20 листопада 2024 року
м. Київ
справа №990/225/23
адміністративне провадження №П/990/225/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р., Смоковича М.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Часник А.О.,
представника позивача - Трохимчук О.І.,
представника відповідача - Байдаченко О.І.,
представника Служби безпеки України - Яновського А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу (в частині), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу (в частині),
Ухвалою від 26 вересня 2023 року Верховний Суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою Верховного Суду від 34 жовтня 2023 року Службу безпеки України залучено до участі у справі як третю особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
На адресу Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 15 травня 2024 року надійшла заява від представника ОСОБА_1 про витребування рішення Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики від 10 квітня 2023 року (протокол № 32).
В обґрунтування цієї заяви зазначено, що у ході ознайомлення з матеріалами справи та документами, долученими Службою безпеки України до пояснень від 24 листопада 2023 року, було з'ясовано, що пропозиції застосувати до позивача санкції були оформлені листом від 05 травня 2023 року № 4/597/дск, який надалі направлено на адресу Ради національної безпеки і оборони України. Водночас витяг з додатку № 1 до указаного листа № 4/597/дск містить посилання на рішення Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики від 10 квітня 2023 року (протокол № 32), яким, на думку представника позивача, насамперед і керувалася Служба безпеки Україна, а не власними висновками, отриманими під час проведення контррозвідувальних заходів стосовно ОСОБА_1 .
Представник позивача наголошує, що у поясненнях Служба безпеки України зазначила, що приводом для застосування санкцій до позивача, була інформація, зібрана нею, з використанням контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів. Проте ці доводи спростовуються змістом наданих Службою безпеки України документів, що свідчать про те, що під час формування рекомендацій для застосування санкцій, СБУ керувалось рішенням іншого органу, а саме Міжвідомчої робочої групи, а не результатами власних контррозвідувальних заходів. За таких обставин, представник позивача вважає, що третя особа просто передала отримані від Міжвідомчої робочої групи матеріали на розгляд РНБО, що є недопустимим та свідчить про порушення процедури під час застосування санкцій до позивача.
Під час розгляду справи 08 жовтня 2024 року представник позивача підтримав заявлене клопотання, а представники відповідача та Служби безпеки України заперечували проти його задоволення, у зв'язку з чим Верховний Суд зобов'язав третю особу надати додаткові докази стосовно заявленого клопотання та відклав розгляд страви на 20 листопада 2024 року.
У судовому засіданні 20 листопада 2024 року представник Служби безпеки України повідомив про неможливість надати Суду додаткові документи.
Представник Ради національної безпеки і оборони України у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши думку представників сторін, при постановленні цієї ухвали керувалася таким.
За приписами частин першої, четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Судом установлено, що у поданих Службою безпеки України документах міститься посилання на рішення Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики від 10 квітня 2023 року (протокол № 32). Тому, перевіривши зазначені представником ОСОБА_1 доводи, викладені ним у клопотанні, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 44, 80, 248, 250 КАС України, Суд
Заяву представника ОСОБА_1 про витребування доказів у справі задовольнити.
Зобов'язати Службу безпеки України протягом тридцяти днів надати рішення Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики від 10 квітня 2023 року (протокол № 32).
Копію цієї ухвали надіслати сторонам і третім особам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: Н.М. Мартинюк
В.Е. Мацедонська
О.Р. Радишевська
М.І. Смокович