про відмову у відкритті касаційного провадження
19 листопада 2024 року
м. Київ
справа №380/27438/23
адміністративне провадження № К/990/42316/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024 (колегія у складі: судді-доповідача Коваля Р.Й., суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.)
у справі № 380/27438/23
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі також - відповідач, скаржник), в якому просив:
1) визнати протиправною відмову Офісу Генерального прокурора щодо складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 з визначенням:
- окладу за військовим званням станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), із зазначенням відомостей про розміри окладу за військовим званням згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 і 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 14 до Постанови № 704;
- посадового окладу станом на 01.01.2020, 01.01.2021 і 01.01.2022 відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», визначеного шляхом множення відповідно 15, 20 і 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, на коефіцієнт 1,3 як для прокурора Офісу Генерального прокурора, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 і 01.02.2023;
2) зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача з визначенням:
- окладу за військовим званням станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, із зазначенням відомостей про розміри окладу за військовим званням згідно з Постановою № 704, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 і 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 14 до Постанови № 704;
- посадового окладу станом на 01.01.2020, 01.01.2021 і 01.01.2022 відповідно до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру», визначеного шляхом множення відповідно 15, 20 і 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, на коефіцієнт 1,3 як для прокурора Офісу Генерального прокурора, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 і 01.02.2023.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 20.03.2024 позов задовольнив частково. А саме:
- визнав протиправною відмову Офісу Генерального прокурора в частині складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, із зазначенням відомостей про розміри окладу за військовим званням згідно з Постановою № 704, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 і 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 і 01.02.2023;
- зобов'язав Офіс Генерального прокурора скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, із зазначенням відомостей про розміри окладу за військовим званням згідно з Постановою № 704, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 і 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 і 01.02.2023;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.10.2024, задовольнивши частково апеляційні скарги сторін, скасував зазначене рішення суду першої інстанції від 20.03.2024 та прийняв нове - про часткове задоволення позовних вимог. А саме:
- визнав протиправною відмову Офісу Генерального прокурора щодо складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язав Офіс Генерального прокурора повторно розглянути запит позивача про надання довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 29.09.2023 по суті заявлених у ньому вимог щодо складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розміри грошового забезпечення позивача, з урахуванням висновків суду.
05.11.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій останній з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення ним приписів процесуального права просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктами 3 і 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі оскаржуються дії Офісу Генерального прокурора щодо відмови у складанні та направленні до органу Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії
Львівський окружний адміністративний суд в ухвалі від 13.12.2023 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У контексті наведеного Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
В той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. А тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проаналізувавши наведені у касаційній скарзі обгрунтування, Суд вважає, що останні не є прийнятними в розумінні приписів підпункту «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Водночас у поданій касаційній скарзі відсутні покликання на існування інших обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024, прийнята у даній справі, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин Офісу Генерального прокурора слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі № 380/27438/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб