Справа № 211/5784/24
Провадження № 3/211/2930/24
іменем України
20 листопада 2024 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 КпАП,-
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 117489 від 25.08.2024 року водій ОСОБА_1 25.08.2024 року о 12 год. 17 хв., керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Кривому Розі по вул. Апостолівська (Старих Більшовиків ), 24, в стані алкогольного сп'яніння. Водій погодився пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 7510 на місці зупинки транспортного засобу. Результат огляду позитивний та складає 0,38 проміле. Водій з результатом згоден, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою провину у вчинені вказаного адміністративного правопорушення не визнав та просив провадження по справі щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення посилаючись, що він 25.08.2024 року о 12-17 год., не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, про що надав письмове пояснення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Під час розгляду справи проглянуто диск з відеозаписами, який доданий до матеріалів справи в якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та суд до даного доказу відноситься критично оскільки зафіксовані обставини не доводять наявність в діях ОСОБА_1 вказаного складу адміністративного правопорушення.
Згідно вимог Закону України, суд розглядає справу в межах тих матеріалів які направлені до суду, дослідивши які, суд зробив певні висновки.
Так переглянувши доданий відеозапис з бодікамер поліцейських, не можливо встановити, що за кермом автомобіля ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 , під час його зупинення поліцейським , перебував саме ОСОБА_1 , обличчя водія взагалі не було зафіксовано на відео, має відображення особи від поясу та до низу.
Крім того Законом України Про національну поліцію чітко визначені підстави, межі та спосіб обмеження вільного пересування громадян. Так, у статті 35 цього Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1 ст.35).
Так з відеозапису взагалі не вбачається яка була причина зупинки водія транспортного засобу марки ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 .
Свобода пересування є конституційним правом кожної людини, котра законно перебуває на території України (ст. 33 Конституції України), тому зупинка автомобіля повинна відбуватись на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про національну поліцію» та ПДР.
З доданого до матеріалів справи рапорту інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Дмитрука Д. вбачається що 25.08.2024 року під час патрулювання було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», під керуванням водія ОСОБА_1 .
Так відповідно до п 3 ч.1 ст 35 ЗУ Про національну поліцію, Поліцейський може зупиняти транспортні засоби уразі: якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
Проте матеріали справи взагалі не містять таких відомостей, а тому з огляду на вказане у суду є сумніви в суб'єктивності дій поліцейських, які безпідставно зупинили водія і пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння.
Суд враховує концепцію ЄСПЛ «Плоди отруйного дерева» (рішення ЄСПЛ у справі «Гефген проти Німеччини») а саме, що якщо первісний доказ отримано з порушенням, то і наступні докази, отримані на підставі цього доказу є недопустимими, в даному випадку первісним доказом є правомірність зупинки автомобіля, і дані дії вчинені з порушенням, що тягне за собою відповідні наслідки.
Крім того відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є:запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Так з відео запису не вбачається що тестування на спец. приладі Драгер 7510 тест № 276 проходив саме ОСОБА_1 , як і не вбачається відображення результату тесту на даному приладі, оскільки зйомка у даний час не була направлена на знімання даної події , зафіксовано нижній край обличчя особи та чутно тільки розмови осіб, при цьому свідки не залучалися та поліцейським було усно повідомлено, що результат становить 0,38 проміле. Також з вказаних причин і не вбачається чітка згода з результатом тесту і що її висловлював ОСОБА_1 .
Що також суперечить ч. 2 ст. 266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Також водію не було вручено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того суд звертає увагу що з відеозапису вбачається, що ознаками алкогольного сп'яніння, які поліцейський вбачав у водія, було запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук, однак такої ознаки як тремтіння пальців рук на відео не вбачається, останній поводив себе адекватно, пояснював, що алкогольні напої 25.08.2024 року не вживав.
З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Ст.129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
На думку суду законність складання протоколу про адміністративні правопорушення та процесуальні дії працівників поліції щодо збирання доказів у справі, з врахуванням усіх вище наведених обставин, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання даного протоколу та наданих до нього документів, як допустимих та достовірних доказів у справі.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня винесення постанови.
Суддя: С. В. Ткаченко