ЄУН 193/1825/24
Провадження 1-в/193/409/24
іменем України
20 листопада 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку стосовно нього у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX,
09.10.2024 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання засудженого ОСОБА_4 відповідно до якого останній, унаслідок приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, просив суд або звільнити його від призначеного покарання або ж пом'якшити йому теперішнє покарання.
Від засудженого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання засудженого, вважає що не має підстав ні для звільнення засудженого від покарання, ні для пом'якшення йому призначеного покарання за вироком суду.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 до 07.10.2024 відбував покарання у ДУ «Софіївська виправна колонія (№45)», а після перепрофілювання цієї установи у Табір для військовополонених, засудженого було переведено для продовження відбування покарання до ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)».
Теперішнє покарання ОСОБА_4 відбуває згідно вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.04.2024, за яким його засуджено за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2024, остаточно призначено ОСОБА_4 до відбуття 5 років і 1 місяць позбавлення волі.
Відповідно до цього вироку, ОСОБА_4 24.12.2023 вчинив крадіжку майна на суму 1900 грн.
Згідно вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2024 ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.12.2022, остаточно визначено ОСОБА_4 для відбуття покарання у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі.
За цим вироком ОСОБА_4 19.07.2023 вчинив крадіжку майна на суму 3150 грн.
Згідно вироку Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.12.2022 ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки і 6 місяців.
За цим вироком ОСОБА_4 06.02.2022 вчинив крадіжку майна на суму 2733 грн.
Пунктом 13 ч.1 ст.537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст.51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Приписами підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2022 встановлений на рівні 2481 грн., а на 01.01.2023 - 2684 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2022 році становив 1240,5 грн., а в 2023 році 1342 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2022 складає 2481 грн., а на 01.01.2023 - 2684 грн.
За згаданим вище вироком суду засуджений вчинив 12 епізодів крадіжок, з яких 10.03.2023 на суму 2933,33 грн.,
Оскільки вартість майна, яке викрав засуджений за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.04.2024 на час вчинення діяння не перевищувала два неоподаткованих мінімуму доходів громадян, тому він підлягає звільненню від відбування покарання за цим вироком.
Між тим, зважаючи на те, що за іншими, попередніми вироками Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2024 та Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.12.2022 вартість майна, яке викрав засуджений на час вчинення діяння перевищувала два неоподаткованих мінімуму доходів громадян, тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_4 від покарання чи пом'якшення йому покарання за цими вироками судів, у зв'язку з чим засуджений повинен продовжити відбувати покарання за вказаними судовими рішеннями.
Таким чином, уцілому відсутні підстави для застосування відносно засудженого ОСОБА_4 положень ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, але з огляду на декриміналізацію діяння, за яке він був засуджений за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.04.2024, відповідне клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку стосовно нього у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, - задовольнити частково.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання призначеного за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.04.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_4 засудженим згідно вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2024 за ч.4 ст. 185 ст. 71 КК України до 5 років і 1 місяця позбавлення волі.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання засудженого залишити без задоволення.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання повного тексту цієї ухвали.
У зв'язку з неявкою усіх учасників судового провадження, фіксація оголошення повного тексту цієї ухвали 21.11.2024 звукозаписувальними технічними пристроями не здійснювалася.
Суддя ОСОБА_1