліції не бачили.
Суддя, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника - адвоката Урсаленка О.М., свідка ОСОБА_2 , інспектора Чухало В.А., дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт про реєстрацію ЄО №2802 від 23.03.2024, в якому зазначено, що працівники поліції в м.Знам'янка по вул.Переможців виявили транспортний засіб Opel Vectra, який в'їхав на огорожу колодязя та мав пошкодження переднього лівого колеса, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння, відеодиск на цифровому носії інформації DVD-R, письмове клопотання про закриття адміністративного провадження, та оцінивши всі докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною, так як лише називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до інших норм Кодексу та підзаконних актів.
Зокрема, пунктом 2.5 Постанови КМУ від 10.10.2001 «Про Правила дорожнього руху» водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов'язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Однак, досліджені в судовому засіданні матеріали провадження не відповідають вищезазначеним вимогам закону, виходячи із наступного.
Статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, врегульований порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Передумовою проведення огляду є зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння, визначені п.4 розділу І Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, яка не відповідає обстановці.
Відповідно до пунктів 6, 7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №544231 від 23.03.2024, ОСОБА_1 у провину ставиться те, що він 23.03.2024 о 13.20 год. по вул.Переможців в м.Знам'янка, керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражений запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я КНП «Знам'янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, із дослідженого судом відеозапису вбачається, що по вул.Переможців в м.Знам'янка стояв транспортний засіб Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_3 , переднім лівим колесом в'їхав на колодязь, колесо було пошкоджене, біля автомобіля стояв ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 . У подальшому поліцейський повідомив водію, що в нього наявніознаки алкогольного сп'яніння, а саме: виражений запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, потім запропонувавпройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я КНП «Знам'янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка», на що водій відмовився через те, що він взагалі не керував даним транспортним засобом, разом з тим, відеозапис не підтверджує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відтак не є належним та допустимим доказом.
Для наявності складу правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП повинен бути факт керування транспортним засобом. Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмова водія від огляду. Основною ознакою суб'єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом. Зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Із дослідженого судом відеозапису не встановлено, що поліцейські виявили транспортний засіб Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходився в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається. Якщо особа перебуває біля свого транспортного засобу, то склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом, що цілком узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а.
Крім того, із пояснень свідка ОСОБА_2 вбачається, що саме вона керувала транспортним засобом - Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_3 , не врахувала дорожньої обстановки та наїхала на колодязь, а свідок - інспектор поліції Чухало В.А. підтвердив лише перебування ОСОБА_1 біля транспортного засобуOpel Vectra, самого факту керування ним - не бачив.
Інших належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Opel Vectra до матеріалів справи не долучено.
Водночас, сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, і за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Так, складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, через положення ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у сукупності з іншими доказами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява N36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N926/08, рішення від 20.09.2016), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.ст.251 КУпАП).
Проте, враховуючи викладене вище, інших належних та допустимих доказів, що підтверджували б провину ОСОБА_1 матеріали провадження не містять, що не дозволяє зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ним зазначеного у протоколі правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява №25).
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суддя, дослідивши дані протоколу та наявні у провадженні матеріали, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена, оскільки докази не можна вважати достатніми та допустимими для того, щоб визнати його винуватим у вчиненні правопорушення за обставин, зазначених у даному протоколі, тому справу відносно нього належить закрити за відсутностю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130 КУпАП, ст.ст.7, 221, 245, 247, 248, 266, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, до Кропивницько го апеляційного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.Е. Богданова