19.11.2024
ЄУН 389/3036/24
Провадження № 2/389/699/24
19 листопада 2024 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.
за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження,за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду, 28 серпня 2024 року надійшла вказана позовна заява, в обгрунтуванн якої зазначено, що 04 січня 2022 року між позичальником, яким є відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» укладений договір про надання споживчого кредиту №790501, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 25000 грн, а позичальник зобов'язався повернути отриману суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. 28 серпня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №0308-23, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту №790501 від 04 січня 2022 року, що укладений між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» наділено правом грошової вимоги до відповідача. ТОВ «Слон Кредит», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши на підставі платіжного документа кредитні кошти на картковий рахунок відповідача, як це передбачено умовами договору. В той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами у визначений строк. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 49569 грн 47 коп, з яких: 19894 грн 84 коп заборгованість за тілом кредиту; 29674 грн 63 коп - заборгованість за відсотками. Вказану суму, а також судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп та витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн позивач просить стягнути з відповідача.
На позовну заяву представником позивача, 11 жовтня 2024 року подано відзив, в якому вона заперечила позовні вимоги та вказала, що ТОВ «Діджи Фінанс» не додано до позовної заяви доказів видачі позичальнику грошових коштів за умовами кредитного договору №790501 від 04 січня 2022 року (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо). Також позивачем не надано виписки з особового рахунку. Наданий розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом виконання позивачем умов кредитного договору та наявності заборгованості за цим договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на рахунок позивача не надано. Крім того, матеріали справи не містять підписаного ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Слон Кредит» акту прийому-пердачі реєстру боржників за довогором факторингу №0308-23 від 03 серпня 2024 року. Таким чином позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається, а саме не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт перерахування відповідачу грошових коштів за кредитним договором, як і не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за укдаденим договором.
На відзив на позовну заяву відповідачем, 17 жовтня 2024 року подано до суду заперечення. Вказано, що кредитні кошти були перераховані відповідачеві відповідно до умов кредитного договору за реквізитами вказаної ним кредитної картки, що підтвержується долученим до позовної заяви платіжним дорученням. Також позивачем до позовної заяви додано докази, якими доведено відступлення ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» за договором №790501 про надання споживчого кредиту.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить суд позов задовольнити та справу розглянути за його відсутності.
Відповідач як і його представник у судове засідання не з'явилися. Разом з цим, представник позивача подала заяву, в якій просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №790501, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальникові грошові кошти у розмірі 25000 грн, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 04 січня 2025 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених умовами кредитного договору. Пунктом 1.5 кредитного договору передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних. Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 20000 грн на користь споживача за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», код банку 334851, призначення платежу: НОМЕР_2 , кредитний договір №790501 від 04 січня 2022 року ОСОБА_1 або за реквізитами поточного рахунку споживача та/або за реквізитами платіжної картки, дані яких споживач надав в будь-який спосіб: у розмірі 5000 грн на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5 договору.
Згідно з пунктом 2.4 кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту в порядку, передбаченому п. 2.1 договору.
Відповідно до п.3.1 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.4 договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором.
Пунктом 3.2 кредитного договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.
Відповідно до пункту 9.11 та 8.12 кредитного договору підписанням цього договору споживач підтверджує, що свій примірник укладеного договору він отримав. Всі додатки до цього договору підписані сторонами є невід'ємною частиною договору. Як вбачається, вищевказаний кредитний договір містить підписи кредитодавця та позичальника.
Також, 04 січня 2022 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 підписано заяву-анкету, паспорт споживчого кредиту та графік платежів до договору про надання споживчого кредиту №790501.
Відповідно до копії платіжного доручення від 04 січня 2022 року №14236 ТОВ «Слон Кредит» перерахувало АТ «ПУМБ» 20000 грн 00 коп. Призначення платежу: UA983348510000026209115331879/перерахування коштів відповідно до кредитного договору №790501 від 04 січня 2022 року ОСОБА_1 .
Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач уклав договір про споживчий кредит №790501 від 04 січня 2024 року з ТОВ «Слон Кредит» та на підставі платіжної інструкції (долучено до позовної заяви) відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20000 грн 00 коп.
Представником позивача не заперечувався факт укладення відповідачем вказаного кредитного договору, а її доводи щодо відсутності належних доказів на отримання відповідачем кредитних коштів спростовується наведеним вище.
Таким чином ТОВ «Салон Кредит» виконало свої обов'язки за кредитним договором.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачу ТОВ «Салон Кредит» станом на 03 серпня 2024 року нарахована заборгованість в сумі 49569 грн 47 коп, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 19894 грн 84 коп; заборгованості за відсотками - 29674 грн 63 коп.
Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заперечень зі сторони відповідача щодо правильності проведення нарахувань не заявлялося.
03 серпня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №0308-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Також до цього договору додано: акт приймання-пердачі реєстру прав вимоги за договором факторингу від 03 серпня 2024 року; копію платіжної інструкції №4415 від 03 серпня 2023 року з призначенням платежу «Оплата згідно з договором факторингу №0308-23 від 03 серпня 2023 року без ПДВ; витяг з додатку №1 до договору факторингу (реєстр боржників) згідно з яким ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту від №790501 на загальну суму 49569 грн 47 коп, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 19894 грн 84 коп; заборгованість за відсотками 29674 грн 63 коп.
Вказаними доказами доведено відступлення ТОВ «Слон Кредит» право вимоги до відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» за договором споживчого кредиту №790501 від 04 січня 2022 року, а відтак доводи представника відповідача щодо відсутності у позивача права вимоги до відповідача судом не приймаються.
Отже, ТОВ «Слон Кредит», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним договором споживчого кредиту №790501 у відповідних сумах, які наведені вище.
На адресу ОСОБА_1 , ТОВ «Діджи Фінанс» направлялася досудова вимога від 15 листопада 2024 року про необхідність сплати заборгованосоіт за його кредитним договором в сумі 49569 грн 47 коп до 30 грудня 2023 року, проте борг не погашено.
Відповідачем не надані докази того, що він наразі повернув кредитні кошти позичальнику або його правонаступникам, вказаний кредитний договір як і договір факторингу у встановленому законом порядку не визнавалися недійсними.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
За правилом частини першоїстатті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно достатті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно достатті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України).
Устатті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач у порушення умов договору про надання споживчого кредиту №790501 від 04 січня 2022 року укладеного між ним та ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в сумі 49569 грн 47 коп, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 19894 грн 84 коп; заборгованість за відсотками - 29674 грн 63 коп, та підлягає стягненню з нього на користь ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі договору факторингу від 03 серпня 2023 року №0308-23 укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс».
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп суд враховує наступне.
Відповідно до положень ч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до умов ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат до розумних розмірів, з посиланням на те, що розмір витрат на правничу допомогу не доведений, позов і додатки до нього є типовими.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, оцінивши поведінку/дії/бездіяльність обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, віднесення даної справи до категорії справ незначної складності, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн 00 коп є дещо завищеними.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, враховуючи кількість справ з аналогічним предметом спору, в яких ТОВ «Діджи Фінанс» є позивачем, суд вважає, що для підготовки даного позову немає необхідності у значній кількості часу, дослідження великого об'єму нормативно-правових актів, збору та аналізу значної кількості документів, а також значного дослідження практики вирішення судами справ даної категорії.
Отже, враховуючи заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу понесених позивачем, обставини та результат розгляду даної справи, а також зважаючи на документи надані на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які надані позивачу за договором, суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору та складності справи -3000 грн 00 коп. Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пдялгає стягненню понесений судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.
Керуючись ст.ст. 2,4,12,13,81,89,141,259,263-265,274, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №790501 від 04 січня 2022 року в сумі 49569 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн 47 коп, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м.Київ, 04112.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.В. Берднікова