Справа № 211/6571/24
Провадження № 2/211/2848/24
іменем України
21 листопада 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого суддіСарат Н.О.
при секретаріЗоріній Н.О.
за відсутності: сторін у справі, розглянувши в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, вказавши, що він з відповідачем з 06.07.2024 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені, сторони повторно укладають шлюб, та все ж мешкати один з одним не можуть. Причиною розірвання шлюбу стали відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейні стосунки та побудову сім'ї. Вважає, що сім'я з відповідачем розпалась остаточно і не може бути відновлена, у зв'язку з чим просить розірвати шлюб.
Ухвалою суду від 21.10.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила надати строк для примирення, вважає, що сім'ю можливо зберегти, труднощі через те, що сторони є військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 06.07.2024 року перебувають у шлюбі, який було зареєстровано Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 308.
Частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно достатті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Нормами ст. 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористався цим правом та звернувся з даним позовом до суду, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач по справі не має намір зберігати шлюб.
Суд враховує клопотання відповідачки про надання строку на примирення, але шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, і оскільки позивач не бажає перебувати у шлюбі з відповідачкою, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
В силу вимог ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд вважає за необхідне залишити відповідачці прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору з відповідачки, суд вважає можливим залишити судові витрати за позивачем.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110,112,113 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10,12,13,19,76,81,141,247,263-265,280-284,354-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06.07.2024 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 308 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачці прізвище « ОСОБА_3 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня ухвалення судового рішення.
Суддя: Н. О. Сарат