Справа № 348/2152/24
Провадження № 3/348/991/24
20 листопада 2024 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси Черкаської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Богородчанським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 26.06.2002, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
27.08.2024 о 22:52 год. в м. Надвірна по вул. Європейська ОСОБА_1 керував транспортним засобом Пежо 307 у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено висновком лікаря номер 48, складено о 01:50 год. 28.08.2024, чим порушив п.2.9.а ПДР - керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що його зупинили працівники поліції разом із працівниками ТЦК, перевірили документи, з документами все було гаразд, перевірили багажник і там знайшли пакет із білою речовиною, яку забрали на експертизу. Його одразу повезли в лікарню, при чому до лікарні він їхав на своєму автомобілі, пройшов тест та виявлення стану наркотичного сп'яніння, тест був позитивний, з тестом він був не згоден і наполягав здати кров, але йому відмовили. Не просив направити на детальне біологічне дослідження. В нього ніяких ознак наркотичного сп'яніння не було. Також він не був згоден з процедурою огляду. З лікарні він пішов пішки, автомобіль залишив біля лікарні в забрав його наступного дня. Вважав, що після позитивного експрес тесту лікарня мала самостійно направити його біологічний матеріал на лабораторне дослідження. В лікарні він не казав, що був не згоден із результатом тесту, бо дуже устав.
Надав письмове клопотання, в якому просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що у працівників поліції були відсутні підстави для зупинки його транспортного засобу, оскільки правила дорожнього руху він не порушував. Відеодоказ його зупинки до матеріалів справи не прикладено. Його огляд був проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ 09.11.2015 № 1452/735, а саме, порушено: пункт 8 розділу ІІ (направлення не було), пункт 7 розділу ІІІ (лабораторне дослідження не проводилося), пункт 10 розділу ІІІ (зразки біологічного середовища були відібрані тільки в одну ємність), пункт 16 розділу ІІІ (висновок щодо результатів медичного огляду складений раніше (02:00 год), ніж проведений сам огляд (02:15), а отже, висновок щодо медичного огляду на стан сп'яніння є недійсним.
Судом досліджено відеозапис подій, з оглянутих відеозаписів вбачається, що в лікарні проводився огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння за допомогою експрестеста SNIPER, який показав позитивний результат на факт вживання маріхуани ТНС та афметаміну РМР. ОСОБА_1 проти результатів тесту не заперечував, свою незгоду не висловлював. В подальшому було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, також ОСОБА_1 були роз'яснені його права.
Відеозапис є непреривним, зауважень від ОСОБА_1 до відеозапису не поступило, справжність подій на відеозапису він підтвердив.
Відеозаписом спростовуються пояснення ОСОБА_1 про те, що він був не згоден з тестом і наполягав здати кров, але йому відмовили.
Щодо відсутності відеозапису зупинки ОСОБА_1 , судом було надано запит до Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-зФранківській області, на який отримано відповідь, що відеозапис з моментом зупинки транспортного засобу, яким керував 27.08.2024 о 22:52 год. гр. ОСОБА_1 відсутній, так як працівники СРПП Надвірнянського РВП зупинили його під час спільного відпрацювання з працівниками СРПП ІНФОРМАЦІЯ_2 , не в режимі автопатрулювання.
Отже, зупинка ОСОБА_1 є законною і не пов'язана із порушенням ним правил дорожнього руху.
Підставою для огляду останнього на стан наркотичного сп'яніння було виявлення в багажнику його автомобіля пакету із білою речовиною.
Як вбачається із сайту "судова влада", на розгляді в Надвірнянському районного суді Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 369 КК України.
Судом було зроблено запит до КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради», на який отримано відповідь, що лабораторією КНП "ПОКЦПЗ ІФ ОР" дослідження біоматеріалів на вміст наркотичних речовин не проводиться з причин, які він них не залежать.
В сечі гр. ОСОБА_1 , 1986 р.н., забір якої проводився 28.08.2024 о 02:02 год в КНП "Надвірнянська ЦРЛ НМР", етиловий спирт не виявлено (дослідження № 2124 від 02.09.2024). Надана інформація для справи нікого доказового значення не має, оскільки підставою огляду було саме перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, а не алкогольного.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення УкраїноюКонвенції про захист прав людини і основоположних свободі протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожний окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .
Судом в судовому засіданні було встановлено законність підстав для зупинки ОСОБА_1 ..
Щодо зауважень ОСОБА_1 про порушення порядку огляду, суд зауважує наступне.
Згідно ч. 4-6 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, відповідно п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідніть.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12 розділу ІІ Інструкції).
Згідно р. ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»:
п. 4. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
п. 7. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
п. 8. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
п. 10. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
п. 11. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
п.12. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Суд зазначає, що посилання ОСОБА_1 на порушення п. пункт 7 розділу ІІІ (лабораторне дослідження не проводилося), пункт 10 розділу ІІІ (зразки біологічного середовища були відібрані тільки в одну ємність), пункт 16 розділу ІІІ (висновок щодо результатів медичного огляду складений раніше (02:00 год), ніж проведений сам огляд (02:15), не заслуговують уваги, оскільки непроведення лабораторного дослідження на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини не впливає на висновок про знаходження особи в стані наркотичного сп'яніння, при цьому, що п. 8 чітко зазначає, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Щодо відібрання біологічного середовища тільки в одну ємність, а не в дві, ніяким чином не впливає на результат огляду - чи перебуває особа в стані наркотичного сп'яніння, чи ні, тим паче, як вбачається з матеріалів справи, біологічне середовище ОСОБА_1 було направлено для проведення лабораторного дослідження КНП "ПОКЦПЗ ІФ ОР", однак не було проведено з причин, які від лабораторії не залежать. Щодо невідповідності часу, зазначеного у висновку, з оглянутого відеозапису вбачається, що бланк висновку лікар почав заповнювати до отримання результату тесту, а закінчив після, у зв'язку із чим є розбіжності у часі. Щодо відсутності направлення, ці зауваження ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи, в яких наявне направлення із зазначенням ознак сп'яніння. Дане направлення не повинно містити підпис особи, яка направляється на огляд.
Таким чином, факт скоєння гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 118795 від 28.08.2024, який складений уповноваженою на те особою, рапортом інспектора СРПП, направленням на огляд, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, відеозаписом, відповіддю Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, відповіддю КНП "Надвірнянська центральна районна лікарня" Надвірнянської міської ради, відповіддю КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради».
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв'язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.
Керуючись ст. 23, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 268, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави (отримувач: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) UA148999980313070149000009001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення ААД № 336694 від 21.08.2023) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О. Ю. Максименко