Справа № 199/8468/24
(2/199/3713/24)
18.11.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Попружко Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді від 24.10.2024 року за вказаним позовом відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.11.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про відмову від позову в порядку п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі відомі та зрозумілі, а також просив суд вирішити питання щодо повернення позивачу суми сплаченого судового збору.
Суд перевіривши заяву, дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.
Відповідно до частини 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Виходячи з вимог п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Таким чином, оскільки представник позивача відповідно до положень ст. ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від заявлених позовних вимог, відмова не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, а також, враховуючи, що відмова від позову є правом позивача, наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі позивачу зрозумілі, у суду відсутні підстави не прийняти відмову позивача від позову, а тому, суд дійшов висновку, що зазначену заяву слід задовольнити, а провадження у цій справі закрити.
Вирішуючи питання про повернення позивачу суми сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи, що провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягає закриттю у зв'язку із прийняттям судом відмови позивача від позову, сплачений останнім судовий збір за звернення до суду з даною позовною заявою, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 206, 255, 256, 260, 353 ЦПК України, ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", суд, -
Прийняти відмову Акціонерного товариства «Універсал Банк» від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Провадження по цивільній справі №199/8468/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 про повернення судового збору - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.Г. Якименко