180/2248/24
3/180/1166/24
20 листопада 2024 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., секретар Котова Н.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого
АТ "МГЗК" - шахта 9/10, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
23.09.2024 року приблизно о 21.50 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 виламував двері та нецензурно висловлювався в бік своєї дружини ОСОБА_2 , чим скоїв домашнє насильство психологічного характеру повторно протягом року про, що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України.
В судовому засіданні особі, щодо якої складено адміністративний протокол - ОСОБА_3 роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. ст. 268, 271 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що він того дня прийшов до дитини, хотів погратися а дружина викликала поліцію. Двері не виламував, нецензурною лайкою не виражався.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що він є працівником поліції, на планшетний пристрій прийшло повідомлення, що чоловік вибиває вікна. Приїхавши за вказаною адресою, виявили громадянина Рубця, який був у стані алкогольного сп'яніння. Потерпіла пояснила, що ОСОБА_5 поводив себе агресивно, вибивав вікна та двері. При відбирання пояснень у потерпілої, Рубець продовжував провокувати конфлікт. Після складання протоколу, Рубець залишив територію домоволодіння.
В судове засідання 20.11.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вислухавши в судовому засіданні особу, щодо якої складено адміністративний протокол, дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис правопорушення, дійшов висновку, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП так, як вина його підтверджується дослідженими доказами.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини другої статті 173-2 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Санкція частини 2 статті 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 по ч.2 ст. 173-2 КУпАП про адміністративне правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адмінправопорушення Серії ВАД №178975 від 23.09.2024 року; рапортом працівника поліції; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 23.09.2024 року; копією постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт, а також відеоматеріалом, оглянутим у судовому засіданні.
Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Невизнання ОСОБА_1 вини суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності так, як вина його підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 - у судовому засіданні не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - є вчинення правопорушення повторно протягом року.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про те, яке стягнення слід призначити ОСОБА_1 за вчинене ним правопорушення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 те, що він повторно притягується до адміністративної відповідальності по ст.173-2 КУпАП, всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворішого стягнення, відсутні.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по адміністративному стягненню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.23-24, 33-35 , ч. 2 ст. 173-2, 40-1 , ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП, витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула